Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ХАТНЄ УСТАТКУВАННЯ Стіни, підлога (дерев’яна — по міст, викладена з окремих плит чи кубиків — паркет, глиняна чи це ментова, напр., у гаражі — долів ка), стеля (не ,,суфіт“!), двері, вікна — це ще не все, що дає уявлення про людське житло — мешкання (на Наддніпрянщині те пер кажуть — „кватира"). По трібне ще відпоівідне устаткуван ня, в основі якого лежать меблі (вживається тільки у множині, хоч „радянські" словники подають і „мебель", як у російській мові). Історія устаткування людського житла на Україні, як вона засвід чена в назвах, показує, що тільки деякі найпростіші меблі мають слов’янські назви. Це такі, як стіл (первісно щось „застелене", але необов’язково поставлене на но ги), ліжко (у селянській хаті піл), стілець, але вже слово скриня — грецьке, засвоєне ще за княжих часів (тоді ж прийшло на Русь від греків і слово „кровать", що й до сі зберігається в московській мо ві). Розгляньмо деякі назви з хат нього устаткування, що в них від бились історичні розбіжності між українських „заходом" і „схо дом". Загальна назва найбільш по ширеного пристрою для сідання окремої людини — стілець. Крі сло, що його вживали в Галичині для позначення звичайного стіль ця, — це стілець з бильцями, по руччям. М’яке крісло —- це вже фотель. Слово ,,дзиґлик", що його вживали деякі давніші українські письменники (напр., Т. Шевчен ко), тепер вийшло з ужитку. При стрій для сідання кількох осіб, уживаний у міських мешканнях замість сільської лави та ослона, називається канапою, або софою (але не „диван", як тепер на Укра їні стали вживати під московським натиском). Останніми роками на Україні відновлено назву „тафта“ (вона була ще в словнику Уманця і Спілки, в другій половині 19-го століття). Тафта — це різновид канапи. Для називання такого ро- дя сидіння поширені ще на Украї ні різні інші назви, всі чужомов ного походження: отомана, тап чан, кушетка, що їх ставлять зви чайно у вітальні. У спальні, крім ліжка й звичай ного стільця, можуть бути ще ніч ний столик (не ,,накаслик“ — пе рекручене HiM eubKeNachtkasten), або тумбочка (у вигляді малої шафки), нічна лямпа з абажуром (не слід уживати слова ,,умбра“), комод (не „комода"), шафа на одяг (часом із дзеркалом). У їдальні, крім стола, накритого скатертиною, чи обрусом (захід не), та стільців чи крісел, може бути ще буфет, чи креденс (захід не). У кабінеті (не ґабінет), зви чайно стоїть письмовий стіл (не „бюрко це в’яжеться з уявлен ням про бюро — установу), книж кова шафа, етажерка чи полиці на книжки (часом на всю стіну). У кухні, крім газової печі, зви чайно стоїть ще кухонний стіл, шафа на посуд (мисник тільки в селянських хатах), коробка на сміття та кухонні покидьки (не „відпадки") чи ведро на помиї (стара „помийниця" вийшла з ужитку там, де є відливи). У ванній кімнаті або лазничці звичайно є купільниця або ванна, над якою іноді приробляють душ плястиковою занавісоїо. Підлоги застилають килимами (не „диванами") чи доріжками (гал. хідник). Двері завішують портьєрами (не „котарами"), на вікнах чіпляють ґардини (прозорі, мереживні) чи фіранки (до поло вини вікна), а також жалюзі (англ. Venitian b lind),що їх іноді нази вають ще й шторами. У НАШІЙ ХАТІ Стіни обклеюють (якщо не фар бують) шпалерами (не „тапета- ми“) — спеціяльного виробу па пером із розмальованими на ньо му везерунками. На стінах віша ють або образи (ікони), або кар тини :в ірямах (звичайних картин не можна називати образами, як це практикується в західних укра їнців). Як бачимо, в назвах хатнього устаткування чимало ще ^єхідно- західних паралелізмів, що конку рують між собою. З огляду на те перішні політичні умови більше шансів на закріплення мають схід ні назви, що, на жаль, здебільшо го виступають і як русизми, хоч вони й західно-европейського або азійського походження. Ч. Ч. ДБАЮЧИ ПРО ВАШЕ ЛИЧКО (При сухій шкірі) Шкіра вашого лиця вимагає великої уваги. Про це знає кожна жінка й тому не жаліє заходів і коштів на те. Кож не обличчя має свої прикмети й по требує окремого підходу. Як дбати про себе прп сухій шкірі? Вранці покрити лице чистильним кремом або такою ж рідиною. Підби рати такі, що призначені для сухої шкіри. Потім зняти це паперовою сер веткою і ще змити ватою, напоєною освіжником (refresher), щоб зійшов кожен слід крему. Тепер наложити тонку верству денного крему, найкра ще у плинній формі, що його треба добре втерти у шкіру. Це дає підклад під пудер на цілий день. Увечері треба так само вичистити лице. Замість освіжника можна обми ти обличчя водою й милом, треба тільки підбирати дуже добре й лагідне туалетне мило, найкраще Allenbury’s Basic Soap, або Nivea Basic Soap. При дуже сухій шкірі мило взагалі не вказане. Тоді знов покрити обличчя кремом, але товстішим, що одначе по винен добре входити в шкіру. Раз або двічі в тижні слід застосу- Добір назв
Page load link
Go to Top