Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ол. Зозуля Мати Сьогодні Орися з Марійкою вже вдруге вийшли орати ку курудзя ний лан. Польовий відміряв їм ден ну норму,, оглянув ллуг, трохи опустив чепіги і, вважаючи свою роботу зробленою, гукнув: — Можете починати. Марійка гукнула на коні. Леміш зразу запоров тупим носом у чор нозем, і ніби кріт лишив позаду нерівний чорний слід. Коні йшли повільно і важко дихали. Плуг, наче рало, поров землю, оминаючи корчі кукурудзиння. До полиці налип грубий шар липкої землі і чПеміш зовсім перестав заглиблю ватись у землю. Марійка зупинила коней. Дівчата почистили полицю звільнили чересло від коріння і коні, знову за звичаєм, потягнули скрипучий плуг. Через кожних п’ять хвилин во ни чистили ці поіржавлені, і тупі як дерев’яна лопата, .нескладні частини плуга. Дівчата не знали, що цей плуг змонтовано з кількох старих покидьків,, але бачили, що після такої оранки не чекати щ е дрих плодів. — Учора, — раптом заговори ла Марійка, — голова колгоспу говорив, щ о хто виконуватиме норму, через два роки зможе йти вчитись. --- 'І ти в це віриш? — Як тобі сказати... одне, що цих норм ніколи не виконаєш, а друге... хто ж робитиме біля зем лі? — Хлопці до війська, а нас до плуга. Орися йшла за плугом і пильно вдивлялася, то на густі крижини хмар, що безпорядно штовхались над ї ї головою, то на зграї шпаків, що падали біля самісеньких ї ї ніг та жадібно ковтали свіжих хроба ків. Мабуть, подумала вона, що щасливими: на цих колгоспних по лях лишились одні шпаки. По обіді плуг трохи позбувся іржі, і земля більш слухняно л я гала скибою. Чересло різало певні ше і тому менше кидало чепігами. Але надій виробити норму не б у ло. Сіра кобила що далі, все ч а стіш відставала від буланої та при мушувала робити відпочинок. Д есь під лісом сердито гарчав трактор. Чути було як він на всю потужність витискає з свого нутра рештки сил: то несамовито зар е ве, то безсило замовкне. Йому, ■очевидно, як і цій сірій кобилі чо гось бракувало. Чорні осінні хмари, ніби тікаю чи від холодної осінньої ночі, по- еільно пливли на захід. Хтось три чі креснув об кусень рейки, ста левий голос пролунав над степом, і заховався у вирії кошлатих хмар. Коли дівчата вийшли з плугом на шлях, появився польовий. Він зміряв оком ріллю,, щось заноту вав до свого зошита і, між іншим, додав: — Маєте одну третю норми. — На чорну дошку повісять, — прошепотіла Орися. Н а колгоспний двір.з’їжджалися плугатирі. Над дверима конюшні вже блимав замурзаний ліхтар, бі ля якого стояв роздратований ко нюх і когось лаяв, що кинув серед двору збрую. Біля ґанку управи колгоспу стояв гурт дівчат і кілька літніх чоловіків. Між ними точи лась якась гаряча дискусія, в яку раз-у-раз вплітався веселий дів чачий сміх. — Не можу довше чекати, — озвалася Орися, — бабуся ж хво ра... Ти, Марійко, побудь. Коли змінять роботу — перекажеш мені. По всіх хатах заблимали каган ці, заклубився над стріхами ч ор ний дим. 'Хтось переходив із ві драми вулицю. Ось в якомусь дво рі реве голодна корова, а під х а тою борикається безтурботна ді твора. Орися звикла до цієї сільської ідилії, і все це мигтіло в ї ї очах, як тінь. Але чого так налякано стукає ї ї серце? Чому вона не мо же зібрати до купи розгублених думок? А коли добігла д о ш к о л и , раптом зупинилась. У її хаті тем но... Постояла хвилинку, і вже по вільно, ніби з якимсь острахом, зробила кілька кроків і відчинила двері. Засвітила лямпу, і з перш о го погляду зрозуміла, що стан здоров’я бабусі погіршав. Піді йшла до ліжка і обережно взяла Марійка гукнула на коні і леміш зр а зу запоров тупим носом у чорнозем.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
