Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Євгенія Розгін Др. Віра Грущенко (Біографічний нарис) Народилась д-р Віра Грущенко 1-го серпня 1903 року, в селі Ка- рабелівці на Поділлі. Батьки ї ї по ходили зі старої священичої ро дини, але батько був службовцем, а мати вчителькою. Крім Віри — родина складалася ще з трьох бра тів і сестри. Всі були свідомі укра їнці, а старші брати ще до рево лю ції приймали участь в у країн ському громадському житті. За першої світової війни, роди на Грущенків перебралася до Киє ва, щоб мати змогу дати освіту ді тям. У 1917 р. батьки Грущенки, а також брати, всі брали активну участь у революції і державно- творчому будівництві. Перше не щастя в родині Грущенків трапи лося на початку 1918 року, коли М урав’єв із своїми бандами впер ше захопив столицю України Ки їв. Якоїсь ночі, озброєні чекісти вломившись до хати Грущенків із списком у руках, забрали двох братів Віри (третій випадково не був присутній) і в ту ж ніч р о з стріляли, разом із великою кількі стю української молоді. Віра Гру щенко, що мала тоді всього 15 ро ків, дуже глибоко пережила втра ту братів, особливо молодшого Івана, що дуже ї ї любиїв. Во на після цієї події завжди говори ла, що все життя буде шукати можливостей відплати лютому во рогові, але як буде видно із на ступних рядків, їй так і не вдалося здійснити цього наміру, навпаки, ворог все життя гнітив її. ♦ ♦ * Початкову освіту Віра здобула в рідному селі Карабелівці, а се редню в Києві, в гімназії Св. Оль ги. Важко було батькам вихову вати четверо дітей; крім батька, мусіла працювати й мати. Однако, революція й окупація України ста ли на перешкоді нормальному ви хованню. Віра Грущенко не встиг ла закінчити гімназії, хоч залиша лося ще не багато. Коли за окупа цією насунулися на Україну, а в першу чергу на Київ крім терору — холод і голод, батьки Грущенки не витримали і виїхали із старшою дочкою на село, щоб перебути не певні часи. Та Віра залишилася сама в Києві, щоб завершити се редню освіту і вступити до уні верситету. Почався від того часу новий період самостійного життя, пов ного небезпек, боротьби, пора зок і перемог, успіхів і невдач. Найперше треба було забезпечи ти себе відповідними матеріяльни- ми умовами для існування. Завдя ки підтримці добрих людей вона дістала працю курієра (посильної) в Історичному М узеї, а згодом, завдяки протекції проф. Біляшев- ського — наглядача, тобто уже кваліфікованого співробітника му зею. В 1919 році Віру Грущенко з а арештували за зв’язок з Повстан- комом України і тримали у в’язни ці 9 місяців. Звільнили ї ї завдяки ■ низці щасливих обставин і спе- ціяльним заходам впливових укра їнців. Безперечно, то було вели ке щастя, бо в ті часи в Києві уби вали за якубудь провину, або н а віть без усякої провини, лиш за приналежність до української на- ціональности. Після звільнення, Віра Грущен ко продовжувала працювати в м у зею, і готуватися до університету, до якого вона вписалася в 1922 p., спочатку на літературний факуль тет, а в 1923 р. перейшла до М е дичного Інституту, що на той час уже виділився з університету у са мостійну вищу школу. Студіюю чи, вона весь час працювала, щоб не бути залежною від усяких „С ту дентських Стипендіяльних Комі сій", чи інших партійно-професій них організацій, що на той час уже прийшли до голосу у вищих школах України. Перебуваючи на останньому курсі, в 1927 році, Ві ра Грущенко одружилася із сту дентом Київського Інституту На- роднього Господарства Григорієм Козаком. Закінчила вищі медичні студії в 1928 році і для спеціялізації на л і каря педіятра — вступила на річні курси удосконалення лікарів, що їх успішно закінчила в 1929 році. Як фахівець лікар-педіятр, у ц ьо му ж році виїхала до м. Звениго- родки на Київщині, на посаду к е рівника дитячої консультації. На цій посаді вона перебула всього один рік, бо ї ї дружина Григорій Козак після закінчення вищ ої шко ли і відбуття обов’язкового річ ного стажу, з 1-го жовтня 1930 р. став на постійну добре платну пра цю в Києві. Віра сподівалася, що незалежна матеріяльно, буде ж и ти в Києві, з яким вона зріднилася, тим більше, що уже сподівалася першої дитини. Мріяла про спо кійне родинне життя в рідному мі сті і ніби все складалося на добре, але в підсовєтській дійсності нічого немає сталого, а тим більш певно го для українців. Окупаційний режим дбає про все, про „світову революцію", про „волю для поне волених народів", але не про д о бробут, а тим більше спокій своїх громадян. Навпаки, голод, терор, Д-р Віра Грущенко-Козак V e r a H r u sh ch en k o , M .D ., an U k r a in ia n m o th er , w h o s e tr a g ic fa te is d e sc r ib e d in a b io g r a p h ic a l sk e tc h .
Page load link
Go to Top