Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАМИН ДЕНЬ На леваді квіти, трави, повно щебету й пісень. Вже почався місяць Травень, а у Травні Мамин День. Несемо своїй матусі із левади кращий цвіт, побажаємо матусі жить щасливо довго літ. Обіцяємо матусю шанувати повсякчас, і подякуєм матусі за любов ї ї до нас. Світла, радості багато, весняний веселий день! В мамин день, в хороше свято, заспіваймо їй пісень. Г. Чорнобицька Я НЕ БАЧИВ УКРАЇНИ Я не бачив України, В Україні я не жив. Та одну ї ї , єдину, Я всім серцем полюбив. Бо в хвилини вечорові, У святкові тихі дні Чув я мамині чудові Оповідання й пісні Про Дніпро широкий, синій, Хвилі вод його ясні, Що стрімким потоком лине Через кручі кам’яні. 'Про степи Херсону чисті, Що пшеницею шумлять, Сонця промені іскристі З неба землю золотять. Про ліси густі Поділля, Про діброви і гаї, Д е в красі рясного зілля Все щебечуть солов’ї. Про гуцульську полонину, Про гірські хребти Карпат, Біля двору — яворину, А в дворі — вишневий сад. Про всю землю солов’їн у Мені мама повіли Й ніби силу соколину В серце юнеє влили. Я не бачив України, В Україні я не жив. Та одну ї ї , єдину, Я всім серцем полюбив. Бо в хвилини вечорові, У святкові тихі дні Чув я мамині чудові Оповідання й пісні... 1959 Петро Кізко ТРАВЕНЬ Травень! Травень! Скільки трав На полях, лісах, долинах! Наче зеленню хто ткав Та й прослав ту скрізь тканину. Наче матінка моя Із трави полотна ткала, А прийшла ясна весна, — Всюди їх порозстеляла: І в садочку, і в дворі, Й на крутій он там горі. Всюди, всюди пишні трави Кличуть всіх нас до забави. Як не бавитися нам? Повно ж сонця, повно трав! Травень! Травень — тут і там! Нумо ж, діти, до забав! 1960 Петро Кізко ВДОМА НАЙЛІПШЕ Є у мене друзі різні — Бідні є, і є багаті. З ними бавлюсь серед тижня І буваю в них у хаті. Добре мріять про пригоди, В різні гри із ними грати... Та проте, як час приходить, До своєї йду я хати, Д е всі речі рідні й прості, Де усе любов’ю дише... Добре нам ходити в гості — А удома наймиліше. Різні в світі є країни, Різні люди є на світі, Різні гори, полонини, Різні трави, різні квіти... Є краї, де вічне літо, Тонуть в квітах береги... Є й такі, де все покрито Вічним льодом навкруги. Є з усіх одна країна, Найрідніша нам усім: То — прекрасна Україна, Нашого народу дім. Там шумлять степи безкраї, Наче вміють говорити! Там ясніше сонце сяє, Там солодше пахнуть квіти... Різні в світі є країни, Гарні є, і є багаті, Та найкраще в Україні, Бо найкраще — в рідній хаті. Ганна Черінь КАНЯ Каня — великий, поважний кіт. Він ніколи, ні з ким не свариться. Навіть з песиком-Боском прияте лює. І з кріликом Каня грається. І біля курочок ляже — вони не ті кають. А от мишок 'Каня не лю бить! Тільки яка мишка забіжить у хату, чи в двір, Каня зараз ї ї зловить! Задушить і покладе на стежці, і гукає-м’явкає, щоб при йшли подивитися, яке то він діло зробив. Посходяться всі: і Бабуся, і крілик, і курочки, і песик Боско. Всі хвалять Кашо, а він тільки очі мружить та муркоче задоволено. Одного разу піймав Каня миш ку. Не задушив ї ї одразу, а захо тів 'погратися. Ото пустить мишку, вона відбіжить трохи, а він ї ї зн о ву піймає. А Боско лежав недалеч ко, дивився, як Каня з мишкою грається. І йому захотілося погра тися. Ось пустив Каня мишку... Побігла вона по стежці... Загавкав Боско! Як скочить — просто на Каню! Каня від несподіванки пе рекинувся. Поки схопився, огля нувся, а мишка вже й втекла... Розсердився Каня! Закричав „Мяв! М яв!“ — та до Боска! А той д у мав, що Каня з ним грається, та й присів. А Каня його лапкою по ■носі вдариїв! Раз, другий раз! Та ще й сварить Боска ,,М ур-вур-вур! А не заважай!" Боско образився, лішов і ліг на своє місце. А Каня ще довго його сварив. А крілик і курочки з них обох сміялися... JI. Гаєвська-Денес Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
