Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Дещо з хатнього господарства Неоднакова історична доля р із них частин українського народу призвела до того, що й побутові явища, зокрема речі хатнього вжитку нераз мають різні назви. От, наприклад, на Західній Укра їні кажуть ,,прятати“ в хаті, а в Східній — „прибирати" (хоч і там є вислів „не вспряту лежить" •— щось лежить не на місці). Літера турна мова засвоїла останнє — прибирати, звідси й „прибиральни ця" або „прибиральник" (уж е не тільки в хаті, а й десь в установі). У доброї господині кочерга завж ди стояла в кочергах, тобто в куті біля печі (з кочергою ще „змага- ється“ західньо-українська і пра вобережна „к о ц ю б а"); мала к о черга •— кочережка, мала коцю ба — коцюбка. У кочергах же стоять і рогачі, що ними засува ють горшки в піч, а також чаплія, що нею беруть сковороду. У к о чергах же звичайно стоїть, а під припічком лежить віник (м’який просяний або ікуяичани'й) або деркач (з твердого віниччя або з чогось інш ого). Порохй (західньо- українське, але вживане й у літе ратурній мові) або пил стирають стиркою (зах.-укр.) або ганчір кою (схід.-укр.) — те й те мають „права громадянства" в у кр аїн ській літературній мові. Воду но сять відрами або цебрами (цебер — велике дерев’яне відро, цебер ка — залізне відро). Виразно ар хаїзується, виходить з ужитку кінва, конівка чи коновка. У се лянському побуті наливають воду, як мочать білля чи купаються, а шаплик (широка, але невисока дерев’яна посудина, що в деяких місцевостях називається щ е пере різом). Зібрану воду тримають у діжках або в барилах. Дітей ку пають у ночвах або ваганах. Го лову миють у тазу або мйдниці (останнє — зах.-укр. — це пере УНАШІЙ ХАТІ Добір назв кручене польське m ied n ica, у Грінченковому словнику його не ма і до літературної мови воно не ввійшло). У міському побуті к у паються звичайно в ванні (хоч є добрий український новотвір на позначення ванни •— купільниця, але він не поширився). Брудне білля носять у козубах (на сході вживають запозиченого з рос. мо ви — корзина, але його не слід уживати). Може щ е бути короб на сміття (ящ ик — рос. слово і його не слід уживати). Не обхо- дяться в побуті (особливо, ЯК € діти) й без нічного горщика (зах. українці вживають перекручено го з польського „нічник — це н е добре) . У модерному побуті замість ві ника вживають різних щіток (в е лика з довгим держаком зветься шваброю), а для вибирання пилу з килимів — електричних пило- смоків (англ. v a c u u m c lea n er ). Для прасування білля й одягу вживають електричних прасів (або прасок). В США майже кожна родина має пральну машину (ан глійське: w a s h e r ) . Ч. Ч. В е с н я н а м о д а 1 9 6 0 (Прочитано на „Живій Газетці" 22 Відділу в Шикаґу) Весняний стрій невимушений. Ніщо не стискає і не прилягає тіс но, тільки злегка повіває, підска кує, хвилюється, нічим не стриму ючи свободи рухів. Запрасовані складки, пліси, особливо модні цього року. Легким весняним ма- теріялам, як шіфони, шовки, вони надають характеру постійної рух- ливости. їх ми побачимо не тільки в спідничках, але і в комірах, р у кавах, частинах прикраси строїв і цілих суконках. Проектанти мод Европи й Америки не притриму ються якоїсь одної сильветки, але більше ніж коли зосереджують свою увагу на різнородності стро їв для кожного типу жінки. Од нак не можна не помітити джерел надхнення для теперішніх модних проектів, що пливуть переважно з Далекого та Близького Сходу: з Японії, Сіяму, Індії або з Ірану й Туреччини. Нова принцеска •— це сильвет- ка, про яку треба спеціяльно зга дати, бо ї ї подибуємо в різних строях. Вона характеристична ще й тим, що має підвищений стан, а на спині вільно спадає. Японське кімоно впливає на інші сильветки, особливо ж на форму рукавів. Взагалі, рукави або відсутність їх являють собою новинку та харак теристичну особливість цього се зону. Новий рукав -— це кімоно, яке може бути коротше або дов ше. Такі рукави в суконках вільні та широкі, а їхня підстава часто виходить із широкого вставленого пояса, що нагадує „обі". Якщо суконка зроблена з м’як о ї мате рії, то повнота рукава зосередж е на під рукою. Для костюмів і пла щів типові в цьому сезоні короткі рукави, вони часом оголюють р у ку вище ліктя, в зв’язку з чим ви ринає потреба особливо дбайли вого добору рукавиць. Треба щ е згадати, що сталося з новинками минулого сезону. От же туніка й надалі модна та ви ступає в різних формах. Коміри теж або дуже великі, або заниклі; часто буває, що навіть у костю мах і плащах їх зовсім немає. Модні матеріяли легкі, м’які, воздушні спричинюються до лег- кости весняних строїв. їх вибір дуже великий: вовни, шовки, ші- фон, бавовняні і синтетичні мате рії; гладкі, взористі, оригінально Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
