Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ПІД НАТИСКОМ СИСТЕМИ Недавно тому прокотилась крізь американську пресу вістка про статтю української письменниці Ірини Вільде. „Письменниця зі Львова", як було подано в Нью- Йорк Таймсі описала в „Правді України" проблему подружньої незгоди в СССР. Це часте явище доводить до голосних сварок у но вих житлових будинках. Ірина Вільде шукає за причиною цього явища і добачує його у надто мо лодо заключених подружжях та в браку помешкань, що часто при неволює молоде подружжя жити нарізно. Також виснаження заро- бітковою працею обох сторін, а головно непорозуміння, що випли вають із „несоціялістичного став лення зверхників до підлеглих на праці, а які відбиваються також на приватному житті". Згадує також розподіл домашньої праці, що в совєтських умовинах є поважним навантаженням. Багато сварок ви пливає з ревнування і з надмірно го вживання алькоголю. Ірина Вільде старалась, як жін ка, зрозуміти і збагнути це явище. Хотіла глянути правді в вічі й за становитись над причинами того лиха. Та совєтська дійсність спри йняла це як критику своєї систе ми. Журнал „Партійная Жізнь" го стро заатакував письменницю, за- кидуючи їй викшвлення Пактів та явищ совєтського життя. Невідомо чим скінчиться цей ви ступ для неї. Ірина Вільде є заміт- ною фігурою літературного світу УОСР, членом Ред. ^Колегії „Ра дянської Жінки" і т. д. Можливо, що мусітиме відкликати свої по гляди або замовкне на довший час, як це діялось із іншими письмен никами в СССР. Хід дальших подій покаже нам це. Та не в тому спра ва. Для нас більше говорить те, що розглянула письменниця. Важен сам факт подружніх сварок, „що лунають у житлових будинках" та роблять із чоловіка й жінки „най більших ворогів". Всі ми знаємо житлові умовини в СССР. Правда, їхні ілюстровані журнали повні світлин привітних квартир, що їх тепер займають „трудящі" такого то міста чи ком бінату. Але це невелика крапля в морі! А багато з нас пам’ятає при міщення декількох родин в одному помешканні, де в одній єдиній кім наті відограється все життя роди ни. Велика більшість родин живе так і досі і молодо-одруженій парі доводиться тулитись при батьках ще довгий час. До того домашня праця! Це є — вистоювання в черзі за харча ми, варення у спільній кухні, отоп. лювання печі, прання руками — ось що криється за щоденним обо в’язком совєтської господині. До того вона повертається з праці, що часто переступає її фізичні сили. Адже знаємо, що великий відсоток жінок працює в тяжкому промислі, на залізниці й при бу довах. Але рубець заслони, що його відхилила Ірина Вільде, насвіт- лює ще одне явище. „Несоція- лістичне ставлення зверхників до підлеглих на праці"! Отак м’яко висловилась письменниця про систему визиску й нех тування людиною в СОСР. Про те прориваються тут і там голоси в совєтській пресі. Тут жаліється ва гітна жінка, що її не хотіли відвез ти до лікарні, хоч у колгоспі було кілька автомашин. Там знов нарі кають, що в універмагу не обслу говують покупців та грубо відпо відають. Лиш маленька частина то го безправ’я, що діється в „без- клясовому суспільстві" проскакує в пресу. Тому й нічого дивного, що аль- коголь грає в подружніх сварках таку велику ролю. Він став єдиною розрадою широких мас і чинить свої спустошення в різних на прямках. Сумні рефлексії навівають по ради Ірини Вільде. Наступ на ро дину в СОСР, що йде різними шля хами захитав і її силу. Родинні почування, освячені віковою тра дицією і закріплені словом Божим, бліднуть під натиском суворої со вєтської дійсности. Яким шляхом піде дальший розвиток? Чи пере може глибоко закорінений родин ний інстинкт української людини, чи натиск системи? Я. Н. Повідомляємо в смутку українське ж і ноцтво, що дня 3. червня упо коїлася в Бозі бл. п. АНЕТА Л. КМЕЦЬ, голова Союзу Українок Америки в pp. 1934—1944 Похорон відбувся дня 6. червня 1960 р. у Йонкерсі, Н. Й., де про живала. Екзекутива СУА ГОТУЄМОСЬ ДО КОНГРЕСУ Конгрес Міжнар. Жін. Ради в Істамбулї почнеться дня 22. серпня 1960 р. Вже небагато часу перед нами ї тому матер і яли, що їх повезе з собою представниця Союзу Українок Америки п^ні Анастазія Вокер, уже готові. Це е — оцінка ювілею Дня Жінки 8. березня, що його гучно відсвяткували в ОССР, та звідомлення з Виховного Семінару, що його перевів Союз Українок Америки. Наша участь у тому Конгрес і знов пригадає про нас та нашу ви звольну боротьбу. Буде нагода придбати приятелів та нав’язати цінні зв’язки. Не сміємо її пропустити! Фонд на подорож нашої представниці ще не зібраний у цілості. Пригадуємо це Управам Окр. Рад та Відділів СУА, щоб доповнювали його своїми пожертвами. Ще не всі Відділи відгукнулись! ЕКЗЕКУТИВА СУА 2 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
