Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVII. ЧЕРВЕНЬ, 1960 ЧИСЛО 6 Уляна Кравченко Я ваша! Цеї ж землі я дитина, бездольні люди! Одна мене і вас веде стежина На працю й труди. Не власний біль мені тьмить сонце ясне в тій сл і з долин і : Сестер, братів б і довання нещасне рве серце в мені. Спішу в дорогу цю, що перед нами лежить, покровом Імлистим вкрита... вся вогка сльозами і сію слово. Коли ж мене лиш а при трудах сила, Як квіти в ’ялі, Не хилюся, лечу скріпити крила в світ ідеалів . . . Туди знімаюсь, де не сягне горе, не мліють крила:, Не плаче серце, де блакиті — море, а сонце — сила. Де зорі — букви вічнії, вогнисті, горять над млами, І з них дух молитви складає чисті, а все за вами. Там я кріпшаю; вольного' простору вогнем розтлію, В любові світла знов знайду підпору, найду надію. І знов вертаюсь, де мене ждуть труди і скорбна чаша, Щоб з вами жить для вас, бездольні люди, і знов я ваша! Бюрка, 1884 р. Із збірки „Prima Vera“ У змагу за волю... (В 30-ту річницю процесу СВУ) Після високого піднесення визвольних змагань за волю і незалежність державного життя Українського Народу, що виявились у незабутніх роках 1917-20 — боротьба за волю не припинялася і в нечуваних умовах бальшевицького терору, тільки хвилі боротьби підніма лись на різну височінь, залежно від можливостей у тих умовах життя. Прагнення ж волі було завжди прита манне духовості нашого народу. Одним таким сильним виявом нашої незламної бо ротьби за визволення України та її суверенности — є Спілка Визволення України, що її апотеозом був про цес СВУ ЗО років тому. 1930 рік... Харків — столиця тодішньої УССР... Процес, що продовжувався майже У% місяця в Опер ному Харківському театрі... Проголошення остаточного присуду відбулося якраз у Великодню Ніч... Від 11-тої години до 12-тої Святої Ночі прокурор читав цей при суд, насолоджуючись сатанинською помстою. Обви нувачені почули тоді про 10, 8, 5 років суворої ізоляції в „кам’яному мішку“. .. замість нашого радісного „Хри- стос Воскресе“, що лунає в 12-тій годині цієї Ночі що року ... На лаві підсудних 45 оскаржених організаторів СВУ, представників української національної духовости. За початкувавши цей процес над провідною верствою сві домих патріотів і борців за визволення України з-під московського поневолення, Москва фактично почала жорстоко розправлятися з усією українською нацією, бож не сотні, а тисячі жертв — селян, робітників, нау ковців, письменників, службовців, духовенства і вірних УАПЦ та безліч молоді-студентів — було засуджено поза процесом т. зв. „тройкаїми" на розстріл* катування та заслання на рабсько-каторжні роботи в снігах Сибіру. І, як завжди, серед жертв большевицького терору багато жінок... і жінка займає тут почесне місце своєю гідною поставою та сміливістю перед лицем жор стокого облудного московського окупанта. Так серед оскаржених у процесі 1930 р. є три жінки — серед них полум’яна патріотка, талановита письменниця Людмила Старицька-Черняхівська заслуговує на одне з перших місць своєю гідною поставою на суді. її смілива пове дінка, гідна незламної патріотки-українки викликала за гальну пошану і по див навіть у ворогів. Вона була горда з своїх переконань, коли незалежно, сміливо, з піднятою головою ствердила на запит судді, що: „СВУ бореться за Самостійну, Незалежну, Соборну Україну з-під мо сковської окупації". Цей клич — „боротьба за волю, за незалежність України" — що пролунав зі сцени театру з уст усіх під судних при розгрі процесу СВУ 30 років тому — як під сумок визнання ідеології СВУ — розійшовся далеко по всіх закутках України (і поза нею) і знайшов відгомін у змучених, спраглих серцях сестер і братів наших та дав наснагу для дальшої боротьби за волю людини, за Волю Батьківщини! Згадуючи в 30-ті роковини процесу СВУ (Спілки Визволення України) наших борціїв-героїв за незалеж ність України, в обличчі страждань і смерти їх, — схи лім у жалобній пошані наші голови і будьмо певні, — що не вмре, не загине безслідно творча сила Їхнього життя і їхньої смерти!
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
