Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
соняшник Любим соняшник за те, Що так соняшно цвіте, Любить сонце золоте, І за ним усюди йде: Ранком — дивиться на Схід, А як зверне на обід, Підіймає вгору цвіт — Все за сонцем — слід-у-слід. І як сонце спати йде, Аж за обрій проведе, Й сам тужливо ранку жде, Поки сонце знов зійде. О. Кобець ХОРОБРИЙ ГОРОБЧИК У садок іде Ганнуся і по стежці біжить. Раптом стала. — Ой боюся! Що таке отут лежить? Щось тут ніжками ворушить! Ось-ось-ось із місця зрушить! Щось рогате, як коза! Жук сердито проказав: — Я страшний рогатий жук, на мені міцний кожух. Цілий день я тут лежу і нікуди не біжу, тільки нірку стережу. Жу-жу, жу-жу, жу-жу-жу! Не ходи! Нема дороги! І наставив чорні роги. Налякалася Ганнуся, кличе песика Боска. — Тут звірюка. Я боюся. Глянь, страшна вона яка. Наставляє чорн і роги, не дає мені дороги. Пес озвався: — Гаву-гав! Хто Ганнусю налякав? Хто там роги наставляв? Хто дороги не давав? Ось я зараз прибіжу! Я нахабі покажу! І прискочив до жука. — Ти Ганнусю налякав? Г ав-гав-гав! Хто тебе сюди прийняв, стерегти садок найняв? Я тут сторож! Сторож я ! Забирайся звідсіля! Жук із місця ані рушить, тільки крильцями ворушить. Песик ближче: — Гав-гав-гав! Не звертає жук з дороги, а наставив чорні роги і сердито проказав: — Я страшний рогатий жук, на мені міцний кожух. Жу-жу, жу-жу, жу-жу-жу! Як я зараз побіжу і комахам накажу, Гей, комахи, комарі, не літайте угорі, не кружляйте над водою — всі до бою! Всі до бою! Прилетіли комарі, закружляли угорі і спустилися униз. Кусь! Дзись! Кусь! Дзись! — Ой, цього я не люблю. Скаву, скаву, скавулю! Ой кусали, покусали, кров із мене ссали, ссали ... Ой болить! Ой не стерплю! Скаву, скаву, скавулю! На пташиному дворі небувалий рух і замішання. А причина? Одно зернятко пшениці. Так! — Ко-ко-ко! — Кудкудак! — репетує курка-квочка -—- пропало, пропало зернятко! — Отут воно лежало, біля отого камінчика жда ло на найменше курчатко. Воно, бідненьке, десь затрималося і не поснідало на час. А тепер ціпкає, голодне, моя мала кришинка! Ох, ох, що його робити? — Це нечу- ване, щоб на поряднім подвір’ї та одного зернятка не можна вдер жати перед злодіями! Ох, ох! Індик,, почувши в чому справа, на знак обурення і гніву насампе ред надувся, розпустив крила і за точував ними круги по піску. Ціла голова йому посиніла, а коралі під бородою почервоніли, ніс видов жився і він забулькотів: І подавсь Боско мерщій поза хату за кущі. Все те бачив горобець. Г оробець-молодець. — От сміховина яка! Налякалися жука! Налякались комарів! Ців-цірів! Ось я сяду на стовпець, — так міркує горобець, — Відтіля мені видніше, відтіля розгону більше. І хоробрий горобець вмить злітає на стовпець. Потім — щурх! Клюк! — раз. Клюк! — два. І жука нема. Сполошились комарі, засурмили угорі — Утікаймо хто куди! Утікаймо від біди! Засміялася Ганнуся: — Ну тепер я не боюся. От хороший горобець! От хоробрий молодець! Г. Чорнобицька — Блю-блю-блю! Ґльо-ґльо- гльо! Заклюю! Де виновник? За б’ю, розторощу! — Так-так-так! — підтвердила качка, — слушно злодієві це нале житься. А не руш, що не твоє! На цей крик .надбіг півень, дещо задиханий, бо якраз вовтузився із завеликим хробаком, що його не міг проковтнути. — Кукуріку! Кок-кок-ко! Що я чую? Хто посмів скривдити моє дитятко? Хто вкрав зернятко? Ух, я пімщуся! Цей крик, гамір і ґвалт звабив сороку-білобоку, що мала недале ко гніздо. Все цікава на новини сіла на плоті і заскреготала: -—- Че-че-чекайте! Тихше, па нове, товариство! Всі нараз не мо жемо говорити. А от, я знаю, де поділося зернятко. Олена Цегельська Золоте зернятко пшениці (Казочка) НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, I960 2 3
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
