Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Мину.в рік, від коли в „Нашому Житті" почали появлятися статті на тему добору назв. У серії арти кулів, що досі появилися, обгово рено такі важливі для читачок ді лянки побутового назовництва, як назви молочних і м’ясних продук тів, назви городини та садовини, печива та варива, а також назви деякого, зв’язаного з харчами, хатнього приладдя. Про велику користь для загалу із цих мовних порад і пояснень я вже згадував у своєму поперед ньому дописі, як теж і про при- зн 2 ння, яке належиться редакції нашого журналу за цей на часі по чин. Можна тільки собі побажати, щоб редакція ,,Нашого Життя" і в біжучому році продовжувала цю серію статтей про побутове на- зовництво, обхоплюючи ними інші ділянки модерного життя — такі, як от хатні прилади й обстанову, одяг і текстилії, косметику, роз- іваги тощо. Читачки, яким дійсно лежить на серці краса й чистота рідної мови, користаючи з цих статтей, можуть зробити багато добра для справи очищення й упо рядкування нашої розговірної та письмової мови. І хоч як тяжко людині, що вже привикла вживати певних назв, переходити тепер на інші, більше літературні назви — все ж таки ми повинні це повсяк денно робити, а головно вчити своїх дітей правильних назв. Тоді вони понесуть із собою в життя мову й назви гідні культурної на ції, а не жаргонові, перекручені, чи живцем узяті чужі терміни (як: айсбакса, телевижен, селер), чи назви накинені українській мові червоним окупантом із метою зни щити самостійність української мови та звести її до рівня мужиць кої мови без власних побутових і технічних назв та висловів (як хоч би підсовєтсько-українські назви: фрукти, жир, кориця, спаржа, а- пельсин, лимон). Ідучи дальше по лінії думки, що для устійнення нашого побутового назовництва є корисна речева ди скусія, і що не тільки мовознавці, але теж і ті мовники, що особливо заінтересовані в даній ділянці, по винні висловити свою думку, я в дальшому продовжую свої завваги до деяких пропонованих термінів. У першій статті про кулінарне назовництво обговорено дві групи однозначних термінів, а саме: му ка — борошно та товщ — жир — сить. Щодо першої групи, то хоч на зва борошно й є виключно укра їнська та ще й дуже поширена в літературній мові теперішньої У- країни, все ж таки, на мою думку, не треба нам зрікатися чи конче обминати однозначний термін му ка, що є загально знаний, зрозу мілий, а в практичному вжитку і вигідніший, як борошно, тому, що -коротший (мучний —- два склади, ■борошняний —- чотири склади). Щодо літературносте — то його находимо, напр., у М. Коцюбин ського. У другій групі назв авторка (чи автор) відкидає назви товщ та жир, а рекомендує до вжитку сло во сить. Хоч „сить" і є гарне, щи- ронароднє українське слово, зо всім відмінне від польської та мо сковської назви, воно, на мою дум ку, має теж поважні хиби, що ро блять його непридатним до прак тичного, а зокрема технічного вжитку. Тих хиб не має назва — товщ. Та« отже від слова „товщ" ма ємо два прикметники з різним зна ченням, а саме: товстий — що мі стить у собі товщ, напр., товсте м’ясо, та товщевий, що стосується товщів (тобто групи хемічних спо лук, що їх звемо товщами), напр., товщева кислота. Слово „сить" таких похідних не має. Прикметники „ситий" та „сит ний" до технічного назовництва не надаються; вони натякають радше на фізіологічне почуття ситосте, що його викликає споживання тов щі в. Сьогодні хемія проникає і до побуту і до куховарства. На теле візійній програмі для господинь чуємо про переваги для здоров’я групи товщів, що по-англійськи звуться “unsaturated fa ts”. Укра їнський пер&хлад цієї назви ,,не- насичені ситі" був би зовсім без- сенсовний тоді, коли „ненасичені товщі" є зовсім задовільне. Для кращого пояснення різни ці значення та вжитку вищезгада них чотирьох прикметників ось во ни у прикладах з англійським пе рекладом: Товстий сир — fat cheese; Товщева тканина — fatty tissue; Дякую, я ситий — thank you, I am full; Ситний харч — fill i ng, nourish i ng food. Хоч терміни товщ, товщевий но вого походження (їх нема ще, на приклад, у словнику Грінченка), їх апробували наші наукові авто ритети до технічного вжитку. Так отже технічний словник Україн ської Академії Наук з 1928 року перекладає російське слово „жир" як ,,товщ". Товстий у значенн і рос. жирньїй відоме теж у народній мові і на на ших східних землях, напр., Грін- ченко подає „товстий сир". Те, що слово „товстий" має ще й інше значення (а саме: великий розмі ром чи об’ємом, грубий), не по винно шкодити: так же само ма ють два, або більше різних зна чень прикметники: ситий, грубий, масний і сотні інших і в нашій, і в інших мовах і це нікому не за важає. У цій групі термінів варт би ще пригадати гарне народне слово омаста. Словник Грінченка пояс нює його як — товщева приправа НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1960 1 9 У НАШІЙ ХАТІ До добору назв
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
