Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Довкруги Студентського Конгресу Важливий факт недавнього ідеоло гічного Студентського Конгресу ви разно свідчить про те, що наше сту дентство у вільному світі глибоко розуміє потребу кристалізації свого світогляду та про те, що змагає до з’я сування основ української ідеології у цей рішальний і складний момент у міжнародній ситуації. В даному Конгресі взято підхід, що виразно узгляднював наші різні по літичні упрупування; доповідачам бу ло дано змогу висловити свої погля ди на різні теми, зв’язані більше чи менше з самою суттю української іде ології. Тим самим у великій мірі допо відачі були переважно речниками сво їх середовищ на дану тему, за ви- йнятком хіба доповіді проф. І. Мір чука: „Україна між Сходом і Захо- дом.“ Логічно і дискусія пішла у ве ликій мірі шляхами часто міжпартій- ний спорів чи політичних виступів, при чому тоді диспутантами здебіль шого були не сучасні студенти, а стар ші громадяни, звичайно з встановле ним світоглядом. Хоча фреквенція Конгресу була до сить численна, часто під час гарячих дискусій виразно рідшали ряди мо лоді на залі і більшість на залі тво рили старші громадяни. Ця обставина вказує виразно на певні недотягнення організації Кон- ґоесу, а то й на основний помилковий підхід до здійснення цього задуму. На нашу думку варто собі при цьо му усвідомити чи пригадати деякі о- сновні правди. Отож, коли ми змага ємо до встановлення обрисів нашої ідеології, наші очі мусять бути звер нені на Україну, на її сучасні інтере си та на її суть, а не на те, як на нас діє сучасне оточення іншого націо нального світу. Також наша увага не повинна бути сконцентрована на тім, щоб зберегти нерушимими наші дав ні партійні чи організаційні світогля дові позиції. Отож, якщо хочемо відіграти ролю в духовому і політичному житті Укра їни, мусимо дивитися через призму її інтересів. Коли встановлюємо свою ідеологію, як українську, тоді не емі грантську, чи ідеологію напр. україн ців ЗДА чи под. Річ у тім, що головні риси україн ської ідеології існують у духовості українського народу і діють впродовж віків у різнім історичнім обрамленні. Український нарід ще в початках сво го державного існування витворив і проявив ряд етнічних властивостей, притаманних йому, зв’язаних з поло женням його території і з антрополо гічним типом мешканця її. Зовнішні обставини, історичні події впливають також із свого боку на формування характеру українського народу, що вже з найдавніших часів свого дер жавного існування вступив у склад ний національний творчий процес... Тому і сукупність поглядів провід ної верстви творила звичайно у різ них часах в різному виді, образ тої ідеології, яка була притаманна для українського народу. Основи ж тої ідеології незмінні, так як незмінний корінь національного організму. Ідеологія це складне і широке по няття. Багато рис у різних ділянках життя характеризує її. Деякі її риси притаманні для духовости української нації виявились в історії щасливими, деякі менше щасливими, чи й зовсім фатальними. Ото ж завданням того українця, що хоче бути внутрі творчого духо вого процесу полягає головно в тому, щоб відкрити не якісь нові, незнані те орії і шляхи, створити якусь нову „мо дерну" ідеологію, — а щоб відкрити свою рідну українську ідеологію, при порошену нераз віяннями з чужих, не сприйнятливих для нас часто джерел. Емпіричний підхід у дослідах історії під тим аспектом допоміг би нам вста новити, що саме позитивно, а що не гативно відбилося в такій чи іншій ділянці життя українського народу. Підхід наш мусів би бути наскрізь об’єктивний, без упереджень, з у- зглядненням обставин, фактів нашого національно-твсрчого процесу. З’ясу вавши собі цю ідеологічну основу, ми повинні були б, на нашу думку, взяв ши під особливу увагу історичний досвід, усучаснити ту ідеологію, на даючи їй актуального оформлення, оконфронтувати її з духом часу, і тоді вже намагатись послідовно діяти в дусі тих напрямних. Принцип національної свободи і суверенности в духовому і політич ному змислі і створення найкращих умов для прояву духових цінностей одиниці і загалу — повинні бути до роговказом у наших шуканням. При тім переконаємось при дослідах істо рії нашої духовости напевне в од ному, що ідеологія націоналізму в своїх частих теоретичних засновках і принцип демократії — що до спо собу проведення в життя ідей на укра їнськім духовім ґрунті ніколи не супе речать собі. Треба тільки безпристрас но розглянути коріння і дійсний змисл тих понять. Тому, на нашу думку, треба б звер нутись до джерел явищ у першу чер гу, а не до наслідків їхньої дії — в різних видах і в різних обставинах. Конкретно уявляємо собі, що було б доцільним у приготові наступного по дібного Конгресу взяти речевий тема тичний підхід та використати при тім досвід і студії студентів таких пред метів, як філософії, соціології, полі тичної економії, історіографії, тому що давний підхід, базований на речни ках окремих середовищ, мало продук тивний і молоддю не сприйнятий. Годі очікувати від молодого студію ючого покоління, щоб воно безкри- тично сприймало давніше оформлені і часто вже присохлі і невластиві в су часних обставинах ідеологічні кон цепції. Найважніше є дати змогу вия вити творчу думку і вмілість дослід ника молодому активному патріотич ному студентству. Методи праці можуть бути при тім різні. На нашу думку вказана тут була б праця розпочата задовго до Конгресу в формі Комісій, зорганізо ваних довкруги окремих тем, суттє вих для розвязки проблеми україн ської ідеології, Ясно, що в кожній та кій комісії могли б бути представники різних діючих чи існуючих середовищ. Члени комісій могли б глибоко дослі джувати тоді окремі питання, конкре тизувати з того після дискусій тези і вже опрацьовані матеріяли обгово рювати на Студійних Днях Конгресу та з певним вже здобутком з’являти ся на пленарній сесії. Тоді дискусія напевно була б більше річева і ко рисна. Можливо, що праця такою методою могла б дати в результаті яснішу і глибшу картину цього суттєвого в житті нації питання. Та це тільки думки викликані Кон гресом; рішатиме ж про шляхи своєї дії сама молодь. Д-р Наталія Пазуняк Вирівнуйте передплату! ЧАС ТО ГРОШІ! 14 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
