Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
О. Животко Кольорова симфонія В Ґалерії Інституту Костюмів Метрополітального Музею Нью- Йорку скінчилась дня 24. квітня виставка шовкових тканин сучас ного виробництва. Виставлено 309 зразків. Між ними мала кількість комбінацій із синтетичними мате- ріялами. Більшість із взорами, що виконані машиновим друком, далі ручним способом і батіком. Брока ти, атласи, шантунґи, тафти, ор- ганді — всі можливі техніки ткац тва. Зразки оформлені різно — за лежно від степеня коштовности. Одні вузькими у пів ярда смугами натягнуто у рямках висотою май же до стелі, інші як образи заве дено в рами, а найбільш коштовні у багаті, золочені. Як на кожній виставці, на те щоб зорганізувати розгублену увагу — до послуг глядачів катальоґ. На першій сто рінці 'коротка історія шовку. Дав но знана історія, а «се захоплю юча, як кожне відкриття. Скільки естетичних переживань, радости і нездійсненої туги принесло воно несчисленним генераціям жінок ці лої земної кулі — шовк, бо нале жить до тих мистецьких вартостей в оцінці і сприйманні яких не відо. грають ролі національні чи расові різнині. У відношенні до тієї ча рівної тканини всі жінки одно- згідні. 2640 років перед початком на шої ери, тобто 5,600 років тому, маленька китайська принцеса, жін ка цісаря Гуанґ-Ті, досліджувала з його доручення шкідника, що нищив у його садах дерева, відомі тепер під назвою шовковиць. Ви падково кокон, у якому сидів хро бак, упав у воду і ось цісарева по бачила, що з нього почала безко нечно розмотуватись тонісенька ниточка. Сталось — Гсі-лінґ-Ші відкрила шовк. Власники таємниці пильно оберігали її так, що аж у 300-му році нашої ери стала вона відома японцям, а ще пізніше про никла в Індію. Шовкова ниточка пробралась у широкий світ на кри- .лах бога Марса. Під час війни за- .войовники несли смерть і руїну, але за ними тягнулась чарівна ни точка шовкового кокона. За воєн Ісляму шовк дістався до Сицилії та Еспанії. Добре йому повелось у Італії, яка з часом сталась для Заходу центром шовкового вироб ництва. Церковні ризи з доби Ре несансу належать нині до скарбів мистецтва світового значення. У XVII столітті Франція осно- ванням ткалень шовку у Ліоні ста ла до змагання з Італією і дала свої унікальної краси взірці. В Англії клімат не дозволяв плекати кокону, то ж королі спонукали американські колонії до того, щоб мати сирівець для своїх ткалень. В самій Америці перші ткальні за сновано у 1810 році. Тепер стало йнакше і нині Америка довозить сирівець для своїх ткалень у біль шій кількості, ніж усі інші країни. Продукція шовку так поширилась, що ціна його дуже обнизилась і стався він доступний ширшим вер ствам. Позатим все ж привозять багато готових тканин. Вони є до рожчі, але й ваблять більше — особливо італійські —- надзвичай ною красою взорів і кольорів. Що денну виставку цієї пишноти мож на бачити у Мейсі, де вони про даються. Хоч шовк є поширений і доступ ний досить, а проте мати його від чувається ще й досі гонором. Із зауваженням власниці, що її блюзка чи сукня — з чистого шов ку, можна зустрітись по всяк час. Не можна це брати за зле, тільки хіба за зайве, бо досвідчене око відразу помічає шляхотний від світ матеріялу, складки, що ними може укладатись тільки шовк, а слух відразу відрізняє його пошум від гострого вульгарного шеле сту дешевших наподоблень. Очі на виставці могли тішитись до схочу. Можна було де-не-де ле генько доторнутись, погладити. Але шовк вабить захопити його у жменю, відчути його холоднаву м’якість, чи соковитий скрипіт ту гих родів тканини, зім’яти в доло ні, — на те, щоб побачити, як ро зійдеться пружна тканина без слі ду ’бганок. Того на виставці зро зуміло — не вільно. Можна це, купивши собі відрізок хоч на блюзку. І це варто. Краса і від чуття шовкової речі таке, що кра ще мати одну шовкову, як пів ту- зина дешевих наподоблень. Краса натуральносте не може бути перевершена, тільки удоско налена. Це через натуральні тка нини, вироблені індивідуально (по лотна та вовни) народні ноші всіх народів не втрачають своєї вабли восте і не перестають вчаровува ти своєю красою, що органічно зв’язана із країною, в якій живе народ, її природою, підсонням і характером самого народу. Шовк і на Україні важився на золото. В княжій добі у шовк вгортався маєстат княгинь і кня зів, а у добі козаччини шелестіли ним гетьманші та пані шляхет ських родів. Навіть найбідніша дівчина в українському селі пиша лась хоч на свята шовковою стріч кою, а що вже доньки дуків, вінки яких закінчувались веселковим розмаєм стрічок. Шовкова хустина все була найкращим дарунком дів чині чи молодиці, і є таким і досі. Та й для чоловіка шовкова сороч ка, чи краватка із доброго тугого шовку — бажаний і милий пода рунок. ЗАМІСТЬ КВІТІВ Замість квітів на могилу дорогої нашої членки Марії Блищак, якої по хорон відбувся дня 8. травня, склада ємо 10 дол. на фонд „Мати й Дитина“. Управа 62 Відділу СУА у Сан Франціско Замість квітів на могилу молодої української патріотки Марії Блищак, що відійшла у вічність, осиротивши двох малих діток, чоловіка й батьків та українське громадянство м. Сан Франціско, складаю 5 дол. на цілі СФУЖО. Маріянна Мельник, Сан Франціско ЗАМІСТЬ КВІТІВ Замість квітів на могилу Ярослава Петрова, невіджалуваного сина п-ні Іванни Петрів, голови Вих. Комісії СФУЖО в Канаді, складаю 10 дол. на цілі СФУЖО. Люба Луцька, Торонто 8 НАШЕ ЖИТТЯ — ЧЕРВЕНЬ, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
