Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Віра Драч Культурні навички В наших родинах, за невеликим виключенням, панує думка, що ма лих дітей необхідно тільки добре харчувати, пишно одягати, купу вати як найбільше забавок, щоб дитина мала чим розважатись, щоб вона нагулялася й набралася сил поки піде до школи; що жод них вимог до дитини в цьому віці ставити не можна, бо вона ще то го не розуміє. Це глибока помилка, яка дає свої від’ємкі наслідки на все жит тя людини! В попередніх статтях ми вже підкреслювали, що виховання всіх складників духа, в тому числі й культурносте, має розпочинатися з першого року життя дитини. Уже в цей час треба (і це цілком мо жливо) привчити її „сигналізува ти" про її потребу опорожнити шлунок і сечовий міхур та допо могти їй зробити це в відповідно му місці. Коли дитина навчиться ходити, треба привчати її доціль но спрямовувати свою природню жвавість. У дітей є незрівняно більша потреба руху, ніж у доро слих. Це знають усі й дехто ду має, що їм (дітям) необхідно бі гати, кричати, стрибати — бур хливо виливати свою енергію. То му їм дЬзволюється нестримно бігати по всіх кімнатах, навіть і по сходах, з безцільним криком стрибати на крісла, канапи, а то й ліжка, щосили гуцати по них та ще й у черевиках. Такі розваги треба з першого разу категорично заборонити й ніколи не дозволяти. Побігати можна й слід у дворі, садку, але не псувати рослин. Не можна допускати, щоб діти хапа ли попільнички, різні фігурки, флякони, мамині коробочки й ба вилися ними, щоб рвали газети, журнали й книжки, — вони му сять знати, чим і де можна бави тися. Стримуючи дітей, батьки не мають права нервуватися, крича ти, бо це подразнює нерви ма лят. Необхідно вимагати цього спокійно, але впевнено й послі довно. Треба виховувати й у наймен ших дітей чемність. Вони неодмін но мають вітатися зі всіма члена ми родини ранком, бажати „доб раніч", дякувати після їдження й за всякі послуги (батьки дітям теж); вітатися, вставши, зі стар шими в хаті й зі знайомими на ву лиці. Неприпустиме явище, коли навіть підлітки дозволяють собі в присутності гостей лягати на ка напі чи на килимі. Вони мусять звільнити місце для старших не тільки в своїй хаті, а і в автобусі чи трамваї. Дарма, що тут немає такого звичаю, наші діти мусять робити це. Слід переконати ді тей, що голосні розмови й сміх, нестримані розмахування руками, штовхання на вулиці й взагалі се ред людей — ознака некультур носте. Раніше ми говорили про вихо вання гігієнічних навичок, тепер хочемо додати, що необхідно слід кувати, щоб діти мали чисті руки й одяги. Але бавлячись, особливо надворі з піском, водою, землею, що мусимо їм дозволити, вони не одмінно забрудняться. Не можна їх карати за це, а тільки треба прослідкувати, щоб вони помили ся й переодяглися. Тому дітям слід давати простий, але вигідний одяг і взуття. А ті пишні найлонові чи інші коштовні суконочки, еле гантні черевичкй, рукавички, що ми бачимо на дівчатках, часто на віть на тих, що ще не навчилися ходити, на нашу думку, можна о- дягати лише в виключних випад ках якоїсь урочистосте. Далеко естетичніше одягти дитині про стенького крою суконочку, може прикрашену злегка нашою стале вою вишивкою. Тут же хочу, не во гнів мамам, сказати, що пишні льочки (часто довготривалі з фри- зієрні), нафарбовані нігтики, пер- стені на пальчиках, браслетки чи інші прикраси в дітей дошкільно го та й молодшого шкільного віку зовсім не свідчать про культур ність, а тільки спотворюють їх. Дитина мусить бути дитиною в її милій природній свіжості й кра сі. А як неохайно й неестетично ви глядають наші дівчатка-школярки в тих підкочених штанах, у не зграбних куртках, з безліччю шпильок і закруток на голові, ко ли, вони так появляються на ву лиці й навіть у кіно. Чи пристойно літом у коротеньких штанцях хо дити скрізь поза своїм домом? Чи культурно так безкритично наслі дувати таку моду? Чи слід боятись бути культурнішими від своїх ро весниць? Тепер про виховання глибшої духової культури. Його необхід но починати якнайраніше. Най простіша казочка, яку прослухала мала дитина, — вже початок тако го виховання. Наша пісня, віршик підсилять враження. Треба прочи тати й відповідну вікові книжеч ку, дати дитині розглянути ма люнки. Ілюстровані казочки й опо віданнячка покажуть дитині, що в книжках є багато цікавого для неї, вона полюбить їх і сама буде про сити читати їй. А коли хоч трохи навчиться сама читати, тоді неод мінно треба слухати її й виявляти своє зацікавлення. При такій сис тематичній роботі читання для ди тини стане необхідністю. Батьки ж мусять подбати про відповідну тематику — поступово набувати дитячу бібліотеку. А яка радість і гордість буде в дитини, коли Ви передплатите їй „Веселку", „Соняшник" чи інший журнал і звернете її увагу на ди тячу сторінку в „Нашому Житті". Не тільки тато й мама читають свої газети й журнали, а вона має свої й любить читати їх. Згодом, у шкільному віці, дити на зрозуміє, що книжка-джерело знань. Звичайно, навчаючись у ін шомовних школах, вона буде чи тати й книжки відповідною мо вою. Не боронім їй цього, тільки заохочуймо її неодмінно, хоч од- ну-дві години щодня читати укра їнські книжки, читати голосно. Треба найти час (вимкнути на годину телевізор) всією родиною послухати голосне читання дитини — це заохотить її читати вираз- НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1960 З виховні теми
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
