Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVII. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1960 ЧИСЛО 7 Війна. 'П’ять букв малих — значить Руїни, Згарищ а і кров, І холод, голод, Жах і море сліз, Безмір терпінь Ще й для других поколінь. А ми в той час? Хоч стежка була- проста. :і для нас, Та ми пройшли сотні стежок, Бо нас та буря замела у чужий світ Дожити літ. А там, де жили ми колись, ЗнО'В світить сонце ясне І зорі мерехтять. Пливе горою місяць, Спокійно діти сплять. І срібнолентиій пливе СЯН; Шумлять ліси, Хвилює збіжжя лан. Все, як давно, А все не так. Приїдеш, глянеш — чужина, Бо щось тут є, чогось нема. І дім давнин є, деревце, І стежка знана, А не те! Не те, що давно, що колись, Бо люди, люди розійшлись. Ольга Рідна Із Рідкого Краю наспів цей жмут вражень у віршованій формі. Збунтована ц і лина Вістка про курявну бурю, що покрила собою широкі простори України і дійшла аж до Балкану, струснула всіми українцями у вільному світі. Хоч вістки ці незвичайно' скупі й нераз суперечні, то з них читає кожна тямуща людина. Цілина збун тувалась проти обрібки, проти експерименту, про ти насилля. І війнула всією елементарною силою в бік недалекого сусіда -— України. Вістки ці проймають жахом. Московське ра діо повідомило, що через курявні бурі не можна було посіяти на Донбасі ярини. Подібні вістки по дають із Криму і Молдавії. Не згадуючи вже про засипання свиноферми Новокорсунської станиці Краснодарського краю, що про неї так обширно писали ,,Ізвєстія“. Це все говорить про катастро фу, яка широкою смугою навістила південно-східні області України, і так небагаті в дощеві опади. З ное встає примара голоду перед Україною. Хлібна комора Европи стає місцем болючого івід- платного акту. Тим болючішого, що тут і там в неї вмішані українські люди. Згідно з даними совєт- ської преси на цілинні землі найбільше виїхало української й білоруської молоді. Це вона під на тиском системи прокладала шлях освоєнню цілини і вона ж підняла голову проти злочинного викори стовування у недавньому повстанні в Темір Тав. Стоїмо в обличчі велетенської елементарної катастрофи. В якій тут мірі причиною людська легкодушність і самодурство, а в якій гнів Бо жий — не можна знати. Але лявіна покотилась і нищить усе, що на її дорозі. Чи можемо приглядатись цьому безчинно? Це ж наші люди загрожені цією катастрофою, це ж вони відкопуються з-під куряви, це ж їхні засіви знищені. Невідомо, яка ситуація на цілин них землях, де ще зовсім невпорядковані госпо дарства, нетривкі будівлі, слабо наладнана кому нікація. Напевне є там жертви в людях, а в даль шому зарисовується голодова катастрофа. Стукаймо до сумління світу! Збираймо всі найменші вістки і повідомляймо про них міжна родні організації суспільної опіки. Рухаймо всі чинники, ЩО' могли б дати допомогу. Може й не досягне їх вона, проте загострить зір вільного світу для цієї чергової катастрофи, що зветься господарською системою СССР. 1
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
