Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
РІК XVII. ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1960 ЧИСЛО 7 Війна. 'П’ять букв малих — значить Руїни, Згарищ а і кров, І холод, голод, Жах і море сліз, Безмір терпінь Ще й для других поколінь. А ми в той час? Хоч стежка була- проста. :і для нас, Та ми пройшли сотні стежок, Бо нас та буря замела у чужий світ Дожити літ. А там, де жили ми колись, ЗнО'В світить сонце ясне І зорі мерехтять. Пливе горою місяць, Спокійно діти сплять. І срібнолентиій пливе СЯН; Шумлять ліси, Хвилює збіжжя лан. Все, як давно, А все не так. Приїдеш, глянеш — чужина, Бо щось тут є, чогось нема. І дім давнин є, деревце, І стежка знана, А не те! Не те, що давно, що колись, Бо люди, люди розійшлись. Ольга Рідна Із Рідкого Краю наспів цей жмут вражень у віршованій формі. Збунтована ц і лина Вістка про курявну бурю, що покрила собою широкі простори України і дійшла аж до Балкану, струснула всіми українцями у вільному світі. Хоч вістки ці незвичайно' скупі й нераз суперечні, то з них читає кожна тямуща людина. Цілина збун тувалась проти обрібки, проти експерименту, про ти насилля. І війнула всією елементарною силою в бік недалекого сусіда -— України. Вістки ці проймають жахом. Московське ра діо повідомило, що через курявні бурі не можна було посіяти на Донбасі ярини. Подібні вістки по дають із Криму і Молдавії. Не згадуючи вже про засипання свиноферми Новокорсунської станиці Краснодарського краю, що про неї так обширно писали ,,Ізвєстія“. Це все говорить про катастро фу, яка широкою смугою навістила південно-східні області України, і так небагаті в дощеві опади. З ное встає примара голоду перед Україною. Хлібна комора Европи стає місцем болючого івід- платного акту. Тим болючішого, що тут і там в неї вмішані українські люди. Згідно з даними совєт- ської преси на цілинні землі найбільше виїхало української й білоруської молоді. Це вона під на тиском системи прокладала шлях освоєнню цілини і вона ж підняла голову проти злочинного викори стовування у недавньому повстанні в Темір Тав. Стоїмо в обличчі велетенської елементарної катастрофи. В якій тут мірі причиною людська легкодушність і самодурство, а в якій гнів Бо жий — не можна знати. Але лявіна покотилась і нищить усе, що на її дорозі. Чи можемо приглядатись цьому безчинно? Це ж наші люди загрожені цією катастрофою, це ж вони відкопуються з-під куряви, це ж їхні засіви знищені. Невідомо, яка ситуація на цілин них землях, де ще зовсім невпорядковані госпо дарства, нетривкі будівлі, слабо наладнана кому нікація. Напевне є там жертви в людях, а в даль шому зарисовується голодова катастрофа. Стукаймо до сумління світу! Збираймо всі найменші вістки і повідомляймо про них міжна родні організації суспільної опіки. Рухаймо всі чинники, ЩО' могли б дати допомогу. Може й не досягне їх вона, проте загострить зір вільного світу для цієї чергової катастрофи, що зветься господарською системою СССР. 1
Page load link
Go to Top