Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Борщ ВАКАЦІЇ Марії Павліні Юркевич Вакації! Вакації! Уже цвітуть акації, І ягід пишна китиця На сонці медом світиться. Як хочеться поїхати Туди, де легко дихати, Де в’ється бистра річечка, Немов блакитна стрічечка, І поле з стиглим колосом Співає тихим голосом! При березі у лузі ми Купатись будем з друзями І мірятися силами З розбурханими хвилями. Як стане ж дуже гаряче, Немов при печі варячи, Ласкаве любе літечко Просіє дощ крізь ситечко, Щоб квіточкам напитися А нам прохолодитися. Це все для нас: і промені, Й пісні в пташинім гомоні, І річечка, і квіти ці, ї виноградні китиці, Щоб Вересень зустріли ми Усі з новими силами, Здорові, загартовані, Міцні і підготовані, Й знайомою доріжкою Пішли до школи з книжкою. НА ГОЙДАЛЦІ Гойда, гойда, гой-да-да, Приключилася біда: Доки вгору я летів — Черевик з ноги злетів! Підлетіти підлетів, Та летіти не схотів: Черевичок — це не птах, Підлетів і в воду бах! Хтось на гойдалці — вих-вих, Я у ліжечку — пчих-пчих!.. Впав у воду, межи бруду — На нещастя, на простуду... Леонід Полтава — Ой, матусю, який же сьо годні недобрий борщ! — сказала Настя, сидячи при столі в час обі ду. — Не хочу його їсти! — до дала вона, відкладаючи ложку на бік. — Ну, зараз уже не маю часу варити іншого! — сказала мати, всміхаючись. — За вечерою, може він здасться тобі смачнішим! По обіді мати з дочкою пішли на город. Мати й дочка почали його полоти. Так за працею перебули аж до пізнього вечора. Поверну лися вони додому. Мати дістала з печі борщ, влила його до миски й поставила на стіл. Настуся, на працювавшись добре, добре й ви голодніла. — А спробуй но донечко, може зараз борщик 'буде тобі смакува ти — сказала мати. Настя покоштувала його. І дій сно, борщ уже був не той, що в час обіду: здався їй дуже смаш- НИ'М. — Та ж це, матусю, зовсім не той борщ! Ти мене дуриш! Це ти даєш мені іншого борщу! — ска зала Настуся. — Ні, доню, борщ той самий, що й в обід був. Той самий, який тоді тобі був не довподоби. Ба чиш, до обіду ти нічого не робила й знечевя він тобі не смакував. А ось побула на повітрі, попрацю вала добре й борщ здався кращим. Г ай-Г аєвський Збірник для дітей „СРІБНА ЗІРКА44 Коштує 50 ц. Замовляти в Централі СУА Олена Цегельська Василько - Вітрогон Цих вакацій батьки Василька задумали поїхати до свояків, що жили вже майже в горах. їхня ха та в садкові, серед квітів — пониз- че пливе бистра ріка, а кругом то молодий гайок, то вже справді старий ліс-бір. А все це увінчане невеликими горбочками у підніж жі гір. Чудово там літом: холод ненько, свіжо, нема духоти, як у місті. Це для дітей справжній рай. Тому і радість велика. Того дня, коли вибиралися в до рогу, всі повставали раненько і готовились до подорожі — один Василько — досипляв. Нагло по чув гамір, зірвався з ліжка і в пі жамі збіг до їдальні •— а там уже всі снідають, готові до дороги. А він, замість і собі швидче збира тися, сів на кріслі, підбравши під себе ноги і давай розказувати: — А знаєте, що мені приснилося? — О такий крокодил. — Ніхто не ці кавиться твоїм сном! — так тат ко — якщо в цю хвилину не збе решся і не поснідаєш, то останеш ся дома з бабунею, а ми поїдемо без тебе. На це Василько зірвався, мов ошпарений і давай ганятися за псом, Фіком довкола столу. По перевертав крісла, порозкидав я- кісь реч і . Скінчилося «а тому, що вилляв какао на новий жаке тик старшого брата, Славка. Ді став болючу догану від мами, тай побіг до купальні. А там: що за шум, що за плюскіт! — Зубної па сти натиснув стільки на щіточку, що на п’ять Васильків було б до сить. З тяжкою бідою зібрався. Та нарешті вдалося впакувати його до авта. — Тай рушили в дорогу. І дяда Олекса і тета Нізя дуже радо привітали любих свояків, о- біймали і батьків Василька і його 22 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
