Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Борщ ВАКАЦІЇ Марії Павліні Юркевич Вакації! Вакації! Уже цвітуть акації, І ягід пишна китиця На сонці медом світиться. Як хочеться поїхати Туди, де легко дихати, Де в’ється бистра річечка, Немов блакитна стрічечка, І поле з стиглим колосом Співає тихим голосом! При березі у лузі ми Купатись будем з друзями І мірятися силами З розбурханими хвилями. Як стане ж дуже гаряче, Немов при печі варячи, Ласкаве любе літечко Просіє дощ крізь ситечко, Щоб квіточкам напитися А нам прохолодитися. Це все для нас: і промені, Й пісні в пташинім гомоні, І річечка, і квіти ці, ї виноградні китиці, Щоб Вересень зустріли ми Усі з новими силами, Здорові, загартовані, Міцні і підготовані, Й знайомою доріжкою Пішли до школи з книжкою. НА ГОЙДАЛЦІ Гойда, гойда, гой-да-да, Приключилася біда: Доки вгору я летів — Черевик з ноги злетів! Підлетіти підлетів, Та летіти не схотів: Черевичок — це не птах, Підлетів і в воду бах! Хтось на гойдалці — вих-вих, Я у ліжечку — пчих-пчих!.. Впав у воду, межи бруду — На нещастя, на простуду... Леонід Полтава — Ой, матусю, який же сьо годні недобрий борщ! — сказала Настя, сидячи при столі в час обі ду. — Не хочу його їсти! — до дала вона, відкладаючи ложку на бік. — Ну, зараз уже не маю часу варити іншого! — сказала мати, всміхаючись. — За вечерою, може він здасться тобі смачнішим! По обіді мати з дочкою пішли на город. Мати й дочка почали його полоти. Так за працею перебули аж до пізнього вечора. Поверну лися вони додому. Мати дістала з печі борщ, влила його до миски й поставила на стіл. Настуся, на працювавшись добре, добре й ви голодніла. — А спробуй но донечко, може зараз борщик 'буде тобі смакува ти — сказала мати. Настя покоштувала його. І дій сно, борщ уже був не той, що в час обіду: здався їй дуже смаш- НИ'М. — Та ж це, матусю, зовсім не той борщ! Ти мене дуриш! Це ти даєш мені іншого борщу! — ска зала Настуся. — Ні, доню, борщ той самий, що й в обід був. Той самий, який тоді тобі був не довподоби. Ба чиш, до обіду ти нічого не робила й знечевя він тобі не смакував. А ось побула на повітрі, попрацю вала добре й борщ здався кращим. Г ай-Г аєвський Збірник для дітей „СРІБНА ЗІРКА44 Коштує 50 ц. Замовляти в Централі СУА Олена Цегельська Василько - Вітрогон Цих вакацій батьки Василька задумали поїхати до свояків, що жили вже майже в горах. їхня ха та в садкові, серед квітів — пониз- че пливе бистра ріка, а кругом то молодий гайок, то вже справді старий ліс-бір. А все це увінчане невеликими горбочками у підніж жі гір. Чудово там літом: холод ненько, свіжо, нема духоти, як у місті. Це для дітей справжній рай. Тому і радість велика. Того дня, коли вибиралися в до рогу, всі повставали раненько і готовились до подорожі — один Василько — досипляв. Нагло по чув гамір, зірвався з ліжка і в пі жамі збіг до їдальні •— а там уже всі снідають, готові до дороги. А він, замість і собі швидче збира тися, сів на кріслі, підбравши під себе ноги і давай розказувати: — А знаєте, що мені приснилося? — О такий крокодил. — Ніхто не ці кавиться твоїм сном! — так тат ко — якщо в цю хвилину не збе решся і не поснідаєш, то останеш ся дома з бабунею, а ми поїдемо без тебе. На це Василько зірвався, мов ошпарений і давай ганятися за псом, Фіком довкола столу. По перевертав крісла, порозкидав я- кісь реч і . Скінчилося «а тому, що вилляв какао на новий жаке тик старшого брата, Славка. Ді став болючу догану від мами, тай побіг до купальні. А там: що за шум, що за плюскіт! — Зубної па сти натиснув стільки на щіточку, що на п’ять Васильків було б до сить. З тяжкою бідою зібрався. Та нарешті вдалося впакувати його до авта. — Тай рушили в дорогу. І дяда Олекса і тета Нізя дуже радо привітали любих свояків, о- біймали і батьків Василька і його 22 НАШЕ ЖИТТЯ, ЛИПЕНЬ-СЕРПЕНЬ, 1960 Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
