Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Україну для диверс і йної роботи, вже багато про неї говорить, а в патріотичного українського чита ча може викликати тільки в і дра зу. Знов в іншому своєму в і рш і , хоч яка досвідчена поетеса Тур- чинська, авторка, прагнучи про славити „оновлену" дівчину-вер- ховинку Гафійку, скочується до звичайних деклямативних вигуків, що з поезією не мають н і чого спільного. В і дмінно від інших поетес стар шого покоління виглядає Наталя Забіла. Вона, хоч і весь час, від 30-ох років по сьогодні працює в ділянці поезії, головним чином ди тячої, створила низку поезій, які напевно стануть надбанням цілої української літератури. Особливо це стосується віршів для дітей. Багато з тих віршів передрукову вала наша дитяча преса на емігра ції і вони либонь відомі багатьом. Забіла, крім віддання данини соц- реалістичній офіційщині, написала чимало гарних, теплих і щирих вір шів для дітей про природу, на вчання ітд. Крім дитячих віршів Забіла пише й для дорослого чита ча. З неабиякою насолодою кожен прочитає низку її віршів, цілком аполітичних, як от цикль „Вечір надрукованих у журналі „Вітчиз на" за липень 1958 р. Ці вірші пе рейняті філософськими роздумами над часом. Вони досить оптимі стичні, життєрадісні. З неменшою приємністю читаються вірші Забі ли з циклю „Бучацькі малюнки", „Вечір на Дніпрі", „Ліс", „Бере зовий листок". І не тільки тому, що вони написані на лірично-пей зажні теми, а й тому, що пройня ті свіжими думками, теплими по чуттями і щирістю, яку не в кож ного совєтського поета чи пое теси зустрінеш. У квітчастих злототканих шатах В синьохівиліій гойдалці Дніпра Мріє Хортиця про ті часи крилаті, Що давно минула їх пора. На величніх, нерухомим кручах, Де чіпка ожива і терни, Захололо важко й неминуче Вікове тавро старшини. Є серед старшого покоління жі- нок-письменниць і така „поетеса, як Параска Амбросій, яку до речі не слід би, може, й згадувати, бо це не поетеса, а радше карикату ра на поетесу. Проте в умовах большевицького режиму вона ко ристується великими почестями і навіть удостоїлась наймення „на- родньої поетеси", має ордени, ме далі. Живе вона в одному з сіл Бу ковини, має розкішні умови праці й за це своїм московським хлібо давцям пише такі „поезії", як от: Буковино буйнолиста, Ой, які ж ми раді, Що тобі так любо жити При радянській владі! Найбільш сильну групу поетес в Україні становлять жінки молод шого і зовсім молодого покоління. Валентина Ткаченко, нар. 1920 року на Чернігівщині — це на скрізь лірична натура. Хоч вона й член партії, працює чи працюва ла у комсомольському видавниц тві „Молодь", нагороджена де кількома совєтськими медалями, і хоч Ткаченко чимало віршів на писала в данину ворогові, •— то все ж у неї є дуже багато лірич них, пейзажних і дитячих віршів, що виходять далеко поза рямці соцреалістичної творчости. Особ ливо багато Валентина Ткаченко пише про кохання, родину, при чо му в тих її віршах зустрічається не просто бездумне, беззмістовно- .абстрактне зображення природи чи людини, а конкретні, реальні малюнки, в яких відтворюється безрадісне життя сучасної україн ської молоді й родини під больше- вицьким режимом. Ось наприклад, як поетеса малює розлуку між чоловіком і дружиною у вірші „Ро зійшлися у люту зиму" у книзі по езій „Побачення" (вид. „Радян ський Письменник", Київ, 1955): Назавжди — не на кілька днів. Розійшлися у люту зиму Я печаль у душі нестиму, Поки з’явиться жданий гнів. Гнів за те, що було роками Нерсзділеним почуття, За цю зраду, що ніби камінь, Налягла на моє життя. Гнів за те, що дитя страждає: Де це батько? — Не зна воно! Гнів, що серце іще кохає, А кохати б не слід давно! Певно, чисто з мистецького по гляду, з погляду, сказати б, ми стецької майстерности вірша по етична творчість Валентини Тка ченко нічим майже не відрізняєть ся від уже багатьох творів, напи саних на порушені нею теми. Але все ж вірші В. Ткаченко не можуть не відбивати того невідрадного стану української жінки під совє- тами, що там існує. „Співцем не долі жінки у сучасній Україні" •— так можна було б загальними сло вами схарактеризувати цілу пое тичну творчість В. Ткаченко. До її поетичного надбання належать досі видані книжки: „Зелена сто рона", „Просторами України", „Дівоча лірика", „Весняні вітри", „Майбутнє кличе", „Окрилена мо лодість", „Осінь тільки починаєть ся", „Побачення". (Докінчення буде) ІЗ ТАНКОВОЇ ЕСТРАДИ Дня 8. травня відбувся у Дітройті В|счір Мистеїцького Танку Оденки Ґердан при співучасти студ. Рости слава Смаля (рецитація) і Марти Тар- навської (акомпаніямент). МОЛОДА СПІВАЧКА В передачах для Бачванських укра їнців, що їх передає радіостанція в Ноївому Саді, ..ґославія, виступає останньо молода співачка Олена Гир- йовата. Вона виконує передусім укра їнські пісні легкого жанру. ОПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ В липневому числі Н. Ж. зайшла у статті Романа Коцика „Наш травник11 прикра помилка. А саме: косярку для травників винайдено в Англії вже в 1830, а не — як було надруковано — в 1930 р. За недогляд перепрошуємо. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1960 Валентина Ткаченко Valentine Tkachenko, a ly ric poet, depicting woman’s life in all phases. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
