Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Україну для диверс і йної роботи, вже багато про неї говорить, а в патріотичного українського чита ча може викликати тільки в і дра зу. Знов в іншому своєму в і рш і , хоч яка досвідчена поетеса Тур- чинська, авторка, прагнучи про славити „оновлену" дівчину-вер- ховинку Гафійку, скочується до звичайних деклямативних вигуків, що з поезією не мають н і чого спільного. В і дмінно від інших поетес стар шого покоління виглядає Наталя Забіла. Вона, хоч і весь час, від 30-ох років по сьогодні працює в ділянці поезії, головним чином ди тячої, створила низку поезій, які напевно стануть надбанням цілої української літератури. Особливо це стосується віршів для дітей. Багато з тих віршів передрукову вала наша дитяча преса на емігра ції і вони либонь відомі багатьом. Забіла, крім віддання данини соц- реалістичній офіційщині, написала чимало гарних, теплих і щирих вір шів для дітей про природу, на вчання ітд. Крім дитячих віршів Забіла пише й для дорослого чита ча. З неабиякою насолодою кожен прочитає низку її віршів, цілком аполітичних, як от цикль „Вечір надрукованих у журналі „Вітчиз на" за липень 1958 р. Ці вірші пе рейняті філософськими роздумами над часом. Вони досить оптимі стичні, життєрадісні. З неменшою приємністю читаються вірші Забі ли з циклю „Бучацькі малюнки", „Вечір на Дніпрі", „Ліс", „Бере зовий листок". І не тільки тому, що вони написані на лірично-пей зажні теми, а й тому, що пройня ті свіжими думками, теплими по чуттями і щирістю, яку не в кож ного совєтського поета чи пое теси зустрінеш. У квітчастих злототканих шатах В синьохівиліій гойдалці Дніпра Мріє Хортиця про ті часи крилаті, Що давно минула їх пора. На величніх, нерухомим кручах, Де чіпка ожива і терни, Захололо важко й неминуче Вікове тавро старшини. Є серед старшого покоління жі- нок-письменниць і така „поетеса, як Параска Амбросій, яку до речі не слід би, може, й згадувати, бо це не поетеса, а радше карикату ра на поетесу. Проте в умовах большевицького режиму вона ко ристується великими почестями і навіть удостоїлась наймення „на- родньої поетеси", має ордени, ме далі. Живе вона в одному з сіл Бу ковини, має розкішні умови праці й за це своїм московським хлібо давцям пише такі „поезії", як от: Буковино буйнолиста, Ой, які ж ми раді, Що тобі так любо жити При радянській владі! Найбільш сильну групу поетес в Україні становлять жінки молод шого і зовсім молодого покоління. Валентина Ткаченко, нар. 1920 року на Чернігівщині — це на скрізь лірична натура. Хоч вона й член партії, працює чи працюва ла у комсомольському видавниц тві „Молодь", нагороджена де кількома совєтськими медалями, і хоч Ткаченко чимало віршів на писала в данину ворогові, •— то все ж у неї є дуже багато лірич них, пейзажних і дитячих віршів, що виходять далеко поза рямці соцреалістичної творчости. Особ ливо багато Валентина Ткаченко пише про кохання, родину, при чо му в тих її віршах зустрічається не просто бездумне, беззмістовно- .абстрактне зображення природи чи людини, а конкретні, реальні малюнки, в яких відтворюється безрадісне життя сучасної україн ської молоді й родини під больше- вицьким режимом. Ось наприклад, як поетеса малює розлуку між чоловіком і дружиною у вірші „Ро зійшлися у люту зиму" у книзі по езій „Побачення" (вид. „Радян ський Письменник", Київ, 1955): Назавжди — не на кілька днів. Розійшлися у люту зиму Я печаль у душі нестиму, Поки з’явиться жданий гнів. Гнів за те, що було роками Нерсзділеним почуття, За цю зраду, що ніби камінь, Налягла на моє життя. Гнів за те, що дитя страждає: Де це батько? — Не зна воно! Гнів, що серце іще кохає, А кохати б не слід давно! Певно, чисто з мистецького по гляду, з погляду, сказати б, ми стецької майстерности вірша по етична творчість Валентини Тка ченко нічим майже не відрізняєть ся від уже багатьох творів, напи саних на порушені нею теми. Але все ж вірші В. Ткаченко не можуть не відбивати того невідрадного стану української жінки під совє- тами, що там існує. „Співцем не долі жінки у сучасній Україні" •— так можна було б загальними сло вами схарактеризувати цілу пое тичну творчість В. Ткаченко. До її поетичного надбання належать досі видані книжки: „Зелена сто рона", „Просторами України", „Дівоча лірика", „Весняні вітри", „Майбутнє кличе", „Окрилена мо лодість", „Осінь тільки починаєть ся", „Побачення". (Докінчення буде) ІЗ ТАНКОВОЇ ЕСТРАДИ Дня 8. травня відбувся у Дітройті В|счір Мистеїцького Танку Оденки Ґердан при співучасти студ. Рости слава Смаля (рецитація) і Марти Тар- навської (акомпаніямент). МОЛОДА СПІВАЧКА В передачах для Бачванських укра їнців, що їх передає радіостанція в Ноївому Саді, ..ґославія, виступає останньо молода співачка Олена Гир- йовата. Вона виконує передусім укра їнські пісні легкого жанру. ОПРАВЛЕННЯ ПОМИЛКИ В липневому числі Н. Ж. зайшла у статті Романа Коцика „Наш травник11 прикра помилка. А саме: косярку для травників винайдено в Англії вже в 1830, а не — як було надруковано — в 1930 р. За недогляд перепрошуємо. 4 НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1960 Валентина Ткаченко Valentine Tkachenko, a ly ric poet, depicting woman’s life in all phases. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
