Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Віра Вовк 6 І Т Р Л Ж І СНІГОВЕ ЧУДО V . Ісус Христос приходить щороку на землю в подобі убогого дитяти. Цього року малий Ісус вродився в ліп’янці на горах, чорний, як сажа, ще й з кучериками так дріб ненько завиваними, як горохові вуси. Мати Божа Апаре- сідаО одягнула його в смугасту дранку і сказала: — ЙДИ в місто, там готовлять Тобі свято, бо тут бідно; не маю вже навіть молока в грудях для Тебе. Вона бачила, як серед аґав і каміння маячіло його чорне тіло, коли він біг, підкидаючи вгору білими п’ятами, мов м’ячиками. Був вечір. Сонце горіло, як вулькан, за стіжкуватою горою, і з садів неслися пахощі спілих манґ.2) Стара муринка Філомена рівноважила на голові велику бляшану пушку з консерв, наповнену водою, яку вона несла, як реліквію в процесії, на кам’янисту гору До своєї хатини, схожої на голубник. —.Так так, сину. Нема води, хіба що вночі впаде дощ і промочить тебе до кости. Тяжко прати білим білля, щоб заробити на риж і чорну квасолю. Вона кинула йому кусок нудко-солодкої жаки,3) яку він зловив у повітрі, як звинна котіяД) Жака пригадала, що йому дуже хотілося їсти, бо ж він прийшов на світ цього року голодним муринятком. На метушливій вулиці продавали перед наметами ру м’яні манґи. Ісус вибрав собі одну, найбільшу, і затопив у неї свої білі зуби. Несподівано кулаки посипалися на ди тячу спину. — Я тобі, злодійчаку, покажу, як красти мої манґи! Овоч покотився дорогою, а Ісусовї мимохіть виступили в очах сльози. Виросла велика юрба. - — Невже ж вй мене не пізнали? — спитав він. — Так, я пізнаю тебе, то байстреня з ліп’янок, що на вчилося від нас красти манґи! ~ сміявся мурин-п’яниця. — Я не крав, я не можу красти. Вони ж yd мої, манґи усіх підсонь, і гранатові яблука в садах Єрихону, і вино град на схилах Юдеї. О, ви нічого не розумієте! — Бачите? Всі манґи —^ його! Чим ти заплатило за них, заялозене чортеня? “ Ну, не лай так дитини! Маєш за свою манґу, ску пердяго! — і кулявий жебрак, Жоакін, поклав на дошку монету. Ісус подивився з вдячністю в його замрячені очі. — Ходи, — сказав Жоакін і пошкутильгав уперед. Вони минали ярмарок з крикливими продавцями раків у вузьких і задушних заулках, де сипалося з вікон усе не потрібне на вулицю: коробки з тютюну, помаранчеві луш- здони, рештки їжі для бездомних котів, що світили переді- -леними зіницями в темних, порошних кутках. —.Ти маєш таке Невинне лице, хе, хе! Тобі тільки треба навчитися більше спригу, щсб спина не боліла. Розпалений брук пік п’яти. Несло потом від пігменто ваних тіл і співанками, солодкими й нудними, як жака. — Знаєш, малий, твоє лице наводить на людей добрі гадки, милосердя. Я так міркую, чи не змінити мені мого зайняття. Ісус подивився багатонадійно на нього. —- Чи ти не вважаєш, що кулявий.жебрак маЛо зароб ляє? От сліпець — вже багато краще. Сліпець, ще й з про- водатором, обдертим хлопчиком, так як ти, може заробити денно до п’ятсот крузейрів, відкласти собі на старість. Ти знав того горбатого Бенедикта? Бачиш, він помер вчора недалеко звідсіль, авто переїхало його через груди, а коли Його піднесли, то Й посипалися гроші, як з мішка. Виявилося, що горб не був горбом, а скритою скарбницею. Мудра штука, хе, хе! Над сліпим теж люди милуються, як над п’яницею, тому я п’ю. Мені байдуже, під яким муром заточуся, щоб тільки капелюх впав дном униз. І коли я прокидаюсь, бачу, що він майже повний дрібних монет. Милосердні душі накидали... Це — щира правда, малий. Ге, ге! Де ти дівся? Але Icyca вже не було. Він пішов, де перед ним у тем ряві блищали яскраво освітлені ворота церкви. — Добре хоч, що я близько мого дому, — промовили його втомлені уста. В церкві було так багато людей, що ворота не зачи нялися. Ісус хотів пропхатися до вівтаря, але його не пу скали. — Куди ти пхаєшся? Сиди собі тут тихо. До вівтаря було задалеко, з трудом він дістався до амвону. Люди завмерли, бо серед урочистості з’явилося вгорі над ними чорне личко, І, піднявши очі вгору, він промовив: , — Я світло світу. Понісся здушений СМІХ. — Чорне те світло, — сказав хтось півголосно. Люди підхопили ті слова, і церква дудніла від дотепів і приказок. Хтось побожний тягнув Ісуса за дранку додолу. — Не вірите? Я, я... зроблю чудо. Дивіться, надворі падає сніг! Хтось здвигав раменами, хтось жалів безумну дитину, але нараз дійшло знадвору заворушення, холодна хвиля обняла цілу церкву. — Падає сніг! Дивіться, сніг над тропічним містом! Всі забули про Богослужбу, всі метнулися надвір, штовхалися, щоб скоріше побачити те дивне явище. — Це — наслідки атомних бомб і потрясень землі; пе ресувається підсоння, як за льодових епох, — пояснив професор метеорології. Церква зосталася порожня з Ісусом на амвоні. — Вони не хочуть вірити в мене. Чи є чого родитися завжди наново? Хай ангели сплетуть мені з рук крісельце і понесуть мене в небо, — сумно думав він. Злетіла голубка, і пролунав голос: — їм буде заважко. Терпи, Мій любий Сину. НАШЕ ЖИТТЯ — ВЕРЕСЕНЬ, 1960 31 *) Патронка Бразилії -) Південний овоч 3) Південний овоч, схожий на бородагакуватого гар буза. 4) Звірятко, схоже на велику безхвосту вивірку
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
