Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
/НАШІЙ ХАТІ Про культуру цибулькових рослин Нераз чуємо нарікання: поса дили ми туліпани або гіяцинти, першого року щось трохи цвіли, а потім змарніли і лиш тут і там п о кажеться якась квітка. Щ о тут за причина? ■Причин невдач із цибульковими рослинами, може бути більше. 1. Цибулькові потребують до бр ої, глибоко управленої землі. Каміння і коріння бур’янів мусимо з ґрунту визбирати. Особливо не слід оставляти перію, що розмно ж ується корінними (Відростками. Якщо ґрунт дуже занечищений перієм, тоді краще в першому ро ці, по дуже докладному вичищен ні, посадити там якінебудь одно річні квіти, як петунію, бородав ник або чорнобривці і щойно слі дую чої осени цибулькові. Земля під цибулькові мусить бу ти врожайною. Коли глина наша за тяжка,, додаємо чорної землі ( to p s o il), коли надто піскова до правляємо компостом та торфом ( p i t t m o s s ). У слабій землі тулі пани, а тим більше гіяцинти рости не будуть, а нарцизи будуть ни кло виглядати й мало цвісти. 2. Цибулькових рослин не слід садити плитко. Ранні туліпани са димо 4 інчі завглибшки у 5 інч. від ступу один від одного. Пізні тулі пани садимо 6 інчів завглибшки і в відступі 6 інчів один від одного. Нарцизи великоквітні у такий са мий спосіб, дрібноквітучі 4 ікчі завглибшки і в відступі 6 інчів о- дин від одного. Крокуси треба са дити 3 інчі завглибшки і в відсту пі 4 інчі один від одного. 3. Великою перешкодою для культури цибулькових є підмоклий ґрунт. Якщо на грядки підходить вода, чи то з ринви чи підшкірна — цибульки гинуть. Зимою, а особливо під весну, по грядках ходять і ушкоджують прозябцї. У висліді маємо мало квітів. Там, де весною панують сильні вітри, садимо лиш низькі відміни, бо високі ушкодить вітер. 5. Купуючи цибулькові рослини, треба вважати, щоб не було між ними спліснілих. Такі є зовсім без- вартісні. Не слід купувати мішані ■відміни без назв, хоч такі значно дешевші. Посаджені всуміш низь кі й високі, ранні й пізні, ніколи не дадуть гарного квітника. 6. Цибулькові тре,ба садити у суху погоду вкінці вересня чи на початку жовтня, щоб вони до мо розів закорінились. Саджені пізні ше, в першому році слабо цвітуть. 7. Щ об ґрунт весною не заско- руплювався, посипаємо грядку на 1— 2 інчі компостом. Можна це зробити також у грудні, навіть на замерзлу землю, коли немає снігу. Компост затримує вогкість, а коли весна суха, заощ аджує поливання. Та все ж таки треба ранньою вес ною, коли лиш земля обісхне, а туліпани добре покажуться, пли- тенько обсапати їх, щоб злегшити ґрунт. Це особливо важне там, де ґрунт засклеплюється. 8. По відквітненні усуваємо би ла і листя туліпанів, але аж тоді, коли вони пожовкнуть і легенько витягаються з землі. Ніколи скорі ше! Через листя цибулька втягає потрібні для ї ї розвитку на на ступний рік, речовини. 9. Туліпани і гіяцинти залиша ємо на місці не більше 3 — 4 років. По тім часі викопуємо їх із билами в червні, пересушуємо в тіні (не на сонці!), а восени висаджуємо на грядки. Ушкоджені й нерозви- нені викидаємо. Гіяцинтам обрізуємо відквітнені била і між них висаджуємо розса ду однорічних, а по двох-трьох тижнях усуваємо рештки листя. Однорічні рослини тоді вже прий нялись і почали цвісти. По усунен ні відквітлих бил і листя туліпанів грядки плитко пересапуємо і са димо розсаду однорічних квітів — чорнобривці, фльокси, петунії чи цінії. Нарцизам відрізуємо квітові била зараз по відквітненні, а гичку зрізуємо щойно по 2-3 тижнях, десь при кінці червня у висоті 4 ін чі над землею. Між нарцизами мо жемо у червні також посадити од норічні квіти, найрадше чорно бривці. Крокусам гички не зр ізу ємо, вона сама звичайно вже в травні вигибає. Роман Коцик ЗД О Р О В Н И Й , ПОРАДНИК У квітневому числі подали Ви стра- воспис одного дня б е з скибки хліба. Чому н е подали Ви для якої категорії лю дей цей страеоспис і чи імома^а пра цювати фізично б е з скибки хліба? З а і н тересована Стравоопис, поданий у квітневому числі, йде під наг. „Пам'ятаймо про дієту". О тж е він відноситься д о лю дей, щ о'повинні прйАерокуватись д іє ти. Маю тут на дум ці людей, що при бувають понад приписану вагу — ін шими словами — їдять ‘більше, ніж їх організм потребує, навіть коли скількість спож иваної їж і відносно мала. Віджимна дієта мусить містити в со б і пропорційно відповідну кількість білка, вуглеводнів, товщів, 'вітамін та мінералів. Отим людям, що прибува ють понад приписану вагу, треба їж у дещ о змодифікувати. їм треба багато білка, менше вуглево'данів і мінімаль н у кількість товщу. Натомість треба дбати про вітаміни й мінерали, що знаходяться в городині. Згаданий стравоспис містить у собі задовільну кількість вуглеводнів (у формі овочів, мусу, кашки, моркви). Вартість хліба у його вуглеводнях та він має їх доволі багато. Коли Ви чи людина, про яку питаєтесь, не має надміру ваги, тоді м ож е д о того стравоспису додати хліба. А коли хтось легко прибуває, т о повинен — незалеж но від р о д у праці — вистері гатись хліба, картоплі, печива, соло дощів тощо. Др. Надія Сорокіоська
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
