Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Д-р Наталя І.-Пазуняк Княгиня Дольська й Гетьман Мазепа Княгиня Анна Дольська займає певне місце в українській історії, а саме в вирішній фазі політики гетьмана Мазепи. Роля її тільки тоді вирине перед нами з ясністю, коли усвідомимо собі політичні об ставини доби панування І. Мазепи. Тому коротко накреслимо їх тут. Часи І. Мазепи були з політич ного боку дуже складні. В другій половині 17. ст. після переяслав ського договору, що був першим кроком до узалежнення долі Укра їни від московських царів, доводи лось українським володарям тяж ко змагатись з втручанням чужо- державних інтересів влад у життя України. З одного боку Москва на магалась все більше обмежити ко зацькі вольності і гетьманську вла ду в Україні, з другого боку Поль ща, використовуючи свою пізнішу домовленість з Москвою, чигала на повне включення Правобережжя в межі своєї держави, вимагаючи від його гетьманів вести політику польської рації стану. З півдня на томість, засівши в причорномор ських твердинях, загрожували дав ні вороги України, кримські тата ри з своїм ханом, ставленником ту рецького султана, що через свою нестійкість і зрадливість нераз і в ролі союзників наносили тяжкі у- дари Україні. Україна, розділена зовнішніми чинниками, не мала та кож і внутрішньої єдности, і її провідні одиниці, не маючи власної сили, звертались за поміччю до протилежних у своїх інтересах протекторів. При такому розміщенні зовніш ніх сил, при невдоволенні населен ня, що терпіло наслідки всіх тих ненормальних умов, прийшов до влади Іван Мазепа. Гетьман, висо коосвічена і бувала людина, що мав за собою добрий досвід дипло мата, сподівався опанувати полі тичну ситуацію і, вивівши Україну із складних лябіринтів чужих ін тересів, укріпити її права на її власній об’єднаній території в умо вах повної державної незалежно - сти. Шлях до цих цілей був одна че довгий і тяжкий. Для того, щоб здобути свободу власних політич них ходів, гетьман намагався уві йти в повне довір’я московського царя-самодержця Петра І., що він і осягнув своєю вмілістю диплома та, головно ж завдяки спільній по літиці спротиву супроти кримських татар. Внутрі гетьман скріплював свою провідну верству, козацьку старшину, надаючи їй права й по- сілості, а також забезпечував при тім і права поспільства. Тим часом сила царя Петра І. зростала і він щораз менше зважав на права і вольності України, че рез що великі кривди завдавав її населенню. 1700 р. цар Петро для здійснення своїх імлеріялістичних плянів почав т. зв. північну війну проти Швеції, за опанування бал тійського побережжя, увійшовши при тому у союз із польським ко ролем Августом II. Для своїх воєн них походів та внутрішніх потреб при розбудові держави він вико ристовував безоглядно українське військо. На Україну прислав цар. свого ставленника кн. Меншікова, якому мав підпорядкуватись і геть ман, що обнижувало престіж воло даря України і зв’язувало йому ру ки. Серед населення зростало обу рення на Москву. Старшина й ко зацтво звертало свій зір у сторону гетьмана, вимагаючи порятунку від безправ’я Москви. Саме тоді настають події, які да ють Гетьманові вигляди на само стійну політику. Після воєнних пе ремог шведського короля Карла XII. над московськими і польськи ми військами польська шляхта ви бирає на короля Станислава Лє- щинського, прибічника шведів. То ді військо гетьмана І. Мазепи, що перебувало на Правобережжі на основі домовлености Москви і Польщі, дістає доручення від ца ря на тім терені збройно піддержу вати протишведську політику Мо скви. Гетьман одначе розумів тоді, що не можна допустити до перемо ги Петра над шведами і почав та ємно діяти в протилежному на прямі. Тоді саме, в 1705 p., вікИшерше зустрічається з княгинею Анною Дольською, яка відіграла ролю в його політичних посуненнях. Кня гиня Анна походила із знатного, польського шляхетського роду та перебувала майже все своє життя на терені західно-українських зе мель. Дата народження її не точна, 1661-63 p., місце також — Львів чи Ходорів. Батько її Криштоф Ходоровський, гербу Корчак,' мав титул львівського стольника, мати її коронна мечниківна, Катерина з Яблоновських, сестра ,,воєводи руського1* Станислава-Яна. Отри мавши на той час добру освіту, кн. Анна вийшла в 1676 р. дуже моло дою заміж за кн. Константина Криштофа Корибута-Вишневець- кого, воєводу белзького, вдівця, що був на ЗО літ старший за неї. Кн. Константан і брат його Дми тро, згодом великий гетьман ли товський, виховувалися по смерті батька в дворі відомого кн. Яреми Вишневецького, їхнього свояка. Вчився кн. Константан разом із пізнішим королем Яном Собєським у Краківській Академії. Молода красуня, княгиня Анна проводила після одруження досить замкнуте і сумовите життя, коли її літній муж перебував майже ввесь час у походах та за урядовими доручен нями, а їй доводилось обмежува тись до хатнього вогнища. Та по- мимо різниці віку, княгиня була, як видно з коротких згадок у родин них документах, у великій поша Княгиня Анна Дольська Princess Anne Dolsky, a diplom atic mediator betw een Hetman Mazepa and the Sw edish king.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
