Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Надія Гладишовська-Шміґель Модерна суспільна опіка (Доповідь, відчитана на Студ. Днях Конгресу СФУЖО) Суспільна опіка в Америці, по дібно, як у цілому вільному .захід ньому світі, розвинулась у нову професію. Методи праці з людьми в потребі є тепер більш СКОМПЛІКО- вані, ніж сама фінансова допомога. Суспільна оліка (Social work) о- снована на певній гуманітарній (демократичній) філософії, що обосновує право людини до пов- новартісного життя у своїй родині чи громаді. Суспільну опіку в. Америці, ве дуть приватні та публичні агенції. Приватні устаноби подають допо могу виключно потребуючим із .психічними проблемами і не уді- люють фінансової допомоги. Тіль ки дуже рідкоприватні агенції до- помагаїотьі і фінансово, коли вва жають, що цю поміч клієнт вико ристає для осягнення рівноваги своїх почувань. Публичні агенції уділюють — окрім заходів і порад — також і фінансову допомогу, достосовану до лотреб даного ви падку. Працівник Суспільної Опіки му сить прийняти у своїй праці певні засади. Для несення допомоги во ни необхідні. І. Він мусить мати глибоко вко рінене у своїй психіці зрозуміння людей і руководитись толера'нцією для їх почувань без огляду на сту пінь їх психічного розхитання чи негативну суспільну поведінку. Наприклад — чуємо відразу до батьків, що б’ють або занедбують своїх дітей. Та бажаючи допомог ти таким батькам і поліпшити вза ємини в; родині, мусимо визбутись Цього упередження. Треба стара тись зрозуміти корінь лиха, бо тільки тоді можна зарадити справі. Налр., пригадую собі одну маму, що часто побивала свого 15-літ- нього сина. Згідно з моїми спо стереженнями, які пізніше підтвер див психіятр, жінка була психічно хвора. У дитинстві вона була в розладі зі своїми батьками, роз- йелася зі своїм чоловіком і нена виділа всіх мужчин з огляду на свій негативний досвід із батьком і чоловіком. Вона зненавиділа й свого сина, порівнюючи його завжди з чоловіком. У західньому світі суспільна о- піка приймає як засаду, що нега тивна поведінка-у приватному чи суспільному житті виринає з менш або більш суворих психічних забу рень. Прийнявши це як засаду, віримо, що цим людям потрібне лікування,, а не кара. От у випадку тієї мами наш погляд був би, що їй треба радше датишоміч, ніж її критикувати чи віддати в руки по ліції. Однак існують -моменти, ко ли така поміч уже неможлива, ко ли людина представляє небезпеку для-себе або для окруження. Тоді її треба ізолювати. 2, Другою важливою засадою, яку мусить працівник собі засво їти— це право людини на „само- означення" ( s е 1 f d е te r m і п a t і о п). Це значить — право на вибір та кого життя, якого собі людина у межах суспільно прийнятих норм бажає. Наприклад, сам факт, що клієнт шукає порад агенції, є по диктований його волею. Дальші прямування .теж мусять відповіда ти його уподобанню чи життєвим плянам. Часто трапляється, що даєте своїм знайомим якісь пора ди, але вони . їх не слухають. Це є знак, що ці поради не є сприєм- ливі. А суспільний працівник му сить співпрацювати зі своїм клієн том, а не влаштовувати для нього життя. Пляни, які не є разом із клієнтом уложені, а зроблені для нього збоку, не приймуться. 3. Третьою засадою, що її слід згадати — це. віра в родину та її вартість, як головну й найбільш важливу одиницю суспільства. Су спільний працівник старається збе регти її у своїй праці. Наприклад, мати захворіла на сухоти й лікар припоручив піврічне лікування в санаторії. Батько мусить ходити до праці, а в них троє дітей — 5 років, 3 роки і 7-місячне немовля. Знайома, що живе у Каліфорнії, хоче забрати дітей до себе. Діти цієї приятельки батьків ніколи не бачили. Батько розгублений і при гнічений, прийшов йа: порадою, що йому робити. Знаємо, що: відхід до лічниці одного з батьків діти від чули, а дальша сепарація від рідні буде для дітей важкою психічною травмою. Отже — бажаючи збе регти цю найважливішу емоційну одиницю, ми Зробили вс€';'щоб за тримати дітей: у їх вЛасйій хаті, із їх батьком.- Допомагає в тому “homemaker service’'’- щось у ро ді „прихідної господині", що на чає недуги утримує в родині' лад і порядок. 4. Також важливою засадою є віра в те, що поміч для члена су спільства й опіка над ним є його правом, а не ласкою для нього. Кожний суспільний працівник старається зрозуміти почування людини, що приходить до нього, прохаючи помочі. Напевне кожен із нас пригадує собі такі хвилини, коли сам прохав помочі. Які ж зви чайно ворушили нами почування? Імовірно — страх, чи подадуть нам бажану поміч, чи зрозуміють нашу потребу? При тому відчули ми певну слабість, що мусимо про хати помочі; 3 одного боку хочемо її дістати, а з другого боку в нас тяга До незалежности. Через те в нас часто зроджується негативне почування до людини, яку тієї по мочі прохаємо. Бо ж її позиція скріплює в нас почуття сйабости. Через те суспільний працівник старається зустріти клієнта з пов ним зрозумінням і толеранцією для його негативних почувань су проти нього. Коли ми його почу вання приймаємо й розуміємо, до помагаємо йому їх висловити, тоді облегшуємо йому цей його перший крок — прохання помочі. Я коротко порушила кілька ідей, що широко застосовані в практиці суспільної опіки в західньому сві ті. Для несення помочі потребую чим — вони засадничі. В основу їх лягла ідея християнської любо- ви ближнього, що знаходить у цій праці свій модерний вияв.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
