Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Надія Гладишовська-Шміґель Модерна суспільна опіка (Доповідь, відчитана на Студ. Днях Конгресу СФУЖО) Суспільна опіка в Америці, по дібно, як у цілому вільному .захід ньому світі, розвинулась у нову професію. Методи праці з людьми в потребі є тепер більш СКОМПЛІКО- вані, ніж сама фінансова допомога. Суспільна оліка (Social work) о- снована на певній гуманітарній (демократичній) філософії, що обосновує право людини до пов- новартісного життя у своїй родині чи громаді. Суспільну опіку в. Америці, ве дуть приватні та публичні агенції. Приватні устаноби подають допо могу виключно потребуючим із .психічними проблемами і не уді- люють фінансової допомоги. Тіль ки дуже рідкоприватні агенції до- помагаїотьі і фінансово, коли вва жають, що цю поміч клієнт вико ристає для осягнення рівноваги своїх почувань. Публичні агенції уділюють — окрім заходів і порад — також і фінансову допомогу, достосовану до лотреб даного ви падку. Працівник Суспільної Опіки му сить прийняти у своїй праці певні засади. Для несення допомоги во ни необхідні. І. Він мусить мати глибоко вко рінене у своїй психіці зрозуміння людей і руководитись толера'нцією для їх почувань без огляду на сту пінь їх психічного розхитання чи негативну суспільну поведінку. Наприклад — чуємо відразу до батьків, що б’ють або занедбують своїх дітей. Та бажаючи допомог ти таким батькам і поліпшити вза ємини в; родині, мусимо визбутись Цього упередження. Треба стара тись зрозуміти корінь лиха, бо тільки тоді можна зарадити справі. Налр., пригадую собі одну маму, що часто побивала свого 15-літ- нього сина. Згідно з моїми спо стереженнями, які пізніше підтвер див психіятр, жінка була психічно хвора. У дитинстві вона була в розладі зі своїми батьками, роз- йелася зі своїм чоловіком і нена виділа всіх мужчин з огляду на свій негативний досвід із батьком і чоловіком. Вона зненавиділа й свого сина, порівнюючи його завжди з чоловіком. У західньому світі суспільна о- піка приймає як засаду, що нега тивна поведінка-у приватному чи суспільному житті виринає з менш або більш суворих психічних забу рень. Прийнявши це як засаду, віримо, що цим людям потрібне лікування,, а не кара. От у випадку тієї мами наш погляд був би, що їй треба радше датишоміч, ніж її критикувати чи віддати в руки по ліції. Однак існують -моменти, ко ли така поміч уже неможлива, ко ли людина представляє небезпеку для-себе або для окруження. Тоді її треба ізолювати. 2, Другою важливою засадою, яку мусить працівник собі засво їти— це право людини на „само- означення" ( s е 1 f d е te r m і п a t і о п). Це значить — право на вибір та кого життя, якого собі людина у межах суспільно прийнятих норм бажає. Наприклад, сам факт, що клієнт шукає порад агенції, є по диктований його волею. Дальші прямування .теж мусять відповіда ти його уподобанню чи життєвим плянам. Часто трапляється, що даєте своїм знайомим якісь пора ди, але вони . їх не слухають. Це є знак, що ці поради не є сприєм- ливі. А суспільний працівник му сить співпрацювати зі своїм клієн том, а не влаштовувати для нього життя. Пляни, які не є разом із клієнтом уложені, а зроблені для нього збоку, не приймуться. 3. Третьою засадою, що її слід згадати — це. віра в родину та її вартість, як головну й найбільш важливу одиницю суспільства. Су спільний працівник старається збе регти її у своїй праці. Наприклад, мати захворіла на сухоти й лікар припоручив піврічне лікування в санаторії. Батько мусить ходити до праці, а в них троє дітей — 5 років, 3 роки і 7-місячне немовля. Знайома, що живе у Каліфорнії, хоче забрати дітей до себе. Діти цієї приятельки батьків ніколи не бачили. Батько розгублений і при гнічений, прийшов йа: порадою, що йому робити. Знаємо, що: відхід до лічниці одного з батьків діти від чули, а дальша сепарація від рідні буде для дітей важкою психічною травмою. Отже — бажаючи збе регти цю найважливішу емоційну одиницю, ми Зробили вс€';'щоб за тримати дітей: у їх вЛасйій хаті, із їх батьком.- Допомагає в тому “homemaker service’'’- щось у ро ді „прихідної господині", що на чає недуги утримує в родині' лад і порядок. 4. Також важливою засадою є віра в те, що поміч для члена су спільства й опіка над ним є його правом, а не ласкою для нього. Кожний суспільний працівник старається зрозуміти почування людини, що приходить до нього, прохаючи помочі. Напевне кожен із нас пригадує собі такі хвилини, коли сам прохав помочі. Які ж зви чайно ворушили нами почування? Імовірно — страх, чи подадуть нам бажану поміч, чи зрозуміють нашу потребу? При тому відчули ми певну слабість, що мусимо про хати помочі; 3 одного боку хочемо її дістати, а з другого боку в нас тяга До незалежности. Через те в нас часто зроджується негативне почування до людини, яку тієї по мочі прохаємо. Бо ж її позиція скріплює в нас почуття сйабости. Через те суспільний працівник старається зустріти клієнта з пов ним зрозумінням і толеранцією для його негативних почувань су проти нього. Коли ми його почу вання приймаємо й розуміємо, до помагаємо йому їх висловити, тоді облегшуємо йому цей його перший крок — прохання помочі. Я коротко порушила кілька ідей, що широко застосовані в практиці суспільної опіки в західньому сві ті. Для несення помочі потребую чим — вони засадничі. В основу їх лягла ідея християнської любо- ви ближнього, що знаходить у цій праці свій модерний вияв.
Page load link
Go to Top