Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
МАМО, КОЛИ УКРАЇНСЬКЕ РІЗДВО? Котра мама не чує цього питан ня від своєї дитини! Ясно, що ди тина мусить про це питати, коли в її найближчій рідні тета Оля ро бить Святий вечір 24-го грудня, вуйко Іван 6-го січня, а мама два рази. Вся рідня старанно заховує українські свят-вечірні звичаї: борщ із вушками, голубці з гри бами, пироги, кутя, узвар і т. д. Дитина, як врешті таки більшість наших дітей на еміграції, знає до кладно і про 12 страв і про першу зірку, дідуха, вміє заколядувати, лиш не знає одного: коли україн ське Різдво? Чому люди тої самої національ носте віри та обряду святкують Різдва у різний час або два рази! Навіть коли дома робиться лиш одні свята, то 'Все є в родині якась тета чи бабця, що робить інші свя та і просить рідню до себе. В прак тиці майже вся українська спіль нота святкує Різдво два рази. В уяві дитини мусить постати понят тя, що українці мають два Різдва. Вона знає, що всі інші діти, з яки ми вона ходить до школи чи ба виться, мають лиш одне Різдво, отже виходить, що українці трохи не такі, як інші люди. А й справді не такі! Для >всіх ін ших християнських народів Різдво це свято, коли всі, без огляду на суспільні, маєткові й інші різниці, почуваються одною великою хри стиянською ріднею, що спільно радіє та прославляє Новонародже не Дитя. Людська душа злітає по над буденщину, людина на люди ну дивиться не як на ворога, а як на брата. (Стверджено, що у Різ двяному часі завжди процвітає фі- лянтролія.) А в нас якраз навпаки Різдво стало причиною до ще од ного поділу, до ще одного роз’єд нання нашої спільноти. А як ча сто до особистої ворожнечі або хоч прикрих уваг про своїх ближ ніх... Стараємося на чужині заховати традицію українського Різдва, але здається, що ту традицію тракту ємо дуже поверховно, радше як форму, а не суть. Чи традиція — це лиш борщ із вушками, кутя та ще сіно під вишиваним обрусом? Чи тільки коляди, які властиво не відомо коли співати, бо як часто колядники, заходячи до одної ха ти, чують: „Вибачте, у нас ще до Різдва далеко", а в другій іншим оязом: „Вибачте, у нас вже по Різдві". Часто чується думку, що це справа календаря, а календар це ще не традиція. Але й два календа рі рівночасно — це також ні тра диція, ні стиль, ні правопорядок. А наша спільнота у практиці свят кує або два Різдва, або Різдво та Великдень після нового, а решта свят після старого стилю. Два Різдва ніколи не належали до української традиції. Ми не мали економічних умовин, але ми мали своє українське Різдво. Це було всенародне свято, що об’єд нувало весь нарід в одну рідню, яка спільно стародавнім звичаєм віддавала хвалу Новонароджено му. Сьогодні ми і далі не маємо держави, але на скитальщині десь і українське Різдво загубили, ту духову цінність, якої нам ніхто не забороняв привезти на цю свобід- ну землю. Раз у рік святковане прекрасне українське Різдво му- сіло робити незабутнє вражіння на дітвору. Різдво переживалося. Сьогодні одне Різдво, а відтак дру ге Різдво вже не можна пережива ти. Можна два рази їсти борщ з вушками та кутю, можна два рази колядувати, але не можна два рази переживати містерії народження Божого Сина, що лиш раз наро дився. Про цю болючу справу у нас майже не пишеться. Багато пи шеться про Різдвяні звичаї, про символіку Різдва, найбільше про минулі Різдва, а на сьогоднішнє наче б махнулося рукою. Спогадів про Різдво у нас тільки, що ними можна би цілу далеку дорогу з Ню-Йорку до Києва вистелити, але наші діти таки не знають, ко ли Різдво у цьому році. Мусимо ствердити сумний факт, що ми не маємо Різдва. Ми має новостиль- Ників, старостильників і двоєстиль- ників, але не маємо українського Різдва. Чи не сором? Едмонтон, жовтень 1959. М. А. Кейван НОВА КНИЖКА- Софія ПарЛанович Люблю Діброву Читайте в ній про життя людей, заки вони вийшли з батьківщини, про їхню мандрівку й поселення над берегами озера в Америці. їхнє відношення до природи в місці нового поселення та побудова своєрідного життя й жител у пре гарному надозерному закутку. Ціна книжки $1.60. Замовляти в Редакції Н. Життя. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top