Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ОДРУЖЕННЯ І РОДИНА Недавно то'.му 'появилась кни жечка Івана Гончаренка „Кохан ня й одруження" з піднаголсз- ком — Що потрібно для щасли вого подружнього життя. У .кни жечці досконало розроблено де кілька важливих 'питань з фахо вим знанням справи та використан ням авторитетних дже.рел. Та в од ному питанні — взаємовідносин у родині та подругів між собою — криє в собі поважні протиріччя. Пай Гончаренко доводить, що в українців, які перейшли через ма тріархат і патріяірхат, ще з давніх часів назва 'чоловіка й жінки — ладо' й лада ■— свідчить до певної міри, про .рівноправність цих перв- нів, що давали лад у родинному житті. Але, як це -не дивно, знач на частина його пращі присвячена не розвитку цього фактору, а на впаки — доводам, що жінка .в ро дині не є рівноправна, не може бути такою, повинна визнавати зверхність чоловіка, у всьому під корятись йому і його рішенням. В уступі „Розуміння родини“ пан Гончаренко окреслює подруж жя, як „природний союз двох і- стот, 'які взаїмно себе доповню ють відмінностями мужеського й чоловічого первнів людського ро ду. Такий союз 'повинен бути перш за все духовою єдністю, в якій не має принципового питання, хто є старший, >бо ж цей союз є (пови нен 'бути) синтезою двох первнів, які визначають ролю й обовязки в родині кожного з подругів.“ Вповні погоджуємось із тим ста новищем автора. Але природний союз, що повинен дати синтезу двох первнів, передусім означає — рівноцінність тих первнів, що ма ють злитись в гармонійне ціле. То ді чому саме одна сторона мала б коритись завжди рішенням дру гої? На те пан Гончаренко дає ряд доказів, що на його думку оправ дують це. „Чоловік у іродині є вті ленням сили і фізичної і сили ха рактеру. Він є представником ро дини назсз'ні і яі'би захисником її від усіх зовнішніх небезпек. Ма ючи більше стосунки з зовнішнім світом, він повинен мати розвине ний інтелект*4 Щодо першого речення можна з автором погодитись. Але з тим представництвом та- захисництвом родини, то воно тепер зовсім так не виглядає. Недавно тому ми до вели в статті „На економічні те- ми“, що 50—80% жінок в емігра ції, що мають родину, працюють заробково. Не згадуючи вже про труднощі, що їх переживали й пе реживають наші родини в Україні. Там ніяк не можна назвати чоло віка єдиним „захисником*' родини, бо жінка боронила й боронить її перед наступом большевицької влади так само, як чоловік. А про стосунки з зовнішнім світом мо жуть розказати щось наші жінки, які разом із чоловіком перейшли велику нашу мандрівку. Нераз ро дина завдячувала 'більше її ініщія- тиві й винахідливості, як його ,, р О'З в и н єн о м у інте л е кт о в і “ Є у шановного автора й таке протиріччя. Він каже, що більше виховання й освіти мають подру ги, то 'більші вигляди на щастя в їхньому подружжі. Із тим пого джуємось. Але трохи далі він до рікає "жінці, що .вона „не розуміє своєї сили й значення в чуттєвій стихії і хоче плекати сві'й інтелект і змагатися тут із мужчиною.“ Тут не може бути двох думок. Жіноча'Освіта є вже загально при знаним явищем; для всіх є вигід ніше, щоб жінки набували освіту та фаховий вишкіл. Знаємо, що жі ноча освіта на рідних землях, як середня, так і вища охоплює все більше коло жіноцтва; щодо укра їнської еміграції то серед молод ших жінок відсоток із середньою освітою сягає до 60%, з вищою 10—20%, а наймолодшій генера ції 'батьки прагнуть дати якнай кращу освіту. А кожна освіта — це є плекання й розвиток інтелек ту. Хіба можна осягнути освіту брч того? Олена Трофимовська Вже обираються .в дорогу! На перед переглянули проект нового статуту та виповнили анкетні лист ки Відділу — а тепер готові взяти участь у конвенції. До 25. травня зголосились: Ню Йорк (1) — пп. Лідія Котлярчук і Ольга Сливка Честер (2) — пп. Юлія Тершавська і Анна Нуджін Ню йорк (3) — пп. Анастазія Бро- дін і Марія Робіська Ню Йорк (4) — п-ні Анна Кізима Дітройт (5) — п-ні Гаті Галишин Акрон (7) — п-ні Анастазія Зепко Бронкс (8) — п-ні Анна Свенсон Филаделфія (10) — пп. Наталія JIo- патинська і Ірина Петрівська Трентон (11) — пп. Людмила Сер дюк і Ніна Самокішин Джемейка (18) — п-ні Марія Ганна Честер (13) — п-ні Ярослава Збир Маямі (17) — п-ні Ангела Рій Филаделфія (20) — пп. Михайлина Чайковська і Лідія Дяченко Бруклин (24) — пп. Анастазія Сло бодян і Ярослава Зарицька Шикаґо (22) — пп. Марія Куріца і Ангелина Самбірська Дітройт (26) — пп. Катерина Хомяк і Марія Бережанська Дітройт (23) — п-ні Марія Ясінська і Марія Слупецька Питсбурґ (27) — п-ні М. Малевич Нюарк (28) — пп. А. Настюк, М. Зе- лінська, І. Гнатів, О. Муссаковська, А. Хома. Клівленд (ЗО) — пп. Марія Фецачин і Розалія Завінська Дітройт (31) — п-ні А. Біловус Клівленд (33) — п-ні І. Скошіяк Озон Парк (35) — п-ні Пелагія Баб ська Шикаґо (36) — п-ні Катерина Пе- рович Филаделфія (41) — п-ні Олена Што грин Филаделфія (42) — пп. Марія Па- шук, Пелагія Малиновська і Євгенія Задорожна Филаделфія (43) — пп. Ганна Бі- линська, Осипа Грабовенська, Марія Євсєвська і Тетяна Цісик Филаделфія (46) — п-ні Анна Віз- нер Рочестер (47) пп. Софія Годо- ваниць, Ірина Костииюк, Анна Капі тан, Марія Холевчук Филаделфія (48) — пп. Софія Ку- риляк і Емілія Слободян Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
