Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ОДРУЖЕННЯ І РОДИНА Недавно то'.му 'появилась кни жечка Івана Гончаренка „Кохан ня й одруження" з піднаголсз- ком — Що потрібно для щасли вого подружнього життя. У .кни жечці досконало розроблено де кілька важливих 'питань з фахо вим знанням справи та використан ням авторитетних дже.рел. Та в од ному питанні — взаємовідносин у родині та подругів між собою — криє в собі поважні протиріччя. Пай Гончаренко доводить, що в українців, які перейшли через ма тріархат і патріяірхат, ще з давніх часів назва 'чоловіка й жінки — ладо' й лада ■— свідчить до певної міри, про .рівноправність цих перв- нів, що давали лад у родинному житті. Але, як це -не дивно, знач на частина його пращі присвячена не розвитку цього фактору, а на впаки — доводам, що жінка .в ро дині не є рівноправна, не може бути такою, повинна визнавати зверхність чоловіка, у всьому під корятись йому і його рішенням. В уступі „Розуміння родини“ пан Гончаренко окреслює подруж жя, як „природний союз двох і- стот, 'які взаїмно себе доповню ють відмінностями мужеського й чоловічого первнів людського ро ду. Такий союз 'повинен бути перш за все духовою єдністю, в якій не має принципового питання, хто є старший, >бо ж цей союз є (пови нен 'бути) синтезою двох первнів, які визначають ролю й обовязки в родині кожного з подругів.“ Вповні погоджуємось із тим ста новищем автора. Але природний союз, що повинен дати синтезу двох первнів, передусім означає — рівноцінність тих первнів, що ма ють злитись в гармонійне ціле. То ді чому саме одна сторона мала б коритись завжди рішенням дру гої? На те пан Гончаренко дає ряд доказів, що на його думку оправ дують це. „Чоловік у іродині є вті ленням сили і фізичної і сили ха рактеру. Він є представником ро дини назсз'ні і яі'би захисником її від усіх зовнішніх небезпек. Ма ючи більше стосунки з зовнішнім світом, він повинен мати розвине ний інтелект*4 Щодо першого речення можна з автором погодитись. Але з тим представництвом та- захисництвом родини, то воно тепер зовсім так не виглядає. Недавно тому ми до вели в статті „На економічні те- ми“, що 50—80% жінок в емігра ції, що мають родину, працюють заробково. Не згадуючи вже про труднощі, що їх переживали й пе реживають наші родини в Україні. Там ніяк не можна назвати чоло віка єдиним „захисником*' родини, бо жінка боронила й боронить її перед наступом большевицької влади так само, як чоловік. А про стосунки з зовнішнім світом мо жуть розказати щось наші жінки, які разом із чоловіком перейшли велику нашу мандрівку. Нераз ро дина завдячувала 'більше її ініщія- тиві й винахідливості, як його ,, р О'З в и н єн о м у інте л е кт о в і “ Є у шановного автора й таке протиріччя. Він каже, що більше виховання й освіти мають подру ги, то 'більші вигляди на щастя в їхньому подружжі. Із тим пого джуємось. Але трохи далі він до рікає "жінці, що .вона „не розуміє своєї сили й значення в чуттєвій стихії і хоче плекати сві'й інтелект і змагатися тут із мужчиною.“ Тут не може бути двох думок. Жіноча'Освіта є вже загально при знаним явищем; для всіх є вигід ніше, щоб жінки набували освіту та фаховий вишкіл. Знаємо, що жі ноча освіта на рідних землях, як середня, так і вища охоплює все більше коло жіноцтва; щодо укра їнської еміграції то серед молод ших жінок відсоток із середньою освітою сягає до 60%, з вищою 10—20%, а наймолодшій генера ції 'батьки прагнуть дати якнай кращу освіту. А кожна освіта — це є плекання й розвиток інтелек ту. Хіба можна осягнути освіту брч того? Олена Трофимовська Вже обираються .в дорогу! На перед переглянули проект нового статуту та виповнили анкетні лист ки Відділу — а тепер готові взяти участь у конвенції. До 25. травня зголосились: Ню Йорк (1) — пп. Лідія Котлярчук і Ольга Сливка Честер (2) — пп. Юлія Тершавська і Анна Нуджін Ню йорк (3) — пп. Анастазія Бро- дін і Марія Робіська Ню Йорк (4) — п-ні Анна Кізима Дітройт (5) — п-ні Гаті Галишин Акрон (7) — п-ні Анастазія Зепко Бронкс (8) — п-ні Анна Свенсон Филаделфія (10) — пп. Наталія JIo- патинська і Ірина Петрівська Трентон (11) — пп. Людмила Сер дюк і Ніна Самокішин Джемейка (18) — п-ні Марія Ганна Честер (13) — п-ні Ярослава Збир Маямі (17) — п-ні Ангела Рій Филаделфія (20) — пп. Михайлина Чайковська і Лідія Дяченко Бруклин (24) — пп. Анастазія Сло бодян і Ярослава Зарицька Шикаґо (22) — пп. Марія Куріца і Ангелина Самбірська Дітройт (26) — пп. Катерина Хомяк і Марія Бережанська Дітройт (23) — п-ні Марія Ясінська і Марія Слупецька Питсбурґ (27) — п-ні М. Малевич Нюарк (28) — пп. А. Настюк, М. Зе- лінська, І. Гнатів, О. Муссаковська, А. Хома. Клівленд (ЗО) — пп. Марія Фецачин і Розалія Завінська Дітройт (31) — п-ні А. Біловус Клівленд (33) — п-ні І. Скошіяк Озон Парк (35) — п-ні Пелагія Баб ська Шикаґо (36) — п-ні Катерина Пе- рович Филаделфія (41) — п-ні Олена Што грин Филаделфія (42) — пп. Марія Па- шук, Пелагія Малиновська і Євгенія Задорожна Филаделфія (43) — пп. Ганна Бі- линська, Осипа Грабовенська, Марія Євсєвська і Тетяна Цісик Филаделфія (46) — п-ні Анна Віз- нер Рочестер (47) пп. Софія Годо- ваниць, Ірина Костииюк, Анна Капі тан, Марія Холевчук Филаделфія (48) — пп. Софія Ку- риляк і Емілія Слободян Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
