Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Братік і сестричка На горбочку хатка, А в долині — річка. Там росли у мами й татка Братік і сестричка — Юрчик і Марічка. Юрчику сім років, Тільки пять Марічці. І не дасть Юрко трьох кроків Відійти сестричці. Добру має звичку — Берегти Марічку. Нагодує, вмиє... Лиш одна морока: Другий рік читати вміє Юрчик синьоокий. При столі і в ліжку — Скрізь читає книжку! А малій Марічці Це не до вподоби: Не про лялі, не про киці — Все про шаблі та рушниці, Про війну, походи... Пять хвилин дівча послуха Та й повісить вуха! Бо Марійка жвава Рветься погуляти. Раз сестричка стала Братіка прохати: — Пусти мене, братку, Бавитись за хатку! Братік сів за книжку, Каже: — Йди, сестричко. Та гляди — не вдар ти ніжку, Не обряпай личко. Будь коло порога Близько яко мога. Братік зачитався, А Марічка рада. Тут песик десь взявся, Із котом засперечався — Давня їхня вада! Йде Марічка їх судити: — Ви такі нечемні діти! Геть іди, котище! Кіт лихий, аж свище! Замахнувся на Марічку І вдряпнув її по личку! Бідна втерла сльози: — Ти покинь звички ці! Пожаліюсь — братік різки Дасть недобрій киці! Песю, краще йди до буди Й не виходь нікуди! Що ж іще якраз в дворі Є цікаве в цій порі?! Ось стоїть порожня Сітка з дроту звита. А метеликів не можна Нею половити? Гоп! — Уже зловила. Гоп! — Вже й відпустила. Ой метелику — мотилю, Сядь на цю хустину білу! В тебе крила, я без крил. Золотий на крильцях пил. В тебе вуса, в мене ні! Не ховайся в буряні! Не лети попід малину — Обдереш об голки спину! Він літає, а я пішки... Заболіли трохи й ніжки... Вже й не рано: сонце низько, Значить — мама вже десь близько. Побіжу ще у малину, Може котру в ротик вкину! Йде з роботи тато, Мама йде з крамниці. Це завжди маленьке свято Юрчику й Марічці: Часом бублик, часом цяцька, Часом свіжі полунички, А буває, що зненацька І новенькі черевички! Що то радість дітворі! — Ось тобі, Юрчику, рушниця, Наче справжня, аж іскриться. Де ж Марічка? — У дворі. — Йди ж сюди, Марічко-доню, Наставляй свою долоню Та ніде нема Марічки — Ні в дворі, ні біля річки... Юрчик вже аж плаче, Мама вся в тривозі... — Гляньте, щось маленьке наче Ходить при дорозі? Може то Марічка? — Ні, то кущ — вербичка... — Очки он блакитні, Як в Марійки тільки... — Ні, то вийшли в ниви житні Квіточки — васильки... — Он рожеві щічки / То Марічка, нене! — Ні, то вклалися порічки В листячко зелене... Насуває нічка, Вийшла перша зірка... Де ж сестричка, де ж Марічка?! Юрчик плаче гірко. Засмутився тато, Відлетіло свято... Ні в траві, ні в листі, Не знайшли в садочку... — Помолюсь піду Пречистій — Хай рятує дочку... Йде матуся в хату, Молиться іконі... — Добрий вечір, мамо й тату, — Чути голос доні. Тут Марічку обнімали, Пестили і цілували По голівці і по спинці, Віддали їй всі гостинці — Що за диво? Що за знак? Чом мене всі люблять так? — Де блукала ти, Марічко? Хто твоє подряпав личко?! Де була ти, де пропала? — Яв своєму ліжку спала. Так вчитався братік в книжку, Що й не чув, що я казала... Я тоді вмостилась в ліжку Й міцно, міцно, міцно спала.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
