Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Ганна Черінь Братік і сестричка На горбочку хатка, А в долині — річка. Там росли у мами й татка Братік і сестричка — Юрчик і Марічка. Юрчику сім років, Тільки пять Марічці. І не дасть Юрко трьох кроків Відійти сестричці. Добру має звичку — Берегти Марічку. Нагодує, вмиє... Лиш одна морока: Другий рік читати вміє Юрчик синьоокий. При столі і в ліжку — Скрізь читає книжку! А малій Марічці Це не до вподоби: Не про лялі, не про киці — Все про шаблі та рушниці, Про війну, походи... Пять хвилин дівча послуха Та й повісить вуха! Бо Марійка жвава Рветься погуляти. Раз сестричка стала Братіка прохати: — Пусти мене, братку, Бавитись за хатку! Братік сів за книжку, Каже: — Йди, сестричко. Та гляди — не вдар ти ніжку, Не обряпай личко. Будь коло порога Близько яко мога. Братік зачитався, А Марічка рада. Тут песик десь взявся, Із котом засперечався — Давня їхня вада! Йде Марічка їх судити: — Ви такі нечемні діти! Геть іди, котище! Кіт лихий, аж свище! Замахнувся на Марічку І вдряпнув її по личку! Бідна втерла сльози: — Ти покинь звички ці! Пожаліюсь — братік різки Дасть недобрій киці! Песю, краще йди до буди Й не виходь нікуди! Що ж іще якраз в дворі Є цікаве в цій порі?! Ось стоїть порожня Сітка з дроту звита. А метеликів не можна Нею половити? Гоп! — Уже зловила. Гоп! — Вже й відпустила. Ой метелику — мотилю, Сядь на цю хустину білу! В тебе крила, я без крил. Золотий на крильцях пил. В тебе вуса, в мене ні! Не ховайся в буряні! Не лети попід малину — Обдереш об голки спину! Він літає, а я пішки... Заболіли трохи й ніжки... Вже й не рано: сонце низько, Значить — мама вже десь близько. Побіжу ще у малину, Може котру в ротик вкину! Йде з роботи тато, Мама йде з крамниці. Це завжди маленьке свято Юрчику й Марічці: Часом бублик, часом цяцька, Часом свіжі полунички, А буває, що зненацька І новенькі черевички! Що то радість дітворі! — Ось тобі, Юрчику, рушниця, Наче справжня, аж іскриться. Де ж Марічка? — У дворі. — Йди ж сюди, Марічко-доню, Наставляй свою долоню Та ніде нема Марічки — Ні в дворі, ні біля річки... Юрчик вже аж плаче, Мама вся в тривозі... — Гляньте, щось маленьке наче Ходить при дорозі? Може то Марічка? — Ні, то кущ — вербичка... — Очки он блакитні, Як в Марійки тільки... — Ні, то вийшли в ниви житні Квіточки — васильки... — Он рожеві щічки / То Марічка, нене! — Ні, то вклалися порічки В листячко зелене... Насуває нічка, Вийшла перша зірка... Де ж сестричка, де ж Марічка?! Юрчик плаче гірко. Засмутився тато, Відлетіло свято... Ні в траві, ні в листі, Не знайшли в садочку... — Помолюсь піду Пречистій — Хай рятує дочку... Йде матуся в хату, Молиться іконі... — Добрий вечір, мамо й тату, — Чути голос доні. Тут Марічку обнімали, Пестили і цілували По голівці і по спинці, Віддали їй всі гостинці — Що за диво? Що за знак? Чом мене всі люблять так? — Де блукала ти, Марічко? Хто твоє подряпав личко?! Де була ти, де пропала? — Яв своєму ліжку спала. Так вчитався братік в книжку, Що й не чув, що я казала... Я тоді вмостилась в ліжку Й міцно, міцно, міцно спала.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
