Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
ПРИРІСТ НАСЕЛЕННЯ Справа приросту населення завжди турбувала уряд СССР. Безоглядне втягнення жінки у еко номічні експерименти країни не могло не відбитись на цій ділянці життя. Отже тому бачимо різно- родні заходи большевицької вла ди в напрямку збільшення наро ди н. Пропаганда каже, що жінки-ма- тері оточені великою увагою і пік луванням комуністичної партії й уряду. Пишеться в кодексах за конів праці, що для цих жінок мусять бути улегшені умови, щоб вони не виконували важкої праці, не мали нічних змін. Від пустка для вагітних жінок триває 112 днів, 56 днів до і 56 після пологів, іноді патологічні явища дають право і на 70 днів відпуст ки після пологів (Інтервю В. Гри- шина, предсідника Всесоюзної Центральної Ради Профспілок). Здавалось би назовні, що все в порядку. Але от в одному з чи сел „Совєтская Женщина“, нашу увагу звернули першоклясно об ставлені кімнати для недоносків. Тут і відповідні апарати для під тримання однакової постійної температури і ліжечка з електрич ними дротами і спеціяльне освіт лення, обслуга, одним словом, у- се для плекання дітей-недоносків. Мабуть передчасні пологи у працюючих жінок •— явище, що увійшло у буденну практику і то му — похмура совєтська дійсність для втіхи тих трудівниць тримає на стінах тих родильних домів та ких передчасно народжених гені їв людства, як Вольтер, Наполеон, Руссо і Дарвін. Нехай, мовляв, ко жна мати, що народила недоноска, думає, що й її дитятко стане чимсь великим. Совєтський уряд уживає всіх зусиль, щоб спонукати жінок як найчастіше родити. Тому популя ризують портрети матерей-геро- їнь, нагороджених орденами „Ма теринська слава" і медалями мате ринства. На Україні більш як 6,- 000 жінкам присвоєно звання „ма- тері-героїні“, понад 674,000 ба гатодітних матерей нагороджено орденами. Та найбільше про те занепоко єння уряду свідчить закон від 8. липня 1944 р. Тим законом дер жава забезпечує матерям утриман ня нешлюбних дітей. Можливо, що він був звязаний із закінченням війни, коли то катастрофально за непав приріст населення. Одначе факт промовляє за себе, що дер жава стала на шлях протегування випадкових статевих звязків. ТІ То буде з жінкою, яка стала на похи лу площу, що переживатиме ди- тина-безбатченко — це державу не цікавить. Важно, щоб кількість роботів не зменшилась і щоб не порушилися пляни будівництва соціялізму! Тим самим подиктова но ще заборону абортів у 1938 p., бо вже тоді занепад приросту був разючий. Тепер цю заборону відмінено, бо була вона нереаль ною. Олександра Сулима ЩЕ ПРО „ВИШИВАНУ" ПОРЦЕЛЯНУ В травневому числі „Нашого життя" прочитала я з великим за цікавленням у рубриці „Наші Про блеми" — допис пані Ольги Гри- цай: „Вишивана" порцеляна. Пи тання, що його заторкнула п-ні Грицай, вже давно належить до моїх найболючіших проблем. Пані Грицай пише, що „хоч не має мистецької освіти", але „її смак бунтується проти порцеляни прикрашеної вишивковим орна ментом". — І цілком зрозуміло! Вона інтуїтивно відчула невідпо відність й неестетичність такої комбінації, а я постараюся, в кіль кох словах пояснити, чому саме. Така порцеляна (а може то ке раміка?!) виявляє повне незнання основних засад нашого ужитково го мистецтва. Справа в тому, що українська народна орнаментика розвивалася в тісному звязку з матеріялом, на якому її приміню- вано: чи то вишивано на полотні, чи то різьблено на дереві, чи то мальовано на писанках або кера мічних виробах. Отже протягом багатьох століть творився спеці- яльний орнамент, органічно звяза ний з даним матеріялом. І не мож на насильно переносити орнамент з одного матеріялу на інший, не порушивши стилю й гармонії, пи томих мистецтву. Проф. Д. Антонович в збірнику „Українська культура", Реґенс- бурґ 1947, у статті „Український орнамент", пише між іншим таке: „зовсім не однаковий орна мент малюється на писанках і на посуді, не однаковий орнамент рі жеться на дереві та відливається на металі, навіть не однаковий ор намент тчеться на килимах і на плахтах, і знову інакший вишива ється чи мережиться на сорочках. Коли недосвідчені з мистецького боку українізатори по земствах та кооперативних союзах почали проповідувати вживання україн ського орнаменту непродумано, і взірці вишивок з підризників та риз почали малювати на глечиках, а вишивки з сорочок пристосову вати до оздоб будинків, то з того вийшли речі несмашні, ба навіть огидні". Так само недопустимо, з есте тичної точки погляду, прикрашу вати окладинки книжок друкова ними вишивками. Наша книжна графіка має такі старі традиції і так високо розвинена, що певні її закони не можна своєвільно по рушувати. І безумовно продук ція таких „вишиваних" книжок (те саме торкається різьби на де реві та порцеляни) — зовсім не на користь українській культурі. Маємо стільки мистців, які лед ве існують, не маючи примінення для своєї творчости, а ринок за повнений виробами і друками ду же сумнівної вартости. ' Якби було більше голосів у пресі проти такого безладдя (чу дово, пані Грицай!), може б нам легше було на чужині втримати вищий рівень української культу ри. Д-р М. Антонович-Рудницька Вінніпег, Канада. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
