Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Вариво — страви, зварені на рі дині — воді, молоці, квасі, сирівці, їх дуже багато, і в їхніх назвах є чимало розбіжностей між україн ським Заходом і Сходом. Тим то важливо обговорити деякі з цих розбіжностей і визначити те, що його слід уживати. Напр., коли взяти воду, то на кухні доводить ся мати справу з такою назвою, як окріп, визначити її як єдино- правильну, відкидаючи рос. слово ,,кипяток“, що його часом ужи вають деякі східні й західні укра їнці. Коли окріп прохолоне, то це вже буде просто переварена вода. Переварене молоко називається пареним (цього слова не можна плутати з рос. „парное“, що оз начає, навпаки, свіже молоко, „з-під корови"). Назви „сирівець" не можна плу тати з уживаним серед західніх українців словом „сирівець" в зна ченні сировини в промисловості. Сирівець — це квас, зроблений з хліба, переважно житнього, або житнього борошна. Вариво, чи варені страви — це: бульйони, юшки, борщі, каші, ки селі, узвар. Бульйони — це відва ри з яловичини, курятини, грибів, нічим не заправлені. У київському підручнику куховарства бульйони названо „прозорими супами". У Галичині бульйони з городиною, крупами, макаронами тощо, нази вають росолом, але цієї назви не слід уживати, бо в українській лі тературній мові слово „росіл" -— це вода, в якій засолено огірки, або сік з квашеної капусти. Тож буде юшка з яловичини або куря тини, а не росіл з волового мяса, або курячий. Юшка — це стара українська народня назва, що її й досі вжи вають у селянській мові, але по містах цього типу страви тепер уживають західньо-европейського слова „суп" (на Східній Україні, УНАШІЙ ХАТІ під рос. впливом) або ,,зупа“ (на Зах. Україні, під німецько-поль ським впливом). Бажано було б і в міському побуті запровадити це українське слово — ,,юшка“. Юш ка може бути з картоплею чи ін шою городиною, з тістом „сирим“ (тоді це галушки), з макаронами, з локшиною (не „клюски"), з різ ними крупами, з пшоном (тоді це називається „кулішем“; цього останнього не можна плутати з гу цульською ,,кулешею“) Юшки можуть бути не заправ- лювані. Звичайно заправляють засмажкою (не „запражкою", як кажуть на Західній Україні), або підбивають сметаною. Назва ,,борщ“ •— загальноукра їнська, і ніяких пояснень не по требує, але треба сказати, його рідина — зварений буряковий квас і помідоровий сік як складова частина називається щербою, а буряки, капуста й інше •— гущею. Борщів багато і кожен з них має свою назву, переважно від міста, де його найчастіше варять (київ ський, львівський тощо), але їх, цих назв, у цій статті нема потре би перелічувати. Борщ без капу сти називається „кваском". Може бути борщ зелений (із щавлю), холодний (холодник). Близький до борщу капусняк, або просто капуста (як називають на Східній Україні), і ці назви теж не потребують обговорення,' Каші можуть бути густі (греча на, пшоняна, манна) й рідкі (на приклад, молошна каша). Крім то го молочні юшки: чир, щипанка, затірка. Киселі бувають з садовини най більше, але може бути й молочний кисіль. У міському побуті на Схо ді (під впливом рос. мови) і Заході (під впливом польської мови) узвар називають компотом, але краще залишити стару українську назву. Ч. Ч. Дитячі зуби Літній час — це пора різних перемін. Харч міняємо із тяжчого на легший, воздух з міського на гірський чи надморський. Найбіль ше втіхи зазнають від того діти, що люблять усяку зміну: подоро жі й табори! У літі їжа дитини вимагає ще більшої уваги. В наслідок спеки дитина тратить апетит і вдоволя- ється чимбудь. Найбільше шкоди вчиняють тут оті різні холодні со лодощі, що їх так обильно про дають на всяких пляжах І літни- щах. А і в містах вже від травня діти бігають постійно з льодовими цурупалками в руках. Спокуса ве лика! Дитячий організм потребує со лодощів і їх не можна дітям від мовляти. Одначе рафінований цу кор — шкідливо діє на зуби, зо крема дитячі. Досліди виказали, що молошна кислота, яка витво рюється на рафінованому цукрі, нищить зубну тканку. Природний цукор, що існує в садовині чи го родині, не творить підложжя для бактерій молошної кислоти. Отже солодке печиво, цукорки чи морозиво лишають свій слід у зубах. Впродовж кількох годин ро звиваються там бактерії молошнОЇ кислоти. Тому можна протидіяти — частим чищенням зубів і тому поручають полокати рота по кож ній їжі. Це поручається особливо літньою порою в дітей, коли вони їдять так багато морозива і пють солодкі напитки. Не завжди мож на возитись із зубною щіточкою. Але привчити дитину часто поло- Добір назв
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
