Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
Вакаційне Хто не знає Гантеру? Це чудова місцевість у горах Кетскил Мавнтенс, де живе тепер велика і цікава українська вака- ційна колонія. Дехто вже має тут свій літній дім, а інші, так як ми — „приїжджають на вакації". Тут можна зустріти знайомих з усіх сторін США, а то й Канади. А діти й молодь знайомляться між собою і творять свої товариські, а то й приятельські гурти. Ще одна велика користь із цього нашого літнища! Недалеко Гантеру розбудову ється наш новий літниськовий центр, — знане нашій громаді т.зв. „інженерське озеро“. І тут неза довго залунає сміх наших дітей і молоді, яких родини примістяться на літо довкруги цього озера. А ми розбили свої „вакаційні шатра" на „Куликівці". „Куликівка" — це садиба пан ства Куликів, положена далеко від міста, серед чудових гір, над са мим гірським потоком, що шумить неначе в Карпатах. І не тільки шум потока, але й атмосфера в цьому домі зразу огорнула нас своїм теплом. Ми жили спільно з господарями в повноті веселого настрою та різних цікавих своїм змістом переживань. Про них хочу дещо тут розказати. Були на „Куликівці" інтересні люди — але рішуче перше місце належить „бабуні". Бабуня — це мати господині дому і справжня господиня на всю фарму. У неї велике привязання до землі, біля якої вона працювала від раннього ранку до пізного вечора, любов до своєї родини і велика життєва мудрість. До цієї бабуні й ми не раз ходили на пораду. Бабуня раненько починала свій день із псом „Босим" біля своїх грядок і пізно закінчувала свої зайняття, все здорова, весела, го това на розмову про свої улюблені грядки. Крім бабуні й інших членів ро дини жила в цій лісовій хатині — яку ми з огляду на її минуле зва ли „курником" — одна з її вну чок, Маруся. Молода, талановита дівчина влаштувала тут свою ро- бітню. Тут розложені олійні кар тини, акварелі, кераміка та інші твори мистецтва. Якось випадково попала мені в руки світлина Марусі в зовсім не- незвичній ситуації, коли губерна тор стейту Ню Джерзи Р. Мей- нер вручав їй першу нагороду у стейтовому конкурсі за проект і виконання емблеми для акції до помоги фізично упослідженим. У такій великій конкуренції, де бра ли участь учні всіх середніх шкіл стейту .— українка Маруся Кулик здобула першу нагороду. Про те ми подали торік вістку у Нашому Житті. Маруся є ученицею Клиф- тон Гайскул, де вчиться маляр ства, а в майбутньому хоче вчити ся і працювати в ділянці приклад ного мистецтва. Можемо побажати Марусі витривалости в цьому на мірі, щоб вона, не зважаючи на відзначення, зосталась усе тією привітною і скромною дівчиною, яку ми всі знаємо з чарівних гір Г антеру. А над потоком коло Куликів- ки малюють малярі. Інтересний образ, що ми його схоплюємо на фільмову ленту. Там живими олій ними фарбами орудує Михайло Мороз, а коло нього його учні — редактор Омелян Ревюк, Маруся Кулик, Роксоляна Лучаковська. Всі працюють і в усіх один і той самий мотив, а яка велика різниця у підході до теми! Кожен із них дивиться на природу власними о- чима, інтерпретує її на свій лад, а в висліді перед нами виринають дивні різниці у їхніх працях, що зраджують або досвідченого мист- ця, то знов зусилля початківців, спроби шукань молодих та яких серіозних змагунів! А все те над- хнене неабияким талантом! На річці спокій. Даруся, Хрис тина і Мелася будують свої зам ки з піску, каміння і власної фан тазії. Філько і Данко будують мо сти, а малий Адріянчик і Орчик „допомагають" то одним, то дру гим. Усі однаково перейняті цим. Можна лиш подивляти ту кар тину, а потім спокійно відійти, щоб не заколочувати спокою тим, що працюють і тим, що бавляться. Минало гарне й запашне гір ське літо. Під вечір стояли ми о- бидві з бабунею біля грядок, дбай ливо плеканих на взір наших го родів у рідному краю. Усе було на тих грядках, все пишалось і цвіло, бо все було плекане з та кою любовю . . . І був на тих грядках льон синій, що так дуже нагадує наші поля. У задумі дивились ми з бабунею на цю малу грядочку й кожна з нас думала про своє . .. Я полину ла думками у наш давній город, де було завжди стільки синього квіту. Усе стало в уяві, як жи ве церковця, і приходство в Перерослі, квітник — город — а серед них сині квіти льону. Але слова бабуні збудили мене з задуми — „а на другий рік бу демо мати ще й терлицю, казав Філько, що зробить Ці слова повернули мої думки з Переросля до Гантеру. — Так, бабуню, буде терлиця — сказала я голосно, а в душі зродилось переконання, що все буде у людей із такою вірою і любовю до своєї землі і до всього свого. Відпочаті і вдоволені покидали ми гори, які почали вкриватись у- же золотом осени. Залишали гар них людей і все приємне, пережи те в часі літа. Там усі ми здобули — крім сил і осмаленої шкіри — ще й багато духовних ціннощів, з якими легко буде провести грядучий, повен трудів і змагань, але все таки ці кавий рік праці. Лідія Гладка. ЗБІРНИКИ ДЛЯ ДОШКІЛЛЯ та ПЕРШИХ КЛЯС ШКОЛИ Літо 70 ц. Зима 50 ц. Казки, віршики, інсценівки, гри упорядкувала Марія Юркевич Замовляти в ЦЕНТРАЛІ СУА Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36-37 
38-39 
40-41 
42-43 
44 
