Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36-37
38-39
40-41
42-43
44
зиваючи навіть особу її „зацікав лень" Одначе це було тільки злобною пліткою, подиктованою звичайною жіночою заздрістю, а бідна редакторка їздила дальше, вмлівала від засідань, зливи рефе ратів, тез і проектів резолюцій. Найбільше мороки було з Комісі єю Звязків, яка ні руш не хотіла „завязатись". Також Комісія Мо лоді, як звичайно молодь, робила всякі несподіванки і майже до о- станку не дала вбгати себе в кар би здисциплінованої праці. Зате й на Конгресі заблестіла несподі вано на пленумі, як і оборонила успішно своїх позицій на Студ. Днях. О, відваги їй не бракувало! Те, над чим Програмова Комісія радила пів року, вони — оті моло ді — розвязали одним махом у своїх рефератах. Щастя, що го лова Комісії вміє зберігати спокій, а модераторка так вміло покерму- вала увагою публики! Великою атракцією був також виступ жіночих хорів із поблизь ких Відділів СУА із різноманітною програмою. Розділено їх на три різні виступи під час Конгресу і Конвенції. Та воно теж не пішло гладко. Почалось із того, що ні один із хорів не хотів співати гимнів, начебто замало поля для попису . . А я думаю що це як раз найбільша честь, яку побідно виконав хор 11 Відділу СУА з Трентону і 66 Відділу СУА з Ню Гейвену. Та хори й їх репертуар стільки місця зайняли на засідан нях Управи, що касієрка Гол. У- прави СУА навіть запитала, чи ми підготовляємо Конгрес і Конвен цію, чи якийсь концерт? Та всеж вкінці все вийшло добре і хори пописались гарною програмою та мальовничими строями і ми по бідно з загальним признанням вийшли з цього ,,концертового“ Конгресу. Бо й виступи наших до- повідниць були „концертові" Спогади нашої голови розворуши ли далекі згадки, містоголови ■— пригадали короткий та успішний шлях СФУЖО. Головна доповідь перенесла нас на рідну землю й показала страдальний шлях укра їнської жінки. А слова фінансової референтки в „наших позиціях" вказали на наше майбутнє. Взагалі ця наша фінансова ре ферентка! Недавно тому зрадив нам проф. Роман Савицький, що вона є здібною піяністкою, колись концертувала, а тепер вчить на цьому шляхетному інструменті не щасних дітей далекої Альберти, які може й не бачать тих „Вогнів" Докії Гуменної, тільки свою гріз ну вчительку із сильним пястуком, перед яким і Колегія СФУЖО у Филаделфії має респект — чи з о- гляду на його силу, чи з остраху за цілість тендітного американ ського стола, при якому відбува ються всякі засідання, поважні дискусії чи інші зустрічі. О, цей наш стіл! Використовує мо його всебічно. Перед Конгре сом і Конвенцією був він завале ний стосами всяких паперів, обіж ників, запрошень та листів до всіх конгресменів і сенаторів із губер наторами включно. При ньому за сідала й працювала безперебійно „Джіні", симпатична американська журналістка, яку приєднала наша „срібнокоса" містоголова. Джіні мала підготувати розголос Конгре су і Конвенції СУА. Вона працю вала цілий місяць і в тому часі не тільки вивчила докладно історію України, але збагнула тайну пи сання писанок, ліплення вареників і вивчила символічне значення ка линового куща, що росте в городі СУА. Не знаю, що саме так надхнуло Джіні, але розголос їй удався. За цікавлення американського світу проявилось у зливі більше або менше випрацьованих привітів, що перевищило удвоє зацікавлення українського політичного світу нашим Конгресом. Завершилось воно внесенням вістки про наш Конгрес до рекордів Американ ського Конгресу. А увага наших „батьків народу" була така слаба, що врешті нашій „срібнокосій" урвався терпець і вона на бенкеті безцеремонно „зчесала" чоловічу половину нашого роду. Добре, що присутній філолог н^тавив свою спину, добродушно взяв її гнів на себе, запитувавши навіть давню веселу пісню „Била жінка мужика", щоб урятувати гонор „батьків" А тепер Ікер ви кручується в „Свободі", стріляю чи в шляхетних наших філологів (це все зі заздрости) та парафра зуючи їх гасло своїм „Прости ме не, моя мила" Але де є „конгресова сукня", скажете зовсім слушно? Воно й не дивно, що не можу вміститися з нею у цьому фейлетоні. Бо це не одна тільки, а цілих шість су конь однакового крою, матеріялу й кольору, що появились на чіль них учасницях Конгресу і Конвен ції. Подумайте, яка несподіванка! Дарма, що одна була куплена у Филаделфії, друга в Нюарку, тре тя в Ню Йорку, а четверта у Діт- ройті. Всі були однаковісінькі! О- дин злобний фотограф ( а їх було досхочу в кулюарах) навіть за пропонував, щоб зробити спільну світлину в „конгресовій уніфор мі" Але власниць тих суконь важ ко було зібрати, бо вони оминали нагоду зустрічі одна з одною. І то му вже не можу більше про них писати, бо зайняла доволі місця й боюся, що мене „випруть" із Ред. Колегії. Вже й так заздрять мені що засіла аж два однакові пости в Управі СФУЖО і СУА. Треба бе регтись! Цьопа
Page load link
Go to Top