Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олександра Животко-Чернова ПИСЬМЕННИЦІ Доповідь виголошена на вечорі, присвяченім українським письмен ницям на еміграції у рямцях імпре зи — Зустріч із українськими пись менницями і образотворчими мисг- кинями, улаштованій 64-им Відділом Союзу Українок Америки в Ню Иорку дня 11. жовтня 1958 р. Як знаємо, тепер вже не існує наставлення до. жінки, яке її від окремлювало б ВІД Я К И Х буД Ь су спільних груп на засаді її стате вої приналежносте. Зокрема немає СПІЛКИ письменників ЧИ ОДКСТЦІЗ, де жінка не була б прийнята, або 'виставки, на яку творів жінок- мистціїв не приймали б. А все ж таки жінки творять о- кр&мі організації, вже не так з ме тою домагатись своїх праїв, як то було 'Колись — бо майже все до сягнуто, треба тільки1 ©міти вико ристати. Головною метою жіїночих організацій у державних народів є о б єднання сил на те, щоб впли вати на суспільну думку, а через те «а суспільний устрій і на полі тику внутрішню й міжінародню. В Америці наприклад міліонові жіїно- чі організації мають величезну ■силу, з якою мусять рахуватись посли і різні державні чинники. Від настановлення тих організацій у великій мірі залежать висліди ви борів. Але групуються жінки та кож за іншими засадами, які на цім .місці є для нас цікавіші. Так мину лого року відбулась у Ню Йорку виставка американської спілки жінок-мистців. Це була величава річ. Появились рецензії у передо- довій пресі. Заступлені були всі напрямки, як і на мішаних вистав ках, але були й відміни, які харак теризують творчість жінок-мист- ців, ’організованих окремо. Так преса відмітила повну відсутність актіїз та інші різниці. Чому виділюються жінки: мистці із цілсстнсго загалу? Можна. зви чайно зібратись тільки на, те, щоб вшанувати жінок-письменниць і мистців, побути в їх товаристві, пізнати їх ближче як людей. Але коли робиться виставка, чи допо відь, то треба йти дальше і глиб ше. Отже різниця в мистецькій творчості чоловіка й жінки існує— вона виходить із різноісти природи і звязаного з нею світовідчування. Різна є інтерпретація тем і спів відношення цілссти і детайлів. На жаль після торічної україн ської виставки, якоїсь аналізи під тим зглядом в пресі не було —■ рецензії були: такі, якби1 твори жі нок виставлено у мішаному гурті мистців. Жиземо' в добі нечуваного на ступу жінки у всі галузі суспіль ного' життя. Приводить це явище навіть до певного засилля жінок. Над питанням задумуються соціо логи й існують 'різні думки 'Про значення і наслідки такого явища. Настає зменшення почуття своєї значнести у чоловіків, а це може привести до явища групового по чуття меншевартости, що вже на мічується. Перед занепадом якоїсь культури наче настає особлива ак тивізація жінки, що означає зми кання кола', кінець культурного процесу. Коли так — то значить, що жінки в певних періодах істо рії цивілізації втрачають почуття міри і сходять із місця призначе ного для них у будові здорового суспільства. На сьогодні з обєктивних фак тів стверджуємо таке — жінки що дальше, то більше йдуть до праці, не умотивованої економічною не обхідністю і це впливає на струк туру .родини, завжди у негатив ному значенні. Друге — зменшен ій енн я смертности між жінками. Причиною не є тільки медицина і гігієна — на жінці легше відби вається життя індустріялшого су спільства. Матеріяльний успіх не є таким жорстоким законом для жін ки, як він став для чоловіка. Жін ка є в гонитві за тим успіхом — поштовхом, отже виконує негатив ну ролто тоді, коли вимоги пере стають бути поміркованими. Загрозливе М'Є мєнто — це ота заробітна праця жінки, якого чо ловіки переважно не розуміють. В більшості вони є проти суспіль ної праці жінки, або терплять її з кислою міною, але проти заробіт ної праці жінок, за незначними ви ключеннями, нічого не мають, а навпаки радо вітають її. Є багато признак, які вказують на те, що живемо в добі занепаду європейської культури- і цивіліза ції. Шукають винуватців. А вина є на всіх і на жінках звичайно., але не в більшій мірі, як ,на чоловіках, а може і в меншій. Бо все- ж таки, коли брати явища, які характери зують упадочність, то для їх по ширення і інтенсифікації прислу жуються головно чоловіки. Жінки грають в поганих фільмах, які руйнують психіку молоді, але — хто їх монтує? Чоловіки вишуку ють таких зірок з-під червоного ліхтаря і чоловіки є продуцентами. Французькі виростки пишуть роз- люзнені' романи, але видають їх чоловіки і читають звичайно також не тільки жінки. Від розкладових і книжок громадянство не ловновартної людини буде провід ною лінією у писаннях молодих, Еихованих у тому ж новому світі письменниках. Якщо це вам удасться, якщо на ша молодь юнацького віку дістане у руки книжку, яка буде говори ти про їхнє життя, в якій молода дівчина чи юнак знайде себе зі своїми добрими чи злими нахила м и, а іпри тому національні про блеми будуть В 'язатися тісно з осо бистими, то можемо бути спокій ні за молоде покоління. Памятаю, як «а рідних землях писання Ірини Вільде ішли в рук до рук, бо ж ми в них знаходили свої радощі й турботи. Такої лі тератури потребує наша молодь і навіть ще сильнішої. Бо ж наші діти пережили , дуже інтенсивно своє особливе дитинство. Дарія Бойчук
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
