Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
У НАШІЙ ХАТІ Добір назв ХОЛОДИЛЬНІ ЗАСОБИ, ОХОЛОДЖУВАНІ ТА МОРОЖЕНІ ХАРЧІ Охолоджування й заморожуван ня як один із засобів консервації харчів, що швидко псуються, прак тикували люди здавна. У нас, на Україні, для цієї мети кожна го сподиня мала льох, чи погріб (на Західній Україні „пивниця"). Це були, сказати б, стаціонарні за соби охолоджування, але побутові умови часом вимагали також пе реносних засобів. З дією метою пізніше стали вживати, переважно по містах, льоду чи криги, що її (чи його) запасали з зими в спе- ціяльних ямах — льодовнях. Практика новітнього харчуван ня в цивілізованих країнах, зокре ма в Америці, всі оті примітивні засоби цілком перекреслила. Су часний розвиток техніки й проми словості! виробили досконалі засо би охолоджування й заморожу вання харчів. А як ці засоби в ос новному вироблено не на Україні, то в нашій мові й нема ще загаль новживаних назв для відповідних явищ та приладдя. Тим то й дово диться тепер добирати, впорядко вувати такі назви, чи то користу ючись тим, що вже є, чи то витво рюючи нові назви в згоді з слово твірними (граматичними, морфо логічними) законами нашої мови. Тут треба мати на увазі: а) мі сця зберігання, б) холодильне приладдя, в) харчі. Дечого із зга даних вище назв (їх надруковано чорним друком) нижче не будемо повторювати. Щодо першої групи явищ — місць зберігання, то треба сказати, що з отих трьох назв — льох, по гріб, пивниця, тільки перше вві йшло до нашої літературної мови. Модерне приміщення для збері гання в замороженому вигляді (англ. ісе-гоош) — це холодиль ник (народне слово, є в ГрІнчен- ковім слівнику) або холодильня. З холодильного приладдя на самперед треба згадати холодиль ник — холодильну шафу, що те пер є в кожної нашої господині в Америці (англ. refrigerator). Та частина холодильника, що в ній заморожують харчі і окрема шафа з таким призначенням (англ. free zer) по-українському буде замо- рожувач. Та машинка, що нею ро блять морозиво, називається мо- рожениця. До речі буде згадати тих, що роблять морозиво, — не морозивник (чоловік), морозив ниця (жінка). З морожених (або замороже них) Харчів (англ. frozen food), треба відзначити щойно, з іншого приводу, згадане морозиво (англ. ice-cream, польське lody). Ця на зва закріпилася в українській лі тературній мові ще з 20-тих років, і тому його тільки й треба вживати з дусі української морфології, за аналогією з „печиво", „вариво", „квасиво", і тому воно звучить зо всім „природньо", навіть не відчу вається, що це новотвір. Коїли мати на увазі стару охо лоджувану страву холодець, сту денець чи дриглі, то треба вжива ти тільки „холодець", двоє остан ніх, як діялектизми, відпадають. Наостанку даємо просто перелік відповідних слів, зіставляючи їх з анлійськими. Це: столовий лід — ice-cube, чай з льодом, кригою, — ke-tea, кава з льодом, кригою — іс e-coffee. Ч. Ч. СКАЖИ ЦЕ КВІТАМИ... До 50-ліття “FTD” — Florist Telegraph Delivery Колись велика була морока пе реслати китицю квітів в іншу міс цевість, комусь — з нагоди весіл ля чи імянин. Поштою чи ізалізни- цею звичайно доходили квіти вже зівялі. Це навело в р. 1908 берлін ського квітяра Макса Гюбнера за снувати посередництво висилки квітів від своїх товаришів по фа ху, на місцях. В році заснування членами було всього 98 квітярів, що вимінювали одержані доручен ня між собою. В р. 1921 належало вже 1.374 німецьких і 133 загра- ничних фірм. Нині у самій Німеч чині є 5.000 городничих фірм, чле нів „Флєвроп", а на цілім світі по над 23.000. Дня 25. грудня 1927 засновано в Цюріху всесвітню ор ганізацію для взаємних розрахун ків за доставлені квіти. Кожен член має своє конто у централі “FTD” „Флєвроп" і кожне дору чення оібтяжує одне, а узнає дру ге конто. В р. 1935 рішено, що в інтернаціональнім платничім обо роті приймається як основну ва люту швайцарський франк і на звано її „флєврін". Тепер більше як у 72 краях по цілому світі є члени цієї міжна- родньої організації. Чи поздоров лення з квітами йде до Парижа з Ню Йорку, з Лондону до Капшта- ту чи Токіо, всюди можна його ви слати. Лиш 10% вартости квітів виносять кошти посередництва, плюс поштові та телеграфічні оплати. Тут у ЗД коло кожної кращої квітярні є вивішена інтер національна емблема "FTD -— Florist Telegraph Delivery” з бі- жучим хлопцем, кожна така кві- тярня приймає -заімовлення і на її доручення пришлють бажані квіти, в усіх місцевостях, вільного світу. В усіх народів переведена ідея, що постала 50 літ тому. Квіти, як символ радости, вдячности, звяз- ків, привязання, журби і надії можна післати всюди, за вийнят- ком тих країн, що живуть під кну- том комуністичної влади. Роман Коцик Фуксія —■ потребує вогкости, влітку треба її рано й увечорі під ливати. Не зносить прямого со- няшного проміння. Найкраще ро сте в тіні, напзиклад, на вікнах до заходу. Зимою мало підливати і тримати в холодному місці. Відцві- лі квіти негайно усувати.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
