Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— С Ф У ж о — Світова Федерація Українських Жіночих Організацій Біженецький рік 1959-1960 Обсервуючи вже кілька літ пе ребіг дискусії над справою втіка чів, треіба признати, що на остан ній Асамблеї Обєднаних Націй ви ступили цілком нові тенденції, з якиїми нам, особливо бувшим вті качам, треба поважно запізнатися. Звідомлення Високого Комісари для справ втікачів було коротке й річеве. За останніх чотири роки число втікачів у таборах зменши лося на 45.000 осіб, а 440.000 ссіб, що були під опікою Обєдна- иих Націй, були або переселені, або втілені в господарку країн по селення, або, врешті, репатріо- вані. Справа таборів вже близька до розвязки: на 1-го липня в таборах мешкало 53.400 осіб, а на кінець 1958 р. — 17.000. Передбачається, шо в таборах у 1960 році зали шиться 14.000 осіб, які не можуть ані працювати, ані емігрувати. Під опікою ОН знаходиться ще біля 120.000 осіб, які перебувають на „приватках“, а з того біля 32.500 осіб вимагають теж постійної опі ки й помочі. Ця остання категорія втікачів становить найтруднішу проблему для Високого Комісаря, бо фінансова поміч з боку дер- жав-членів ОН усе маліє. Прихо дять нові категорії втікачів: із Близького Сходу, з Альжиру, яки ми теж Високий Комісар мусить опікуватись. Справа втікачів із Мадярщини в переважній мірі по лагоджена: до тепер З'виш 16.700 осіб повернулось додому, а біля 187.000 осіб емігрувало до різних європейських і заморських країн. В Австрії ще до тепер залишаєть ся біля 10.000 осіб, з яких значна частина приготована вже до емі грації. Дискусія над звітом Високого Комісаря мала „традиційний" ха рактер: представники совєтськото бльоку зі -своїми „підголосками" закидали В. (Комісареві, що замість класти натиск на репатріацію, як одиноку „гуманну“ роїзвязку про блеми втікачів, він передовсім турбується про переселення, або про втілення їх у місцеву госпо дарку. У представників вільного світу переважала думка, що треба „зак- туалізувати проблему" біженців... Стверджували, що зменшується допомога з боку багатьох країв... Лиш мала частина членів ОН заде- клярувала свій уділ у фінансуванні діяльности В. Комісаря. У звязку з тим Генеральна Асамблея ухва лила (за ініціятивою Англії) ого лосити Світовий Біженецький Рік, який почнеться в червні 1959. Завданням Року є: 1. зосереди ти увагу цілого світу на проблему біженців і заохотити уряди й гро мадські організації та широкі про шарки громадянства до додаткової фінансової допомоги; 2. створити рівнож додаткові можливосте для остаточної розвяізки долі біженців шляхом еміграції, чи включення в місцеву господарку, чи врешті шляхом добровільної репатріяції. Кожна країна має переводити Біженецький Рік в тій формі і тими засобами, які їй найбільше відпо відають. Річ ясна, що в ЗДА він буде від буватися в затально-американ- ськім маштабі... переводитимуть його центральні організації ЗДА. Чисельно ми мала одиниця в аме риканській цілості, але ми є вели кою одиницею в біженецькій епо пеї... Мусимо взяти відповідно ак тивну ролю в „святкуванні" Року. Наше громадянство, а в першій мірі ті з-посеред нас, що так не давно ще були самі ДП, мусить кнайти відповідні форми, щоб під креслити характер нашого біжен ства, показати його духовий зміст. Не лиш матеріяльні жертви маємо на думці... Не забуваймо, що доля біжен ців — нам таких близьких — почи нає відходити на дальший плян... Одинадцятий рік видання Число друге серця людські починають твердні- ти... Тому з найбільшою пошаною треіба відмітити зусилля людей у світовому маштабі, які змагають до того, щоб не забули про недо лю біженців... Спільним нашим за міром є показати перевагу вільних людей вільного світу. А нашим обовязком є підтримати їх гуман ну ініціятиву, — втягнути грома дянство в безпосередню біженець- ку акцію, і тим способом впливати на американський уряд у належнім напрямку. Б. Лаврівський Із праці Комісій КУЛЬТ.-ОСВІТНЯ КОМІСІЯ СФУЖО На черговому засіданні Комісії, що відбулось дня 27. грудня у Ню Йорку розглянено тему „Відно шення українського жіноцтва до літератури й мистецтва". Її під готувала п-ні Наталя Чапленко. На підставі датеперішньої праці жіночих організацій вона проана лізувала .всі почини, а також вису нула ряд нових можливостей. Голов? Комісії п-ні д-р Софія Карпінська опрацювала звіт культ, освітньої праці на підставі анкет з Франції, Бразилії, Аргентини, Вє- незуелі й Укр. Зол. Хреста. ВИХОВНА КОМІСІЯ СФУЖО На засіданні дня 2. січня 1959 у Филаделфії секретарка Комісії п-ні Т. Горащенко зреферувала стан виховної справи наших чле нів-організацій. Бракують ще зві ти Союзу Українок Австралії і Обєднакня Українських Жінок Ні меччини, а в обох організаціях провадиться поважна виховна ро бота. У дальшому устійнено виховну тему на Студійні Дні п. н. „Мова батьків, як чинник виховання ди тини", яку поділено на дошкіль ний і юнацький вік. Для дошкіль ного віку опрацює тему голова Комісії п-ні Надія Іщук, а для шкільного віку п-ні Марія Стра- тієнко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
