Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
д-р Ірина Нітефор Дуже часто в різних україн ських часописах і журналах появ ляються останніми часами статті, що заторкують болючі проблеми наших дітей, нашої молоді. Звер тається увага на те, що українська молодь відчужується від україн ського середовища, що не бачи мо молоді на наших імпрезах, що вона не приймає участи в громад ському житті, що ідеали батьків не мають доступу до сердець і до душі наших дітей. В деяких стат тях автори відважуються сказати правду в очі, що навіть діти ново прибулих емігрантів не мають жад ного духового контакту з батька ми. Ми тратимо наших дітей, нашу молодь! Твердження тверезе і бо люче, але, на жаль, правдиве. При чини цього стану мали б бути предметом спеціяльних дослідів, бо тільки тоді могли б знайтися методи, які допомогли б розвязати цей комплекс дуже скомплікова- них питань. Ми не думаємо охоплювати тут цю проблему в цілій її ширині, ми хочемо заторкнути лиш один важливий відтинок, порушивши питання нормального психічного розвитку дитини і ускладнення, які повстають при абнормальних об ставинах. Ціль виховання дитини є в тому, щоб створити з неї людину внут рішньо здисципліновану, зі здоро вим почуттям самовпевненосте, яка вміє пристосуватися до різних життєвих обставин, яка вміє вклю читися в спільноту і вміє цій спіль ноті служити. Ця ціль може бути досягнена тоді, коли нам вдасться навчити дітей пошани і любови до Бога, батьків і співгромадян, до величносте краси і природи. Виховання дитини починається: а) 3 першого дня її життя. Вже немовлятко мусить звикнути до певного порядку, до реґулярности їжі, спання і купання. Мати мусить навчитися розпізнати з тону і спо собу крику дитини, чи цей крик з голоду, спраги або неприємного почуття мокрости — чи крик з примітивної радости крику. Бо вже в цей час треба вміти знайти межу, яка ділить достаточну увагу до ди тини з одного боку і виховання ти рана з другого боку. Від найраннішого дитинства важливим чинником у вихованні стає ніжна і розумна любов мате рі. Дитина потребує достаточного спокою і зле впливає на її ніжну нервову систему, коли нею стало хтось займається. б) Найважливішим періодом для виховання дитини є час між 1 та 7 роком життя — цей період є влас не формуванням будучої людини. Є це період, коли дитина зустрі чається з величезною кількістю вражінь зі зовнішнього світу, коли дитина відкриває своє я і свою власну волю і входить у конфлікт зі своїм оточенням, коли хоче свою волю перевести в життя. Це є час, коли дитина мусить навчи тися підпорядковувати своє его центричне наставлення вимогам окруження, мусить навчитися спів жити з рівними собі, мусить прив читися до реґулярности порядку денного і виробити достаточну са мостійність. В цьому віці батьки мусять бути дуже послідовні в способі виховання, бо ніщо так не нищить духову рівновагу дитини, як незгідність між батьком і маті- рю. Послідовність матері стає ду же важливим фактором у вихован ні дитини. Дитина проти неї бун- тується, але й прагне її, вона ви пробовує міць свого оточенню, во на несвідомо досліджує чи це її оточення може бути для неї опо рою і безпекою. І дуже важно, щоб це собі усвідомили матері і батьки, бо якраз в цьому віці вже може закрастися в душу дитини недовіря до батьків, яке в пізнішо му віці може мати далекосяглі на слідки. Треба вміти знайти рівно вагу між цілеспрямованим, послі довним вихованням і зайвим за страшуванням і карами. Навіть то ді, коли караємо дитину — дитина мусить відчувати нашу любов. в) В шкільному віці (від 7— 12 р.) входить у життя дитини нова постать, яка буде співтворити при формованні характеру і особисто сте дитини. Це є вчитель або вчи телька. Якже ж багато заважить на цілому дальшому розвитку ви- розумілий і ласкавий учитель, який вміє поєднати дисципліну і авто ритет зі словами заохоти і похва ли! Похвала з уст учителя в шкіль ному віці має той самий могутній вплив, що усміх матері в розвитку немовлятка. Знову ж невідповід ний підхід учителя до дитини може витворити у неї почуття менше- вартости, яке може вкорінитися і статися небезпечним для цілого дитячого розвитку. Дуже небез печні є всі несправедливосте, яких учитель нераз допускається су проти дитини і для яких дитина цього віку є спеціяльно чутлива. Крім розумового розвитку в шкіль ному віці треба звертати увагу на етичні й моральні сторінки її ха рактеру, але не зайвими почуван нями і моралізуванням, а живим прикладом, який дитина буде радо наслідувати. Дитина саме несвідо мо прагне і шукає авторитет, який би вона могла любити і поважати, шукає проводу, який би їй давав не тільки опору, але і віру. г) В шкільному віці дитина мо же також зустрітися в молодечій організації з провідницею чи про відником, які також можуть мати глибокий вплив на дальше настав лення дитини до громади і спіль ноти. Так, як учитель є уосіблен- ням школи, так провідник є втілен ням даної організації. Він може дитині так заімпонувати своїм до брим прикладом, своїм товари ським підходом і своєю послідовні стю — що дитина заховає на ціле життя в серці взір його шляхет (Доповідь прочитана на Сесії Студ. Днів СФУЖО в Торонті)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
