Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ВЕСІЛЛЯ Вийшла я на життєву дорогу, На щасливий і довічний шлюб З вибранцем моїм, посланим Богом, Що мені лицем і серцем люб. Вже за стіл весільний гості сіли, Щастя зичать і з роси, й з води... В шлюбних шатах, наче голуб білий, Біля мене князь мій молодий. Гримнула музика бурним маршем, Свічі світять і підносять чару! Всі сміються, і боярин старший Залюбивсь в свою вродливу пару. Щастя, як вино, повз вінця плеще, Та й нащо здалась на нього мірка? Це ж весілля! Веселіще де ще? І гукають знову: „Гірко! Гірко!!!** Тільки хтось іще в кутку сумує, Відцуравшись сміху і забав, І здається — жаль якийсь йому є, Що утратив те, чого й не мав. Розумію я його, звичайно: Те, що втратив, нам дорожче вдвічі. Може хто й за князем тужить тайно — Та для нас одних весільні свічі! В цім була Господня й наша воля, Бути мусить саме так, як є. Нам удвох судилась спільна доля — Інші ж хай знайдуть собі своє! Хай же хмелем піниться весілля! Мій зі мною любий чоловік. Інші ж хай того шукають зілля, Щоб забути нас уже навік. Ганна Черінь Д ж е р е л о с и л и Нещодавно прочитали ми в „Су часній Україні** з 26. липня 1959 статтю Дарії Ребет п. н. „Жива сила народу**. Авторка дає в ній синтезу ділових постанов Конгре су СФУЖО і підкреслює актив ність і живучість жіночого первня в нашому суспільстві. Ми дуже вдячні авторці за це твердження. Вона глибоко відчула сили, що дрімають у цьому ще не гаразд усвідомленому громадсько му комплексі. І старається дати у своїх підсумках багато матеріялу для праці жіночих організацій у майбутньому. У чому джерело цієї сили? Коли хочемо відповісти на це завдання, треба вернутись до основного призначення жінки — до її біоло гічної функції у продовженні ро ду людського.. Вже це одне — на родження й виховання дитини роз винуло в жінки чуттєві й порядку ючі прикмети. Вона звикла дбати й порядкувати, вона терпелива й вибачлива. І в цих напрямних жі ночої вдачі лежить її велика сила. Бо ж ці свої родинні прикмети вона переносить також на суспіль ство. У ньому жіноцтво зберігає й закріплює різні ціннощі. Чи це будуть релігійні практики й обря ди чи чистота й багатство рідної мови. У щоденному бігу життя цього навіть не завважується. Але в хвилині загрози чи занепаду у- країнська жінка відстоює вперто різні вартості. Пригадайімо собі тільки високу мораль українсько го села навіть у важкому кріпаць кому побуті! Розгульному життю панських дворів воиа протистави ла суворі прадідні звичаї, відчу ваючи, що в них лежить правда і сила. Або розгляньмо вклад її в народне мистецтво, що втішало душу і прикрашувало сірі будні нашого народу. Те, що наша про відна верства занехала, як „старо давнє**, вона підняла і розвинула в високу майстерність. Чи не про мовив у душі української жінки державницький інстинкт, що може й несвідомо велів їй іти тим шля хом? А тепер Дарія Ребет пригадала знов цю прикмету, назвавши її „живучою силою народу**. Вона дійсно проявляє себе в наших по селеннях, дарма, що не-голосними заявами і кличами. Але жіноча ру ка діє всюди й певно. Там де крізь наше суспільство проходить роз лад ворожнечі, вона діє злагідню юче. Там де занепадає громадське життя через втечу і зневіру, там вона відбудовує його своїми скромними заходами. Вогонь її душі горить рівним полумям для тієї самої справи і в світлі його загрівається й те, що холоне чи попеліє. От хочби приклад недав нього нашого Конгресу! Без вели кого галасу й шуму наше жінод- тво зорганізувало його й доказало, що ми здібні на таке діло. Що можна зібрати жіноцтво різних країн і груп для спільної маніфе стації наших сил. Може воно по каже шлях і іншим? А цього тепер пекуче потрібно. Переживаємо в міжнародній полі тиці переломову хвилину. Відвіди ни Хрущова в ЗДА — це початок нової фази, що її приймає холод на війна. З тривогою спостеріга ємо нові напрямні, що їх вона при несе й для нас. Який оборот візь ме в обличчі того наша справа на рідних землях та у вільному світі? Для нас, зорганізованого жіноц тва, дорога ясна. Наша Батьківщи на в неволі і це одне вказує нам наш шлях. Живемо й працюємо для її визволення. Які несподіван ки не приносила б нам міжнарод- ня ситуація — ми пройняті цим одним призначенням.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
