Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Поконвенційні образи Зїзд в якомусь провінційному осе редку. Аматорський гурток підго тував оперету Наталка Полтавка і на Окр. Зїзд їхали не лиш орга нізатори, але й весь гурток. У су боту ввечорі ставлено оперету, що притягало багато публики та була нагода проголосити програму Окр. Зїзду та запросити всіх людей. В неділю весь гурток співав Службу Божу, а по полудні відбувались організаційні збори. І тут присутні прослухали реферат і можна було приступити до засновання осеред ку, або продовжування роботи. У дальшому треба було змагати до централізації Українських Ка толицьких Товариств, що діяли в різних місцевостях і провінціях. Це вимагало великих зусиль і вкладу праці. Щойно у 1944 р. вдалося створити Домініяльну У- праву у Вінніпегу під назвою Ліга Українських Католицьких Жінок Канади. У тому ж році створено ЛУКЖ у Зах. Канаді, на чолі якої станула Анна Прийма. Оцим вона взяла на себе велику відповідаль ність. Коли врахувати розкине- ність осередків та хліборобський побут країни, то опрацювання цього простору було нелегким завданням. Але Анна Прийма мала за собою великий досвід довгих, піонірських літ, коли вона піснею і живим словом добивалась до сер дець українських людей. То ж і з неменшим запалом розпочала во на працю. Відділи ЛУКЖ Зах. Ка нади зростали у членство і силу. Коли в 1953 р. Всеканадійська Управа ЛУКЖ перейшла до Ед монтону, тоді вибрано її очолити Домініяльну Управу в характері ді ючої голови. Особливою любовю Анни Прий ми втішається наше народне ми стецтво. Вона перевела з успіхом виставку в Едмонтоні, як першу того роду імпрезу на заході Кана ди. Та найбільшою гордістю Анни Прийми є те, що її діти Славко і Леся, дорослі й подружені, стану ли в ряди наших громадських ор ганізацій. Вони продовжують гід но працю своїх батьків. На Епархіяльному Зїзді ЛУКЖ у 1958 р. вибрано Анну Прийму головою ЛУКЖ Едмонтонської єпархії і на цьому пості діє вона й до тепер. До Нового Уряду СУА: Хвала Богу, вже по Конвенції. Дуже файно було. Щоправда, я всего не чула, бо мала важніші справи до полагодження: побесі дувати з усіми делікатками, що їх аж чотири роки не бачила. Гей. та то зїхалося з усіх усюдів! Така оказія не скоро мені трапиться, з усіми, гет, з усіми побачитись... То ж і набалакалась я і наслу халась! Аж язик заболів, аж у ву хах гуде. А що то і Вас тичиться, то я постановила до Вас написати. Поперше делікатки найбільше собі марикували за ті три мінуті, що їм від президії давали до сло ва. Бо хто ж таке видав? Наперед файтуй, аби тебе вибрали на делі катну, потому купуй пять суконок і решта ,,ауфіту“, потому презен ти, аби відвідати рідню і всіх зна йомих у місті. їдь, мучся, а тут тебе до слова не допускають! На ші хлопи також таке ухвалювали, але балакали по ЗО мінут, а в нас усе з годинником. Подруге: дуже зле, що голова на бенкеті не заподала цілого уря ду, а тільки містоголів. їх було так багато, що для наших урядни- чок не стало місця. Тож наша ста- тутова референтка, як побачила, що для неї нема місця, то на дру гий день вставила параграф на од ну містоголову. На другий ра? ці лий уряд засяде. А крім того, як вона бралася за конституцію, то най би була добре порахувала, кілько їй треба буде місць у кон трольній комісії для уступаючої управи, аби там могли піти на від починок усі, як на Флориду. А то одні пішли, а другі залишилися без признання, подяки і жадного притулку. А щодо бенкету, то чи не могли би бути дві „товстмастрихи" з дво ма мовами, то тоді не було би ,,не- порозумлень" і заграничні делі катки не крутили б носом. А ще делікатки запитували, я- кої абетки ви вживаєте, як почи туєте або виписуєте прізвища — американської чи української. Бо, напр., як хтось називається на В — то по-українськи буде стояти зпереду, а по-американському зза ду. Або хтось називається на Ч, то по-українськи буде стояти ззаду, а по-американськи зпереду. То є дуже важне! Тоді ніхто не буде покривджений! Цю справу можна віддати куль турно - освітній ре'фератаі і вона нею почала б свою працю. А ра зом із рефераткою звязків імоігла би зробити курси для американців, щоб їх уже раз навчити, як ми на зиваємось. Та найбільше покривджений був виставковий комітет. А хто його скривдив? Та рідна його ма ма — редакторка! Приїхала до Ню Йорку, уродила та й навіть не по містила у конгресовій книжці, як якесь байстря... А то легальна ди-; тина: тато — Конгрес, а мама — Конвенція... А все тому, що дити на була спокійна, не гримасувала, не сварилася, а гарну виставку зробила. На щастя на христини приїхав др. Я. Рудницький з Кана ди, виписав у газеті і порозпові дав у Канаді й Америку завстидав, що ще ані словом не згадала про свою дитину. А ще дуже сперечалися, які ре- рефатки ліпші, чи ті, що ближче до Централі, чи ті, що дальше. А я собі мислю так: як ті ближчі до тепер нам нічого нового не виду мали, то те саме можуть робити і дальші. І ще делікатки .мають троблі з чоловічими організаціями. Бо не знають, чи мають їх ігнорувати, як вони наш Конгрес, чи дальше робити на них збірки і буфети. Тилі мені власне бракувало по за тих три мінути до сказаня, що ласкаво офірувала мені стара у- права за тильолітну працю. Бувайте ми здорові! Дилікатка Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
