Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Олександра Жнвотко-Чернова УКРАЇНСЬКІ ПИСЬМЕННИЦІ З письменниць, які вийшли із за. хідніх земель, твориться сильна грула, яка звертається до мину лого з метою зафіксувати його не повторні образи. Почала це Ярославська прекра сним, недостаточно оціненим тво ром „В обіймах Мельпомени" Це життя артистів сцени. Читається з напруженням аж стомлюючим Життя артистів — це сцена, від неї залежить усе Інше. За всяку ціну артист мусить діяти, за вся ких обставин. Це взлети у височінь уопіхів і ненастанні падіння у бе зодню відчаю від неуспіхів. Тра гічне тло воєнних подій у тім тво рі відсунуто на відповідну віддаль — у житті артистів лаштунки все на першому пляні. Життя стає грою, а гра життям. Завдяки такій здібності зливати поняття артисти власне найбільше зберігаються під час воєн і окупацій. Під зглядом зафіксовання життя мистецьких груп у західніх землях до Ярославської прилучуються Ірина Винницька й Оксана Керч своїми книжками — ,,Музика" й „Альбатроси". Це образи доби трудної для мистпів, особливо від сутністю сприятливої атмосфери. Доба, в якій щойно виховувались кадри цінителів мистецтва. Всі слу жителі мистецтва в таких періодах є піонерами, які мусять відвойову вати простори духа для рідної культури у загарбників, не маючи за собою -організованого сприят ливого запілля. І всі вони є власне тими альбатросами, що їх крила волочаться по нудній землі. Чи ма лярі, чи поети, чи музики — всім їм нема простору; їх душі оббива ються об гострі кути жорстокої щоденщини. Від книжок „Музика" і „В обіймах Мельпомени" віє здо ровим духом справжнього мистец тва. Вони зрівноважені відсутні стю натиску на особисті інтимні переживання. Драми їх життя від буваються .в головному лляні по святи мистецтву. До цієї групи долучається своїм романом „Буря над Львовом" і Марія Струтинська. Це образ Львова, охопленого бурею подій останньої війни, такого, яким він уже ніколи не буде. Там у критич ній добі перед бурею і вже за неї показано кола інтелігенції, гро мадських діячів і політиків — як вони поводились і що переживали перед бурею і коли вона вибухла. їх поступовання й реакції типові, психологічно правильні і в основі однакові для всіх міст захоплених бурею. Всі згадані книжки мають крім цікавосте для читача ще історичну вартість, як матеріяли подані свід ками доби. Свою здібність мистецьки прав дивого зафіксовання доби особли во розвинула Ярославська у своїй повісті,,Поміж берегами". її особ ливою рисою є гостра спостереж ливість, звязана із здібністю спо- кійно-обєктивно сприймати людей і явища. Тому її твори викликають беззастережне довіря читача. У згаданій книжці <в основному про водиться ідея зустрічі представни ків трьох українських світів, пере тини їх шляхів на терені таборо вої України, процес наближення й зрозуміння. За тему таборової У- країни брались нераз, але що те ма трактувалась поверховно, то такого висліду як Ярославська ні хто не осягнув. Це була безпри кладна доба, в якій відбувались зовсім нові, досі нечувані процеси соціологічного значення. Ярослав ська це зрозуміла. У неї все йде вглиб. Люди виходять із своєї ми нувшини і стають перед новими ні на що неподібними проблемами. Люди борються з обставинами, з тупим нерозумінням урядових чин ників, які мають власть рішати їх долю, 'з собою, зі своїм минулим і за своє майбутнє. Борються ко жен своїм способом і переважно переборюють — їх човни відпли вають до протилежного берега. Одні несуть з собою заповіти батьків, інші струшують із радістю ненависну шкаралупу страху й са мозаперечення. У Ярославської, як у Людмили Коваленко, брати пізнають один другого й обі письменниці дово дять до соборницького подружжя. На ворожнечу за територіальним принципом дивиться Ярославська з розумінням причин. Шукаємо ви нуватців наших нещасть, а що справжніх не можна досягнути, то обвинувачуємо одне одного — а тут треба не обвинувачувати, а зрозуміти. Своєрідні образи минувшини принесла на чужину Софія Парфа- нович. Це в першу чергу майстер ні малюнки природи рідної Бой- ківщини. „Загоріла 'полонина" — це ряд полотен, де теплими, буй ними барвами закріплено куснич- ки Бойківщини з її чарівною при родою і людиною — тим упослі дженим бойком, що прокинувся у шумі визвольної боротьби і в ній революційно перетворився з німо го статиста у свідому активну о- диницю. Твір Парфанович „У Лісничівці" споріднений із „Далеким Світом" Галини Журби, там де йдеться про життя людини в природі й світ зві рят. Нема там, як у Журби про- глИблення тла — все діється за дня, але який він любий той день, яку тугу будить опис життя на лі- сничівці за рідною землею! Своїм настановленням стояти завжди при народі й поділяти з ним його стиль спротиву, інстинк- товний і буйний, який зіавжди має в собі і мусить мати елементи гай дамацького руху, Парфанович є відповідником Галини Журби та Людмили Коваленко.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
