Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Весняні танки прийде, походить довкола, наче перевірить, чи все в порядку, а то ді на дядькове ліжко — стриб! ■— і собі збоку на подушках умощу ється. Так вони спали вдвох. Аж якось, у неділю, дядько Па нас вирішив із котом Мурликою прогулятися в степ. Одягнувся дядько Панас по-святковому, надів новий одяг, узяв із собою Мурли- ку та й пішли гуляти. Вийшли за виселок у широкий степ, гарно на вколо, просторо, свіжо. Кіт Мур- лика зрадів такій оказії ■— бігає по степу та бавиться, то вперед побіжить, геть далеко від дядька Панаса, то знову до нього назад прибіжить і лащиться, як песик. Дядько Панас тільки сміється та вуса розгладжує: — От яка звірина! — каже. —- Бавиться, як людина. Аж ось де не візьмись — собака в полі. Величезний, гостровухий, як вовк. А собаки ж з котами, як відомо, страшенно не любляться. Звідси така ненависть між собака ми й котами взялася, не знаємо, тільки дядьків Панасів кіт Мурли- ка як угледів пса, відразу нащети нився, хвіст догори підняв та все: — Прс-прс! Прискає та мурчить на того собаку, наче готовий на ньо го зіскочити й роздерти. Але соба ка, як виявилося, теж був не з по лохливих. А до того ж собака, як- не-як, сильніша за кота. Уздрівши Мурлику, пес зірвався з ніг і з у- сієї сили кинувся до кота. Що Мурлиці робити? Куди ті кать, куди ховатися? Степ голий, ніде ні кущика, ні деревини. Ну, щоб ви, діти, у такім скрутнім ви падку робили? А от кіт Мурлика придумав. Він метнувся раз, другий, та на дядь кові Панасові плечі •—■ стриб! — і сидить, очима згори блимає, грізно на собаку дивиться. Мудрий кіт — знайшов вихід! А собака теж уже біля дядька Панаса. Хто його зна, чия вона була і чи свійська чи ди ка, тільки дядько Панас теж чима ленько перелякався — собака ки нувся прямо до нього. Дядько Па нас до пса ласкаво: ■— Цю-цю-цю- цю, собачко! Але собака не слухає дядькових слів та прямо таки на груди йому стрибає й за новий під жак дере. Лихо! Пропадемо, думає дятько Панас, з тобою ми, Мурли- ко, обоє тут в степу! А собака й У прозорому струмочку Крига вся розтала Прокинулись усі рибки І затанцювали. Сонце пригріва тепленько Квіти розцвітають. Над струмочком веселенько Бабки вже кружляють. Із своєї нірки виліз справді дере дядька Панаса і хоче його на землю повалити, щоб до кота Мурлики дістатися. Але тут кіт Мурлика, дивлячись на таку небезпеку, як стрибне з дядькових Панасових плечей та на пса лютого! Вчепився йому в шию і глибоко загнав у тіло свої гострі пазурі. Собака заскавучав з болю та від дядька Панаса щодуху на втьоки! Біжить степом пес, а на його шиї міцно тримається кіт Мурлика. Дядько Панас легко ві- дітхнув і аж лоба стер рукою — спітнів. Але що буде далі з котом Мурликою? Куди він забіжить із тим собакою? А вони віддалялися від дядька Панаса все далі й далі, і вже він випустив їх із поля зору. Немає, не видно ні пса, ні кота Мурлики. Постояв дядько Панас, постояв Рак великий — чорний Рибкам каже: „Я до танців — Теж хлопець моторний". На зеленім беріжку Заквакали жабки, Як побачили ці танці Тай пішли в присядки. Ніна Наркевич у степу, обдивився довкола себе — нема ніде нікого, та й повер нувся сам додому. Жаль стало дядькові Панасові кота Мурлики. Сів біля вікна та й зажурився, замислився. А, може, ще повернеться кіт Мурлика? Але кіт Мурлика не повертався. Минув день, минула ніч . . . Нема кота. Мабуть, пропав бідолаха. Аж од ного ранку, коли дядько Панас ще не розплющив як слід очей, щось у коридорі, біля дверей: — Няв- няв! Кіт Мурлика! Вернувся кіт Мур лика! Дядько Панас із радости за був і капці на ноги взути — босо ніж вибіг у коридор, аж на порозі сидить кіт Мурлика. Він ласкави ми, але повними перемоги і задово лення очима дивився на дядька Панаса. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
