Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Весняні танки прийде, походить довкола, наче перевірить, чи все в порядку, а то ді на дядькове ліжко — стриб! ■— і собі збоку на подушках умощу ється. Так вони спали вдвох. Аж якось, у неділю, дядько Па нас вирішив із котом Мурликою прогулятися в степ. Одягнувся дядько Панас по-святковому, надів новий одяг, узяв із собою Мурли- ку та й пішли гуляти. Вийшли за виселок у широкий степ, гарно на вколо, просторо, свіжо. Кіт Мур- лика зрадів такій оказії ■— бігає по степу та бавиться, то вперед побіжить, геть далеко від дядька Панаса, то знову до нього назад прибіжить і лащиться, як песик. Дядько Панас тільки сміється та вуса розгладжує: — От яка звірина! — каже. —- Бавиться, як людина. Аж ось де не візьмись — собака в полі. Величезний, гостровухий, як вовк. А собаки ж з котами, як відомо, страшенно не любляться. Звідси така ненависть між собака ми й котами взялася, не знаємо, тільки дядьків Панасів кіт Мурли- ка як угледів пса, відразу нащети нився, хвіст догори підняв та все: — Прс-прс! Прискає та мурчить на того собаку, наче готовий на ньо го зіскочити й роздерти. Але соба ка, як виявилося, теж був не з по лохливих. А до того ж собака, як- не-як, сильніша за кота. Уздрівши Мурлику, пес зірвався з ніг і з у- сієї сили кинувся до кота. Що Мурлиці робити? Куди ті кать, куди ховатися? Степ голий, ніде ні кущика, ні деревини. Ну, щоб ви, діти, у такім скрутнім ви падку робили? А от кіт Мурлика придумав. Він метнувся раз, другий, та на дядь кові Панасові плечі •—■ стриб! — і сидить, очима згори блимає, грізно на собаку дивиться. Мудрий кіт — знайшов вихід! А собака теж уже біля дядька Панаса. Хто його зна, чия вона була і чи свійська чи ди ка, тільки дядько Панас теж чима ленько перелякався — собака ки нувся прямо до нього. Дядько Па нас до пса ласкаво: ■— Цю-цю-цю- цю, собачко! Але собака не слухає дядькових слів та прямо таки на груди йому стрибає й за новий під жак дере. Лихо! Пропадемо, думає дятько Панас, з тобою ми, Мурли- ко, обоє тут в степу! А собака й У прозорому струмочку Крига вся розтала Прокинулись усі рибки І затанцювали. Сонце пригріва тепленько Квіти розцвітають. Над струмочком веселенько Бабки вже кружляють. Із своєї нірки виліз справді дере дядька Панаса і хоче його на землю повалити, щоб до кота Мурлики дістатися. Але тут кіт Мурлика, дивлячись на таку небезпеку, як стрибне з дядькових Панасових плечей та на пса лютого! Вчепився йому в шию і глибоко загнав у тіло свої гострі пазурі. Собака заскавучав з болю та від дядька Панаса щодуху на втьоки! Біжить степом пес, а на його шиї міцно тримається кіт Мурлика. Дядько Панас легко ві- дітхнув і аж лоба стер рукою — спітнів. Але що буде далі з котом Мурликою? Куди він забіжить із тим собакою? А вони віддалялися від дядька Панаса все далі й далі, і вже він випустив їх із поля зору. Немає, не видно ні пса, ні кота Мурлики. Постояв дядько Панас, постояв Рак великий — чорний Рибкам каже: „Я до танців — Теж хлопець моторний". На зеленім беріжку Заквакали жабки, Як побачили ці танці Тай пішли в присядки. Ніна Наркевич у степу, обдивився довкола себе — нема ніде нікого, та й повер нувся сам додому. Жаль стало дядькові Панасові кота Мурлики. Сів біля вікна та й зажурився, замислився. А, може, ще повернеться кіт Мурлика? Але кіт Мурлика не повертався. Минув день, минула ніч . . . Нема кота. Мабуть, пропав бідолаха. Аж од ного ранку, коли дядько Панас ще не розплющив як слід очей, щось у коридорі, біля дверей: — Няв- няв! Кіт Мурлика! Вернувся кіт Мур лика! Дядько Панас із радости за був і капці на ноги взути — босо ніж вибіг у коридор, аж на порозі сидить кіт Мурлика. Він ласкави ми, але повними перемоги і задово лення очима дивився на дядька Панаса. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
