Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
— СФУЖО Світова Федерація Українських Жіночих Організацій На економічні теми Недавно тому управа СФУЖО розіслала анкету, що була звер нена до кожної членки жіночої організації. Зладила її но.воство рена економічна референтура при Управі СФУЖО. /По якомусь часі стали наспівати відповіді з різних країн. Ще немає відповідей від усіх членів-організацій. Але наді сланий матаріял дозволяє вже да ти погляд на певні ділянки його. Зіставлені відомості окреслюють соціяльне та економічне станови ще української родини в країнах нового поселення. Із нього можна видобути багато даних. Анкета зладжена під кутом інтересів жін ки — себто її спромог збереження родини, свого здоровя, виховання дітей. Дальше — її часу для від починку, для самоосвіти, самовдо сконалення та праці на суспільно му й політичному полі. Одним із дуже виразних рис те перішнього її побуту — це заро- бітня праця. Велика частина жі нок працює поза хатою: Працю- Непрацю- ють ють зарібково Англія 57 43 Німеччина 31 69 Франція 80 20 Аргентина 50 50 Бразилія 63 37 Венезуеля 33,2 66,8 Найменший відсоток зарібково працюючих в Німеччині. Звісно, не з добробуту, а через відомі місцеві умовини. На тому самому рівні менш-більш стоїть Венезуеля че рез відсутність легкого промислу. На однаковому рівні й по середи ні стоять Аргентина й Англія, де приблизно половина наших жінок працює заробково. А найбільший відсоток працюючих заробково є у Франції, країні легкого проми слу. Більшість жінок працює в не- кваліфікованій роботі. Найбільший відсоток є фабричними робітниця ми або домашніми помішницями, хоч є, зрозуміло й вийнятки праці за фахом та й висококволіфікова- ної. Коли й є в декого фах, часто заважає незнання мови та звичаїв країни поселення. Частою пере шкодою стає неприхильне настав- лення до нових поселенців, як до конкурентів на ринку праці. В єв ропейських країнах у цьому сенсі становище значно гірше, ніж у ,,молодих", особливо до працюю чої жінки. Бачимо парадоксальне явище, що висококультурні країни тяжче позбуваються відсталого наставлення до жінки. Доказом того Швайцарія, що від віків дава ла захист найбільш революційним політичним емігрантам, а проте й досі відмовляє своїм жінкам пов них громадських прав. Також в іншій площині, а саме права на працю і висоти платні, існують більші обмеження в євро пейських, як інших країнах. І так наша анкета з Франції подає, що там на однаковій праці жінкам пла тять менше, є економічні та звича єві обмеження щодо жіночої праці. У Німеччині теж жінки одержують платню меншу, ніж мужчини, а емігрантам взагалі трудно дістати працю. В Англії немає економіч них та звичаєвих обмежень, але платня жіноча менша. Натомість 'в Аргентині немає е- кономічних та звичаєвих 'обме жень, платня їв державних устано вах однакова з мужчинами, в при ватних іноді буває менша. В Вене- зуелі теж Є рІВНОПрДВЯ, немає об межень, платню жінки одержують рівіну з мужчинами. Найкраще ста новище у Бразилії — там є певне рівноправя, однакова платня і не- ма€ ніяких обмежень. Матеріяльне становище найгір ше в Німеччині. Одна з анкет, о- деіржаиа від вдови, хворої на ле- Одинадцятий рік видання Число четверте геїні, з чотирма малими дітьми по казує, що родина живе з допомо ги 225 ніім. маїрок у місяць (56 дол.). Взагалі всі жінки в Евро-пі є в тяжкому -стані, бо тільки в рід ких випадках є хтось у хаті, що до помагає жінці бабуся чи стар ші діти. У більшості випадків бать ко й мати 'працюють на різних змі нах, або- віддають дітей до садки? чи під опіку сусідів. Жінка витра чає час та сили не тільки, на пра- шо для заробітку, а- й на .працю у хаті: прибирає, ладить їжу, пе ре, ’Прасує, латає й інше, а голов не — доглядає за дітьми. При та кому ненормальїному стані вони має для сну тільки 6 годин і нія кого- 'Відпочинку. Це '3'се не тіль ки руйнує її організм, дає менш здорове покоління, ллє й відбива ється на1 стані дітей, що потребу ють догляду та виховання. Інша картина в Південній Аме риці. В Аргентині: мало жінок пра цює за фахом через незнання мови чи інші причини. Зате жінки мають самостійні підприємства, як крам ниці ((Головно1 харчеві), ткацькі варстати, дитячі поради і, пансіо нати, цукоірні, кравецькі варстати варстати оветерів. Ще краща си туація в Бразилії. Роботу за фа хом знайшли жінки з педагогіч ною, ПЛЯНО-ВО-ЄКОНОМ'ІЧНОЮ і сє- редньо-медичною освітою. Крі-м того значна кількість працює по руч із чоловіком у торгівлі, одна має підприємство- разом із братом. Молодші, — народження 1930-40 років всі з середньою освітою або вчаться в вищих учбових закладах. З-поміж них є 8 учительок, 11 ра- хівничокта службовок, 4 кравчині, 2 дентистки, 2 допомагають у ад вокатських канцеляріях чоловіків. Отак виглядає заробітком пра ця наших жінок у різних країнах поселення. Ще немає анкет із аме риканського й канадійського тере- ну, які творитимуть окрему групу. Олена Трофимовська референтка економ ічних до-слідів
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
