Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Про мого чоловіка Я б цієї історії зовсім не писала, якби не ті ювілейні 10 дол., що я їх видерла від свого чоловіка для Нашого Життя. Як ви вже знаєте, у фотелях ми з чоловіком не сидимо, як Рута зі своїм, бо не маємо фотелів. Що правда, одна добра жінка подару вала була нам старий фотель, але в нашому довгому й вузькому, як кишка, коридорі його не можна було протягти і нам довелося від нього відмовитись. Ні „камиксів", ні американських газет мій чоловік не читає, як це робить Рутин. Мій уже восьмий рік щовечора держить у руках під ручник англійської мови і дрімає... Добрий відпочинок по праці. Але до останньої сторінки ще дуже далеко! Зате я — ох, я читаю не тільки „камикси", а й Detective Stories, True Confessions, My Romance і т. д. Мій старий ґдирає: — Без соромниця, здуріла на старість! Нарікає, що цілі міхи паперу му сить до сміття виносити. А я чи таю, читаю і навіть не „відписко- вую“, хоч самі бачите, що він не має рації. Ви, може, думаєте, що я те все купую? Ніколи в світі! Я це викрадаю потайки з кімнати моїх дітей-підлітків. Певно, Ви цікаві знати, чи ми стрічаймо в спокою і достатку. І я вже радію радістю нової сімї, що заснувалась біля мене. Принесу Великодніх,,котиків" у 'Вербну не ділю і сповіщу, що за тиждень — Великдень! Ясною радістю дожи дання забється від того неодне серце. Але моє здригнеться. Бо вже ві дійшла від мене і друга мати Оле на! Три роки завершилось від тієї хвилини, коли Всевишній покли кав її до себе. І хоч ми розсипа лись по світі, як ніколи перед тим, проте немає вже матері, що дба ла б про тих далеких, призабутих... І тому хотілось би хоч Великод німи святками провідати їх моги ли. Покласти за стародавнім укра їнським звичаєм писанку та свяче ну вербу і сказати одній і другій: Христос Воскрес, мамо Олено! Сан Франціско М. М. говоримо на громадські теми, як Рута зі своїм? Говоримо та ще й майже щодня. От прийдемо зму чені з праці і постогнуємо (правду сказавши, я більше), а мій старий каже: — От, небого, старість — не радість! А я до нього: — Що? Хто старий, я чи ти? Ти, діду, один! І далі-далі теркочу, аж поки він не захропить — тоді й пере стану. Мій чоловік — це радше хатній звір. Громадськими справами він не цікавиться. На засідання як і ходить, то дуже рідко. Та хіба ж то засідання? Як прийде звідтіля, жадних новин не можу в нього ви питати. Все каже, що не досидів до кінця. Та ж власне, кінець най- цікавіший! Зате я як піду на засі дання, то про геть чисто все дові даюся: чому посварилися дві при ятельки на літнищі; чому про доч ку однієї аж чотири рази „стояло" в газеті, а про дочку другої ні ра зу; чого так раптом розвелася ку- зинка братової моєї приятельки з чоловіком, і про те, що то не зна ти, який шлюб має, навіть котра пані купила взимі перша літній ка пелюх. І багато, багато інших ціка вих речей... Щодо академій, то мій чоловік взагалі на них не ходить. Наперед знає, що даний доповідач буде го ворити, що затаїть, а що свідомо перекрутить із шкодою для укра їнського народу. А я, навпаки, страх люблю ходити! Найбільше мені подобаються обєднано-собор- ницько-подвійні! Можуть собі про мовляти скільки хочуть, я й так не слухаю. Я собі сяду близько две рей і оглядаю жіночі капелюхи і чоловічі лисини. Як чудово! Червоні, зелені, сині — великі, маленькі, з перами, з квітами, а найяскравіші — обрамо вані срібним волоссям. А між ними просвічують лисини: більші, менші кругі, подовгасті, еліптичні, стіж куваті та й ще й смугнасті! Ціле море. Бо хто ж без лисини ходить на академії? Правдива мистецька насолода! Шкода, що мій чоловік цього не розуміє! Мій старий має спокійну нату ру, можна б це назвати консеквен тним характером. Найбільше в гро шових справах. На жодні цілі не дає, як рівнож на збірки, вкладки, фонди й інші драчки. Тому почи нає мені бути підозрілим, як то він так легко дав на Наше Життя. Чи бува котра з Редакційної Колегії не впала йому в око? Але я це на певне розвідаю! Як на мене, то я воліла б, щоб він був більшим патріотом, бо тоді: 1. Не швендяв би мені попід но гами в усі суботи й неділі. 2.. Не тикав би носа до кожного горшка. 3. Не здував би остентаційно по- рохів із меблів. Ната ІЗ ЛИСТІВ ДО РЕДАКЦІЇ Вага і роля преси У житті і праці організації, що має певну ідеологію і певні статутові за вдання, власна преса має велике зна чення. І гому наша організація щасли ва, що має свій журнал. Вже його на зва Наше Життя говорить за себе. Бо в ньому неначе в дзеркалі відбива ється все, що в ній твориться, пляну- ється, обмірковується. Наш журнал — це звязковий між Централею й Відділами та між усіми членками Союзу Українок Америки, а далі всім зорганізованим жіноцтвом в усіх країнах вільного світу. Він — •виразник наших думок. Він — наша візитова карточка, якою ми, Союзян ки, представляємо себе на нашому форумі та поза його межами. Тому всі ми радіємо його ювілеєм. У ювілейному році бажаємо йому роз квіту, плянового вдосконалення і по ширення. Щоб він і надалі сповняв цю велику і важливу місію, покладену на наш журнал тими великими завдан нями, що їх перед Союз Українок А мерики поставив наш нарід. Щоби причинитися до цього пере даємо від нашого Відділу цей скром ний ювілейний гостинець — 25 дол. Аніна Кізима, голова Іванна Бенщаль, культ, осв. реф. ПОДЯКА Щиру подяку складаю управі і член- кам 63 Відділу у Дітройті за квіти, які післали мені до шпиталю під час моєї недуги. Як вираз вдячносте складаю 5 дол. на пресовий фонд Н. Ж. Стефанія Дуб Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
