Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
гійні, соціяльні чи економічні про блеми. В нашу добу такою загаль ною загрозою є ■— комунізм, що все ще має для багатьох приман- ливу силу. А ми, українці — ветерани у боротьбі з ним. І коли світ все та ки дещо знає про УПА, то рішуче замало знає про наші визвольні змагання 1918-1921 p., про цю ге роїчну епопею з її Крутами й Ба заром. Наш обовязок не лиш у свому гурті, але перед цілим сві том воскрешати цю боротьбу. І робити це не лиш у формі прого лошених річниць на наших святах, але солідних праць, перекладених на чужі мови, наших істориків, істориків права, військових, публі цистів, поетів, письменників. По ширювати ці твори, викликати на широку арену дорогі нам постаті і образ невідомого українського вояка, героя й мученика. У світі знають про повстання мадярів, але забувають про тих, що ще 38 ро ків тому своїми грудьми захищали Европу від комуністичної навали. Світитсься знаком тризуба уся ця земля. Горнами чорними воль розпаляється знак цей, І все страшніший, величний, огненний, палючий Сходить над краєм, як дивна планета. (Ю. Липа) У напруженні, яке утворилось тепер у взаємовідносинах двох світів — совєтів і заходу з Аме рикою, коли цілі армії совєтських агентів, під різними національни ми і патріотичними масками попро лазили в усі клітини нашого життя і роблять там, часом дуже зручно, свою роботу, молодь через свою недосвідченість і імпульсивність --- наражена на небезпеку. Як боро нити її? З дитинства треба закла сти в молоді душі здорові первні українського духа. Бо головна на дія в боротьбі з бацилями зла — це здоровий інстинкт молоді і її національна гордість. Цю націо нальну гордість треба в неї розви вати, але не бундючними, пусто порожніми словами, за якими ні чого немає, а обосновувати це знанням усієї краси її Батьківщи ни — природи, підсоння, мови світлих сторінок і постатей її істо рії. Щоб, коли їй будуть нашіпту вати лукаві слова про „наївність41 і „примітивізм" української літе ратури у творах її клясиків (щоб в очах її скинути з пієдесталу), про несучасність хорового співу (щоб молода генерація збайдужні ла до того, що в майбутньому могло б до столичного Києва при тягати світових гостей, як на Ваґ- нерівські циклі до Ваймару), про елементарність освіти Шевченка, Лисенка й Олеся (в розрахунку на непоінформованість широких інте лігентських мас), про „хуторян ську" політику Петлюри і замовчу вання наших визвольних змагань (щоб і в еміграції убити культ героїв), щоб горда і міцна душа — моноліт нашої молоді, озброє на знанням своєї історії, свого ми стецтва і природних багатств свого краю, не піддалась обманові. І не пішла вклонятися чужим богам. Щоб із почуття здорової націо нальної чести молодь наша, перед тим, як почне вчити чужі мови, вважала своїм обовязком вивчити свою власну. Щоб уже не було більше того, за що ганьбив своїх земляків Тарас Шевченко: ...І всі мови Словянського люду — Всі знаєте, а своєї Дасть-бі!“ („Посланіє“') Софія Галечко народилась у 1891 р. (здається у травні) в Но вому Санчі (зах. Галичина), де її батько був поштовим урядовцем. Дитиною зростала в польському окруженні. Хоч її батьки пізніш перенеслись до Львова, то й це не змінило багато в тому. Батько Со фії був українець, але мати — полька. В наслідок того дім був ведений по-польськи, а Софія й її молодший брат Генрих не мали українського товариства. Це змінилося трохи, коли Софія вступила в 1902 р. до недавно за снованої дівочої гімназії ім. Ю. Словацького. Ця перша польська дівоча гімназія у Галичині була поставлена дуже високо. Основ- ■никами й опікунами її були про фесори львівського університету, Розчарованих серед нас не сміє бути. Життя людини має зміст, коли воно має якусь велику мету, для здійснення якої людина вкла дає свою душу. Бо на карту стає Україна, про яку ми можемо ска зати словами Чіяно про Італію, „яка є вище людей, часів і партій них груп" Україна мусить бути тією віссю, навколо якої мусить іти наше життя. А в вирішний мо мент гаряча, велика любов до неї мусить нас усіх, таких різних, зли ти в єдину духову силу. Для неї в першу чергу мусимо виховувати в собі терпеливість і витримку, для неї мусимо бути здібні на найбіль шу посвяту, для неї, як треба, зректися особистих благ, а навіть життя. Звільнення України зале жить серед інших чинників, як хід загально-світових подій, все ж пе редусім від нас самих і від нашої молоді особливо. Від незмінности нашого рішення досягти св о єї ме ти, від мужньости і в лиху годину витривати на своїх позиціях. Бо йнакше все скінчиться новим зри вом, міліонами нових жертв і но вим кріпацтвом у тій чи іншій формі. В нас мусить жити віра в післанництво своєї землі. А віра дасть силу до чину. Галина Лащенко учениць приймали на .підставі строгої селекції, а вчительки бу ли визначні педагогічні сили.' З-по серед ЗО учениць було 14 польок, 13 жидівок і 4 українки. Україн ської мови вчили, як надобовяз- ко'зого предмету. І тут власне, на лекціях українського зустрілась Софія Галечко вперше з товариш- ками-українками. Та якогось за- мітного впливу це не зробило на неї. Її ввгжали в гімназії за поль ку. яка на бажання батька вивчає й українську мову. Належала до середніх учениць і тільки її за вдання з польської мози, особли во у вищих клясах були кілька ра- з!з відзначені, як найкращі. Таї Софія Галечко була замкне на натура й не мала приятельок. Про її внутрішній світ мало хто Із зброєю в руках (ПАМЯТІ СОФП ГАЛЕЧКО)
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
