Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ЗАХОЧЕШ І БУДЕШ ВАГА ІНФОРМАЦІЇ Створення української незалеж ної держави залежить передусім від волі й жертвенности україн ського народу. Але в наш вік, ко ли стає все важче жити за хінським муром і взаємна залежність між державами в господарському від ношенні все тісніша — треба ви користовувати наше перебування на еміграції для ознайомлення сві тової опінії з українським питан ням. Була б світова опінія більш прихильна до українців у 1918 р. і просто заздалегідь краще поін формована про нас, помогла б у ті критичні місяці Антанта укра їнській армії, як французи помо гли з українцями Польщі в 1920 р. (армія ген. Вейґана, начальника французького ген. штабу з укра їнськими частинами — 3-ою диві зією ген. О. Удовиченка і 6-ою дивізією ген. Безручка), ■— Укра їна могла б утримати свою держа ву до 1945 р. А це знов мало б далекосяглі наслідки. Україна майже чверть століття була б вільна від жахливого совєтського гнету, могла б виховати за цей час генерацію патріотичних укра їнців, розвинути на своїй землі державний, науковий, мистецький і шкільний апарат і хоч би її стріну ло поневолення тепер, вона знай шлася б на становищі сателітів. І хоч тепер Польща й Чехословаччи- на окуповані так само, як Україна, проте з фактом їх існування раху ється цілий світ і їм нема чого до казувати, чому вони прагнуть са мостійного, незалежного існу вання. Польща, Литва, Латвія й Есто нія постали по 1917 р. при допо мозі тих чи інших західно-евро- пейських держав. Чому західня Европа допомогла їм, а не допо могла Україні? Бо вони впродовж багатьох літ перед тим умілою пропагандою на свою користь під готували суспільну опінію захід ного світу. За один рік це не ро биться. Це вимагає довгої терпе ливої, мудрої і відданої праці. Тепер у багатьох країнах нашого :і:) Гл. чч. 2, 3, 4 і 8, 9. поселення українська молодь має змогу провадити таку роботу. Наші вороги притягають нас обіцянками дружнього і щасливо го співжиття. Так свого часу ро сійські ліберали-кадети в 1917 р. погоджувались на деякі уступки українцям культурно-національ ного характеру. Але Ленін випере див їх, бо ще непевний тоді своєї перемоги, вирішив цю силу зєд- нати для себе і заговорив про пов ну рівноправність нації та її прав на самоозначення. І дійсно, части ну перетягнув. Що далі з того ви йшло, знають Хвильовий і інші трагічні жертви совєт. режиму. Подібна ситуація може швидко (як брати з історичної перспективи) утворитися знов. Вже навіть на ростає лейтмотив: спільно побити большевиків, а аж потім вирішити форму нашого державного існу вання. На цій площині ведеться гра з Заходом і Америкою. У дій сності ж думається: ,,як дістану владу, тоді поговорю з тобою по іншому". І нічого тоді не зроблять ні захід, ні Америка, як по суті ні чого не зробили вони тоді, коли в Україні большевики заморили голодом кілька міліонів людей у 1933 р. Світ надто втомлений, щоб по третій світовій війні встрявати через Україну в нову війну. Тому не сміємо піддаватись облудам! А памятаймо мудрі слова Вячеслава Липинського, які символізують усю нашу визвольну боротьбу: Тільки власною державою може дана нація захистити свою власну матеріяльну і духову культуру від знищення її чужими націями. (Листи до Братів-Хліборобів) І дійсно, безліч разів протягом нашої історії ми бачили, як улес ливі наші сусіди, увійшовши у си лу, починали говорити з нами по- іншому — суворими карами, за сланнями і масовим винищуванням української людности, щоб убити в нас волю до боротьби за нашу самостійність. А ця воля — найкраща підвали на у витривалій боротьбі. Невід- радна дійсність нас не повинна ля кати. Світ не стоїть на місці. На очах нашої старшої генерації впа ли цісарська австрійська, цісар ська німецька і царська російська імперії, які — здавалось — стояли міцно, як залізні стовпи. Мапа сві ту весь час міняється... Якимсь сном тепер здається переможний марш могутньої гітлерівської ар мії через цілу Европу. А де Мус- соліні, що надаремне старався зро бити з Італії могутню імперію? Помер кривавий диктатор Сталін. Знов заповідаються нові зміни. Але треба відчувати їх, іти з ча сом, прислухуватись до його го лосів: Хто має уши — хай слуха! Хто має серце — люби! Встає цитаделя духа — Десятки літ боротьби... (О. Ольжич) За нами не десятки, а сотні літ боротьби. Вдумайтесь: сотні літ боротьби. Чи це одне не чудо? Поляки може тому змогли ство рити свою державу в 1918 p., що після поділу Польщі гордо проне сли ї ї імя по цілому світі. І коли історія їх знов закликала, зразу ж відізвались: „Ми тут!" (Герцен). Бо вони весь час були на варті. Чехи, як згадує Т. Г. Масарик „свою незалежність здобули в Си бірі, у Франції, в Італії, де легіон наш здобув симпатію і славу у сві ті. Нам вдалося переконати союз ників у нашому праві на незалеж ність. А причиною цієї політичної свідомости були довголітні зусил ля Добровського, Юнґмана, Кол- лара, Шафарика, Гавлічка-Боров- ського й ін.“ Г. Федотов у статті „И єсть и будет“ пише: що в 1917 р. большевики, як партія були ду же слабі. Але вони мали боєвий людський матеріял заграницею, у вязницях, на засланні. Мали свого керівника і готову схему органі зації. Боротьба за незалежність ви кликує симпатії. Але вона „не мо же стати своїм ділом для чужих" (Герцен). Тільки ті інтереси зро зумілі всім, які у своєму грунті ненаціональні, як наприклад, релі- Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
