Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ками з червоними ягідками та ще додам фіялкового морозу, що його тут на узліссі багато. Ходім Івасю! — закликала Орися до брата. Діти побігли до лісу. А там весело було бігти, розкидати ногами зівяле ли стя, що вже ворохами лежало до лі, то з розгону падати на нього, качатися, то хапати цілі жмути й обсипати один одного з веселим реготом і бігти все далі й далі. Ось вже й той гарний кущ вкри тий ягідками. Орися зробила гар ну китицю: ■— Це буде для мами, — сказала вона, а тоді знову почалася весела гра. Не помітили діти, як стало вже темніти, не помітили, що дале ко зайшли вони від картопляного поля. Перший схаменувся Івась: — Ой дивись, Орисю, ми дуже далеко вже забігли. Давай верта тися до тата. Орися забрала свою китицю, ді ти побралися за руки й попросту вали до стежки, що виводила їх на поле. Раптом Орися згадала, що під ялинкою, де вона складала свою китицю, забула хустинку. — Знаєш, Івасю, йди ти сам до тата, а я зараз тебе дожену, тільки заберу хустинку, — сказа ла вона та й повернулась назад до ялинки. Швидко знайшла те місце, де сиділа, але хустинки там не бу ло. — І де б вона поділася? — думала дівчинка, розгортаючи су хе листя під ялинкою. В цю хви лину за її спиною затріщало сухе гілля. Хтось ішов до неї просто з лісової хащі. Орися обернулася, глянула та й так і завмерла. В кількох кроках від неї стояла ве лика груба ведмедиха, а з-за її спини виглядали маленькі кумедні ведмедики з кругленькими, ціка вими, блискучими очками. їх, ма буть, зацікавила така невидана, невідома для них істота, як ця ма ленька дівчинка. Та стара ведме диха не дуже тішилася цією зу стріччю. Орися боялася її, а вона боялася Орисі не так за себе, як за своїх маленьких діточок. — К-р-р-р — остережуючо за гарчала вона. Як на команду всі ведмедики почали драпатися по ялинці «гору. „К-р-р“ ще раз по вторила стара та вирушила проти Орисі. Але й Орися зрозуміла це ,,кр-р-р“ Вона несамовито дико скрикнула й почала бігти до стеж ки, що вела на поле до річки. їй здавалося, що вся ведмежа роди на переслідує її. Можливо, що так воно й було, та в цей час тато, за непокоєний довгою відсутністю ді тей, пішов їм назустріч. Він вже здалеку побачив Івася й почув крик Орисі. Разом з Івасем побігли рятувати дівчинку. Але все скін чилось добре. Ведмедиха не нава жилась доганяти Орисю. А може вона й не думала цього робити? Діточки її вже давно сиділи на вершечку ялинки, ніхто їх не міг досягнути. Орися летіла, як вітер назустріч татові, якого вже здале ку побачила. З голосним плачем кинулась вона йому на груди й ще довго тремтіла з переляку. Та то приголубив свою донечку, за спокоїв. Вони вернулися до сво го вогню, де в казаночку докипа ла смачна юшка. Діти добре пове черяли та відпочили. Незабаром приїхав за ними дядько Максим. Всі гуртом поїха ли додому, а вдома діти довго роз повідали мамі про свою пригоду. На другий день у школі Орися розповідала про все, що трапило ся з нею, своїм товаришкам і на віть намалювала ведмедиху з діть ми так, як вона їх бачила. Вчитель ка теж зацікавилася Орисиною пригодою та забрала в неї малю нок, щоб показати іншим дітям. Тепер вже дівчинка більше не шкодувала, що перепустила цей день в школі. І татові допомогла і ведмедів побачила та ще не в зоо парку, а просто на волі. Н. Наркевич „Кр-р-р“ ще раз повторила стара й вирушила проти Орисі. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
