Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Із білим мячем Наталія Андрусів показує учневі, як держати ракету Mrs. N atalie A ndrusiw teaches ten nis to students in Philadelphia, Pa. Ми призвичаїлись вже до того, що українська жінка у майже всіх ділянках нашого громадського, су спільного і політичного чи профе сійного життя займає становища рівнорядні з чоловіками. Ми ува жаємо це фактом самозрозумілим і безспірним, коли бачимо україн ську жінку рівнорядною партнер кою чоловіків на політичних по зиціях, у проводах громадських інституцій, на ключевих станови щах в науці, мистецтві — не зга дуючи вже про нашу літературу, яка — під цю пору, переживає рі шучу перевагу жінки над чолові ком, зокрема на еміграції. Але по за цими стандартними вже позиція ми, які здобула безсумнівно укра їнська жінка є ще й інші ділянки нашого життя — (додаймо до цьо го, позиції незвичайно важливі і рішальні для здоровя і високого стандарту нашої громади) — в які включається українська жінка і, із її невтомною головою п-нею О. Павловською, якби Ви знали, скільки втертих сліз смутку, скіль ки радости і скільки підержки у праці тим усім, що їм нераз руки опадають з безсилля та безнадій носте, приносить Ваша праця! Як би Ви знали! Нехай же ці сльози радости по требуючих будуть Вам заплатою за Вашу жертвенну, а таку корис ну працю. За управу делегатури ОУЖ у Мозаху: Ольга Пеленська, голова М. Сімків, секретарка до того, в яких вона також почи нає займати провідні місця. Маємо на думці справу фізичного вихо вання і спорту. Не є і не були нічим новим для нас осяги наших жінок у спорті впродовж останніх десятків років. Такі прізвища як Орисі Кобзяр, Наталки Нижанківської-Войнов- ської, Ірини Барнич-Дубас, — на ших спортових чемпіонок, стали відомі кожній і кожному хто ціка вився справою фізичного вихован ня нашої громади. В легкій атлети ці, руханці-приладівці, спортових грах, наші жінки досягали високих стандартів, напевне при більш сприятливих політичних умовинах, здобули б — хто зна, чи не світо ву славу. Коли йде про один із найшля- хотніших і найбільш лицарських родів спорту „білий спорт“ — те ніс, — на цьому полі панував між нашим жіноцтвом все таки деякий застій — зокрема, не лиш у чисто змаговому пляні, а передусім в ді лянці інструкторства, себто нав чання і то, правильного навчання, цього знаменитого спорту, який особливо цінний тим, що він, з погляду фізичних спроможностей, однаково доступний так для чоло віків як і жінок. Якраз на цьому полі — в остан ньому часі у нашій „українській" Филаделфії зайшло кілька подій, які дозволяють сподіватись що цей стан застою перервано і то перер вано знову завдяки — жінці. На весну цього року у нашій пресі можна було прочитати ві стки про те, що у Филаделфії ор ганізується для молоді обоїх по лів тенісові курси. Нарешті! — можна було вигукнути з вдово ленням, — зокрема коли спостері гається переможний марш попу лярносте тенісового спорту —' який на ділі почався від часу, коли Карпатський Лещетарський Клюб почав влаштовувати щорічні тені сові змагання на „Союзівці" під спонзорством У. Н. Союзу. Хто це такий? — що береться за діло правильного навчання нашої мо лоді гри в теніс, гри, яка дає зма- гунові і змагунці не лиш фізичну вправність і тугість, та виробляє індивідуальну змагову твердість і віру у власні сили — але й гра ціозність, легкість і свободу ру хів та правильну, стриману, спор- тову поведінку. На диво (хоч може й не на ди во?) — організаторкою цих кур сів виявилась — знову жінка, ві дома, до речі, нашій громаді в останніх роках майже виключно з мистецької, зокрема співацької діяльности — пані Наталія Андру- сів, дружина відомого мистця ма ляра, Петра Андрусіва. Добре, — знаємо, що Наталія — співачка, але що вона знає про теніс? Хто знає тенісистку Наталію Андрусів і що вона може навчити нашу мо лодь? Може досить багато, навіть ду же багато. Це стане нам ясне, ко ли повернемось думкою у довоєн ні часи, згадаємо Коломию і моло ду дівчину-змагунку, Наталку Се- міонівну, ту, що колись здобу ла чемпіонат Покуття, першенство Яремча і мистецтво Львова в дово єнних роках. Це власне теперішня п-ні Н. Андрусів. Перші свої відомості про теніс здобула мала — (навіть ще не мо лода) Наталка — (їй було всього тоді 12 чи 13 років) від Петра Франка, сина нашого великого письменника, що в довоєнних ро ках перебував у Коломиї. Спочат ку мала Наталка подавала лише мячі — перший крок до тенісової карєри, такий самий перший крок, від якого починали численні вели кі, світові чемпіони теніса. Потім приходять „оказійні" гри з тені систами, що чекали на партнерів, а які бачили талант малої дівчин ки. Внедовзі Наталка вже грає, — отримує свою власну першу раке ту, перемагає в перших змаганнях, виграє з щораз поважнішими „фір мами" і вже знає: вона ніколи не покине тенісу, хоч може не завжди буде змога змагатись. Якраз, коли Наталка Семюнівна,. тоді кілька- надцятирічна дівчина, йде від од нієї перемоги до другої — прихо дить зумовлений життьовими умо- винами виїзд на працю на Волинь. Там вона ще грає, — але з нашого овиду вона зникає. Потім прихо дить дальший виїзд до Варшави,
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
