Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
На Поділлі Широка й багата подільська земля! Від півдня обмиває її Дні стер а від сходу Бог, на заході впирається в Посяння, на північ ному заході в Розточчя, а- на пів денному сході у Чорноморську ни зовину. Країна багатого чорнозе му і палючого сонця! Легким гор- бовинням зноситься Опілля, гли бокими ярами пливуть ріки. Се ред розлогих піль зеленіють бал ки. Як розвинулось вбрання його мешканців та його сирівці? Багатство тієї землі давало до бру підставу до доброго полотна, сукна і шкіри. Холодна осінь і го стра зима вимагали доброго захи сту. А широко відкритий простір давав шлях для торговельних зно син і воєнних походів. То ж на родне вбрання Поділля — хоч ви йшло з тих самих основ і на них далі спочиває — перейшло чимало перемін. В засаді воно складається з тих самих складових частин, що по всій Україні. Але його сильветка не має вже давньої, видовженої форми. У жіночому вбранні пере могла рясна спідниця, а через дов гі, суворі зими верхнє вбрання важке й довге. Отже постаті по долян доволі важкі й незугарні. Одначе в своїх зарисах вони ма ють свою естетику, яку треба зро зуміти і полюбити. Жіноче вбрання. Дівчата укла дали коси вінцем довкруги голови. Для прикраси прибирали голову „би:ндами“, себто обвязували го лову двома або трьома стрічками, а поверх того ще й ґерданом. Ви ще того укладали коси так, що краї стрічок і ґердана визирали з-під .них. До роботи завязували перкалеву квітчасту хустку. До церкви ходили простоволосі, 'а зи мою завязували чорні, вовняні хустки. Молодиця зчісувала все волосся в „кибалку“ — обручик, обвинений полотном. Тоді ділила волосся проділом і обвивала ним „кибалку“. Поверх цього натягала білий очіпок із сітки, що стягався ззаду на шнурочок. Дальше скла дала перкалеву, квітчасту хустку у вузьку смугу і обвязувала нею край очіпка так, що хустка твори ла плоский обруч довкруги голо ви. Хустка є така довга, що обхо дить голову довкруги і зпереду за- вязується на ґудз. В такому по криві жінка ходить у хаті, а до ви ходу повязується хусткою. Зпере ду видно цей хустяний край, зза- ду хустку завязують .на потилиці. С>ці ,,вихідні“ хустки є шалянові, квітчасті. Намисто подільське дуже склад не. До 'первісних червоиих кора лів прибули кугоні „перла“, скля ні пацьорки і „дурні“ (неправди ві) коралі. В останніх часах лю бувались також у ґерданах, які вбирали на саму шию. Але в кож ному випадку причіплювали по верх намиста деревяний хрест на темній вузькій стрічці. Сорочку шили з коиіпного по лотна, тонкого, але доволі туго го. Сорочка була довга вище кі сток, але з-під спідниці її не було видно. Комір невеличкий, викла- даний, дуда доволі широка, Зпе реду сорочку завязували черво ною гарасіакою. Вишивка була не велика і тільки в чорній і червоній красці. Спідниця пошита в чотири ши рини, була дуже рясна. Давніше носили ,,димки“ в горошки, смуж ки або квітки. Потім поширились на будень перкалеві, на свято ша лянові у квіти, зимою вовняні. Зи мою вбирали кілька спідниць і це ще більше поширювало постать. Запаска (попередниця) давніш була полотняна, а потім перкале ва. Звичайно ясніша й коротша від спідниці, у дві ширини, намор щена. До жіночого вбрання належить ще ,,корсет“ або ,,лейби.к“. Це є станик із білого полотна або ма льованки.. Зроблений на підшивці, міцно обхоплює стан. Зпереду не величкі вилоги з того самого ма- теріялу. За.стібується на чотири великі ґудзики, з яких два горішні отзорені, щоб видно було стрічку й намисто. Чоловіче вбрання. Голову по кривали соломяним капелюхом із широкими крисами в літі, а бара нячою шапкою в зимі. Капелюх був обведений чорною стрічкою. Кучма стіжкової форми, заломлю валась, коли її натягали. Сорочка з коніпного полотна, сягала до бедер. Збирана до ко міра. Комір також викладаний, ви шивки було дуже мало, вузенька на комірі, довкруги пазухи й на дудах. Штани виконували з того ж по лотна у літі, до роботи з „мальо ванки" у смужки або горошки, до церкви білі. Зимою штани були з домашнього сумна. Вперізувались ременем серед ньої ширини (на долоню). Чоловіче вбрання доповнювала безрукавка (,,кацабайка“) з до- Жініка в народньому вбранні з Поділля Прикметою цього вбрання є стрима ність у кольорах і прикрасах, шля хетність простих форм і добра забез- пека проти вітру й негоди. Цікава за- вязка голови, що нагадує турбан. Ста- гіик із рукавами й спідниця з полотна- мальованки.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
