Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Українські жінки — своїм чоловікам Один знайомий, котрого кохана Любила може трохи забагато, Сказав: „Жінки у нас — немов рабині в хана, Під чобіт їх неважко підібгати. Вони — не патріотки, лиш рабині, Для переможців здобич добровільна, І через те — пропасти Україні: Борня для жінки — справа непосильна. В нас Катерин, Марій багато, й лиш ок. . . Покора, добрість, згідливість н ім а. . . Але нема у нас Марії Мнішек, Красуні Понятовської нема . . . Часом, коли в змаганні бита карта — Державну справу жінкою просунь! Часом буває, що дивізій варта Чарівна усмішка красунь! Дала для Українки доля вроди, Та сили волі, криці не дала, З якою нас вони вели б в походи На героїчні вчинки та д іл а . . . За німця вийде — вже вона й німкиня, Робитиме, що скаже чоловік — Мов рукавиця: хто поклав в кишеню, Тому вона й належатиме вік. Вже Маланюк закинув цю „провину", І, лаючи не тих, кого би слід, Рабинею назвав всю Україну, І вас зганьбив — „бо ж ви від н еї плід!“ — Гаразд, ми тихі, вірні і лагідні, Родині віддані, свого шануєм Бога . . . Невже ж за це пошани ми не гідні? Що може бути в цих прикметах злого? Епохи знак — ракети й автомати, А ви назад ведете — до стріли . . . Якими ж ви хотіли би нас мати — І чи щасливі б ви тоді були? Мужчини інших націй нас підносять В зразок дружини, матері, хазяйки, І тільки вам порядности не досить, І це доводить мало не до лайки. В м узеї струхла вже Марина Мнішек — Демократизм не терпить інтриґанток! Того, кому промови жінка пише, З засідання враз випросять на ґанок. Тепер в демократії безкорисні Мелясні усмішки й медові міни. І навіть Мерилін Монро, хоч трісне, В політиці не викликала б зміни. Чи ж брати нам в зразок тих фавориток чин? Хай пропадуть — рівнятись не було з ким! Тепер жінки, не гірше від мужчин Керують не спідницею, а мозком. Хай фаворитки лізуть у нору, В майстерні мод нових кравецькі й шевські! Зразок нам — Рузвелт і Пандіт Неру, Маруся Бек, Лотоцька, Павликовська! Ми не такі вже лагідні й безсилі, Ми не такі плохі вже і безкрилі, В нас сила теж — у вірності й спокої, Та сила, що часом теж чудо скоїть. Ми вчили змалку вас молитись Богу, Ми виховать хотіли з вас МУЖЧИН! Ми виряджали вас в тяжку дорогу, Були ми з вами, як ви йшли у чин! Нащо ж манити нам якихсь чужинців, Нащо ловити в пастки їх , як звірів? Чи ж то не краще українській жінці Сім’ю тримати в злагоді та вірі?! Шануйте нас, не дайте нас нікому — І ми не піддамося жадній орді. І будьте ви на р ів н і ------- - — на такому, Щ об, вірні вам, за вас були ми горді! Ірина Книш Памяті Михайлини Рощкевич Нещодавно приватною доро гою наспіла вістка з України про смерть девятдесят кілька річної Михайлини Рошкевич- Іванець... Між дійовими особами, що. тво рять невідхильне гло для Франко вої юности й студентських років -— одне з видніших місць займає Михайлина Рошкевич. Весело й гамірно було на. при- ходстві о. Михайла Рошкевича в .мальовничо, серед бойківських лі систих Карпат положеному с е л і-- Лолині. Охоче приїздив туди Франко на літні вакації й свята, до сина гіароха, свого молодшого товариша, Ярослава, якому пома гав у науці. Участь у розмовах і прогульках брали обі сестри Яро слава: старша від нього Ольга й ще підліток Міня (Михайлина). Коли Ольга з вимогамитодішньої еду.кації: гри на піяно й французь- цузької мови перебувала у своя ків, що мали французьку гувер нантку, .Міня не покидала -батьків, ти.мто близький їй був народній •побут, бойківські .пісні й селян ська говірка. її діялектичних ви словів Франко залюбки- слухав і нотував їх. А втім часто дрочив Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top