Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
JI. Далека ЛІТНІЙ ДЕНЬ В АДЕЛАЇДІ Вітер хмари розскуб, розкидає дрібненьким клоччям. Піднімається день із імли мерехтінь. Буде спека до згу б і тяжкий буде день цей р обоч и й --- не приляже ніде відпочинкова тінь. Після довгих годин скінчивши працю — і свіжим розпочне свою гру [потоком життєрадісний бриз. То вже й сонце ні злим не здається тобі, ні жорстоким, знов ти глибоко в ґрунт свіжим деревом вріс. ІЗ ЩОДЕННИКА ...а де' спинить, і сама не знає... Т. Шевченко Пливу інертно в потоці дужім. Жива чи мертва — самій байдуже. Земля кружляє. І світ широкий. А нас шпурляє. Вже стільки років! І так жорстоко . . . Ідуть у черзі, усі похилі. В моїй уяві обличчя стерті — то тільки х в и л і. . . неначе пінять... неначе граю ть... Як тінь за тінню, думки шугають: здається, досить побила хвиля, а все ще носить. І я безсило то потопаю, то виринаю . . . Коли зупинить? І де? Не знаю. Переходовий табір L ahr ЗО. І. 1950 р . ЗИМА В АВСТРАЛІЇ І це зима — як ширше й далі від сонця золото тече, а цвіт рожевого мигдалю на тому тлі узори тче? І це зима — як там метелик, злетів над росяний ґазон і козачка чи тарантели танцює з блискавками разом? І це зима — коли у тебе уж е веснянки на лиці? колись, давно — признатись [треба — про зими ми не знали ці. Із збірки „Легіт і бризи" Рідна мова на вакаціях Шкільний рік добігає до свого кінця. Треба справедливо підкре слити, що цього року зросло по мітно зацікавлення і турботи бать ків та громадянства рівнем навчан ня рідної мови у парохіяльних школах та школах українознав ства. Відбувались конференції, скликані Філіями УККА, наради батьків та громадянства. Була й окрема радіопередача „ Голос во- піющого в пустині", присвячена до деяк ої міри цьому питанню. За ворушилась і студентська молодь, починаючи акцію за окремою ка- тедрою української мови на од ному з американських університе тів. Здавалось би, що зроблено в цій справі досить старань і захо дів. А одначе сама суть справи не на багато покращала. Дітвора шкільного віку найкраще вживає між собою англійської мови, а батьки або безсильні зарадити цьому або потурають із легким серцем. А що буд е далі? Три міся ці цілковитого дозвілля не причи няться д о покращання справи. Тому треба приділити цьому пи танню окрему увагу. Частина на ш ої молоді, яка виїздить до укра їнських таборів чи осель, здава лось, би проведе час у рідному гур ті, д е перестерігається вживання р ідн ої мови. Але це тільки невели ка група наш ої дітвори. А що з реш тою? Які засоби придумати, щ об наклонити молодь уживати рідної мови, як розговірної, чита ти українську книжку? Щ об по вакаціях не зявилась знов повна неграмотність українознавства! Це мусить стати поважним завданням батьків і цілої громади. Чи не було б доцільно перево дити серед молоді якісь змагання, ведені українською мовою? Чи не можна б проголошувати конкурси на прочитання українських кни жок, як це виконали в Шикаґу? А бо чи не можна б, лежачи иа пляжі, чи на прогульці у лісі, роз казувати по черзі зміст прочита них книжок? Це збагачує словник, звертає увагу на українську тема тику, заохочує до читання. Це важливе та може й непосиль не завдання, але треба за нього взятись. Скріпімо нашу молодь у часі вакацій не тільки фізично, але подбаймо про ї ї зрозуміння рідної мови й книжки! Не лишаймо цього питання відкритим, бо на нас тя жить уся відповідальність за те, яку сторінку і з яким змістом за пише чуже довкілля у душі нашої дитини.
Page load link
Go to Top