Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Як Катруся сіяла мак Катруся дуже любила квіти. Кожної весни вона завжди допо магала своїй мамі працювати в квітнику. Але цього року вона за думала зробити свою власну гряд ку. Бабуся привезла їй з міста такі гарні грабельки та лопатку! Ло патка була червона, а грабельки жовтенькі з зеленою ручкою. Катруся заходилася копати та скородити свою грядку. Робота в неї кипіла. Швидко грядка була вже готова. Катруся поробила в землі маленькі рівчачки для насін ня зовсім так, як її мама, а тоді побігла до хати прохати його. Ма ми як раз не було вдома, а Катру сі хотілося швидше посіяти свої квіти. Вона знала, де стоїть мами на скринька з насінням. Там було багато торбинок, на яких були на мальовані різні квіточки. З кожної торбинки Катруся взяла по кілька насінинок і побігла кінчати овою працю. Коло кожного рядочку кві тів, які посіяла, Катруся встроми ла маленький патичок з карткою, де зробила напис, які квіти посія но. Так завжди робила її мама. Вона майже скінчила свою працю, як мама повернулася з міста. — Мамусю, — весело зустріла Катря маму. —■ А моя грядка вже готова і, знаєте що? Вона прихи лилася до маминого вуха та щось прошепотіла. Мама усміхнулася та промовила. — Добре, добре, моя ясочко! Тепер лише полий грядку та, як почне заростати буряном, то- ви полюй, щоб квіточкам було віль ніше рости. Кожного ранку перед тим, як іти до школи, Катруся поливала -свою грядку та з нетерпінням че кала, як почнуть сходити її квіти. На дзорі ставало все тепліше, ча сом збризкував дощик і незаба ром Катря дочекалася: скрізь по сходили різні квіти, скрізь зазеле ніли різної величини та форми ли сточки. З кожним днем вони вище здіймалися вгору, міцнішали та більшали. Найбільше усього Ка трусю цікавила одна квітка. На торбинці, звідки вона взяла це на сіння, був намальований гарний червоний мак. — Як виросте мак і зацвіте, по дарую його татові на його день. Хсч би швидше він ріс, щоб п о спів розквітнути до „Дня Тата“, зітхала Катруся. Про це саме й ше потіла Катруся своїй мамі в той день, коли сіяла свої квіти. Час ле тів, квіти вже почали зацвітати, а ,,мак“ все зеленів своїм розкіш ним листям, і навіть пупянків не було на ньому видно. Катруся по чала турбуватися, але не було ко го спитати, бо від тата вона хова ла свою таємницю, а мами не було вдома: вона поїхала на два тижні до тітки в гостину. Насилу доче калася Катруся маминого поворо ту. Перше чим вона зустріла маму, то своїм проханням піти погляну ти на грядку й пояснити, чом її „мак“ не цвіте. — Чом він не цвіте? Я ж так хо тіла зробити гарну китицю з моїх квітів до Дня Тата. Всякі квіти вже маю, — рожеві, фіялкові, сині, бі лі й жовті. Лише червоних мені бракує, жалілася Катруся мамі. Мама пішла в садок, оглянула Ка- трусині квіти, подивилася й на „мак“. Тоді вона всміхнулася та й сказала: — Дитино, цей ,,мак“ ніколи не зацвіте, бо- це хоч виросло черво не, але не мак. Глянь! Мама потяг нула „квітку“ за листячко вгору й через хвилину в її руках черво ніла... редьківця. Старий горобець-тато зажурив ся. Всі діти (а було їх четверо) вдалися йому, чемні, слухняні, гарні. Одно лише наймолодше — Цвіркунчик якесь не таке, як дру гі. Вередливе, вперте і що хоче, те й робить. То лізе на край гніз да і мало не випаде, то навмисне — Редьківця, — скрикнула Ка труся та з несподіванки аж запла кала. Мама потішила Катрусю. — Не плач! Це ще краще, Ка трусю! Дивись, яка вона роскіш- .на виросла в тебе. Ось ти й пода руєш татові на його день цілий таріль смачної редьківці до його сніданку. О, я тепер знаю, як це сталося! Це колись наш Юрко роз сипав насіння, а я й помішала тор бинки, коли його збирала, а тобі й не казала про це. Мак і досі ма буть лежить непосіяний! Ну, годі, не журись! Це ж надобре вийшло. Сльози стали висихати на очах Ка трусі. І справді це був зовсім не поганий дарунок для тата. Ранком в День Тата на столі коло татового' місця стояв повний таріль свіжої червонобокої редь ківці, а поруч гарна китиця сві жих квітів із Катрусиної грядки. Тато їв смачну, сочисту редьків- цю та хвалив донечку —■ маленьку городницю. Отак з маку в Катрусі виросла редьківця. Н. Наркевич ВЖЕ ВИЙШОВ ІЗ ДРУКУ збірник ПРОЛІСКИ Ц ін а 50 ц. Відбитка з „Нашого Життя“ Замовляти в Централі СУА сідає на краєчку сухої гилячки, яка може зломитися, то дзьобає братчиків і сестричку, а само кри чить, репетує, немов би його били. І скільки тато і мама-горобчиха його не навчають, не просять — нічого не помагає. Аж ось і прийшов час покидати Пригоди неслужняного Цвіркунчика
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
