Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Творець героїчного театру Коли я оце була гімназисткою і мешкала в домі проф. Колесси у Львові, то перший раз в його біб ліотеці я зустрілася з прізвищем Русових, прочитавши життєпис Софії Русової. Багато часу мину ло від тієї хвилини. Будучи в Бель гії на еміграції, я знов в одному українському журналі прочитала про професора Юрія Русова, на шого вченого біолога і зоолога. Мене дуже цікавило це прізвище тому, що, як я довідалась, його предки були шведи і французи, але нащадки їх стали визначними вченими й українськими патріо тами. Звичайно так є, що коли заціка вить мене якесь прізвище, то я маю щастя або змогу пізнати ближче у житті власників його. Так само склалося в мене і з роди ною Русових. І от кинула мене доля у т. зв. „канадійськийПариж“ — у Монтреал, де я і мала змогу вже не читати про Русових. а осо бисто ближче їх пізнати. Усміхне не, добре лице й очі проф. Русова, як і його сестри п-ні Люби Лінд- форс, а вже чи не найбільш цікава була для мене постать пані Наталії Русової (з роду Ґеркен де Ля- валь). Вперше зустрілась з панею Н. Русовою у театрі. Там ставили на ші пластуни за її заходами її пє- су „Шевченко і княжна Рєпніна" Мене дуже зацікавив вже сам на головок пєси, а полонила моє ceD- це щира і безпретенсійна гра на ших молодих артистів-аматорів, та і зміст 'самої пєси. Я вперше поба чила на сцені нашого великого поета Т. Шевченка не в сільському кожусі і смушковій шапці, а еле гантно вбраного у великосвітськім сальоні князів Рєпніних — його друзів. — „Славно, — подумала я. — що в нас хтось є, що зумів Шевченка показати нашій молоді хоч раз таким, яким він був в сво їх молодих літах, коли вся Укоаї- на потяглась до його генія" І це показала пані Н. Русова, в домі якої я стала часто бувати і пізна ла її ближче. Цю ідею, показувати наше слав не минуле, вона розпочала вже ттапно — літ тому двадцять, ще в Европі (Прага, Букарешт, Чернів ці, Берлін, Париж) і виклала ці свої думки у книзі „Героїчний Театр", про що буде мова окремо. Будучи гостем у домі Русових у Монтреалі я довідалася, що Н. Ру сова походить зі старого фран цузького аристократичного роду Ґеркен де Ляваль (з того самого геральдичного дерева одна з га- лузів дала кількох основни- ків 'Квебеку). Родина, себто пра діди її батька втікли від французь кої революції 1789 р. і крізь Ан глію і Швецію добилися до Петер бургу, де цариця Катерина II при значила прадіда пані Русової ге нерал-губернатором Литви. Дід був військовим інженером, а бать ко Лев Ґеркен де Ляваль цивіль ним інженером. Він приїхав на Україну і всім серцем полюбив на шу батьківщину. Його жартом на зивали „українським Прометеєм", бо він причинився своєю енергією і фаховим знанням до електрифі кації України. Завдяки його захо дам на Україні заведено значно раніше трамвай, ніж у Петербурзі. Він зробив велику карієру і був начальником .всіх залізниць Укра їни, званих тоді ,,Югозападними“, куди входили Литва, Білорусь, Польща, Бесарабія і Україна. З любови до України підшукав собі й дружину зі старого українського роду Антоновичів. Так що мати Наталії Русової була донькою славного українського історика професора Володимира Антонови ча, — основника Старої Україн ської Громади у Києві, яка свого часу 'відограла таку визначну ролю в українському Відродженні. Ро дина Антоновичів була споріднена з мадярською шляхтою і з родом Любомирських. Сама Наталя Ґеркен народилася у .Києві і сама завжди каже, що є дуже горда з місця свого наро дження —• столиці України. Вона виховувалася переважно за кордо ном. Скінчила гімназію у Києві, а у Франції Академію Мистецтва. Студіювала в університетах Фльо- ренції, Парижу, Праги, а магістєр- ку з мистецтва одержала у Мон- треальському Університеті, де о- працювала тезу „ЗахІдно-европей- ські впливи на український театр" До другої війни працювала в єв ропейських театрах і в кінопро- дукції (напр. в U FA ). Спільно з українською молоддю в Празі, Чернівцях і Букарешті ставила ви стави і старалась ввести в україн ське театральне мистецтво героїч ний, а не побутовий стиль. Це на близило її до життя і змагань мо лоді й вона часто через свої осо бисті звязки ро'била заходи за по кращання долі наших політичних вязнів. Разом зі своїм чоловіком до вій ни часто подорожували. Найкраще згадує подорожі до Італії чи Гре ції, де сприймала для свого над- хнення відвічне Середземно-мор- ське мистецтво —■ таке близьке і питоме для України. В Атенах во на вивчала проблеми відродження старого грецького театру. Її праці про вплив античного мистецтва (грецького і візантійського) на v- країнський театр вже тоді заціка вили грецьких учених. Цікаво за значити, що аж тепер, себто яких 15— 20 літ після того, як Наталя Ґеркен-Русова у своїх статтях у „Віснику" Д. Донцова звернула увагу на безсмертність грецьких античних театральних шедеврін, з-підсовєтської України приїхала екскурсія до Атен і, навіть не звертаючи увагу на цензуру, за хоплювалась грецьким театром на сценах, які мають понад три тися чі років. („Гомін України", ч. 9, 1953). Це є вирязний доказ на те, що наші мистці (як Н. Русова) не йдуть „у хвості" за іншими, але Наталя Ґеркен-Русова
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
