Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Християн Відділу ■Новостворений 43 Відділ у Филадел- ф ії перевів свої христини. Д о Д о му СУА запросив на це свято дня 23. листопада Гол. Управу, Окр. Раду і Відділи СУА. За головним столом засіла голова Централі, голова Окр. Ради й представниці Відділів. Кругом управа нового Відділу та його членки. Дію почала голова нового Відділу. Повідомила врочисто про створення Відділу і представила членок управи. У свою чергу голова Централі приві тала нодопрпєднаних дітей у сімї СУА та побажала гарного развою. Черго вою точкою був виступ „ведучої'*, яка відчитала нарис: „Розмова у під земці": Якось зустріла я в підземці зна йому пашо, ‘з якою я колись ,,во время оно“ клінувала в банку. Зу стріч була дуже сердечна, бо ми кілька років не бачились і було про що поговорити. А підземка, якби на злість, тарахкоче, як наві- жена, не дає до слова 'прийти. Моя знайома не втерпіла й почала гу кати. — А знаєте, пані, на другу неді лю обходимо 'з чоловіком ,,срібне весілля“. Буде декілька осіб, по- гуторимо, забавимось. Зайдіть до нас, будемо дуже тішитись. -— На другу неділю? О , дуже мені прикро! Виключена річ! Того дня в нас великий, врочистий день — маємо христини. — Що таке? Що таке? спи тала пані Нуна (так ми її звикли кликати), а очі в «еї заіскрились 25-ваттовими жарівками. — Христини, — відповіла я з притиском, ■— давно ожидане, ро динне свято. Маємо маленький клопіт. — О, то ваш син уже жонатий? — В'пало н'і то твердження, ні то питання і саме в тому моменті під земка спинилась на перестанку Колюмбія. Деякі пасажири пода лись до виходу, а ми ■молотили язиками далі. — То ваш ‘син уже жонатий? — повторила вдруге пані Нуна, боя чись, що першого разу я не вчула питання як слід. — Та де там жонатий! Таж він щойно покінчив ,,гайскул“ і впи сався на університет! Де йому до женячки! Не робіть мене, пані Ну- но, передчасно бабцею, я... тільки -мама. — Америка, Америка, — що вона з людей робить! Ну, ну, а я ніколи не припускала б, що ви втнете таку штуку. Видно у вас на півночі — таке добре повітря. Це пані Нуна натякала на те, що ми недавно тому перенеслись на північ Филаделфії. Підземка рушила знову і пані Нуна хвилину помовчала, мабуть, розгадуючи у своїй голові мою метрику, проблеми виховання ма ленької дитини і легковажність су часної жінки з поважною дозою ■срібного волосся. За хвилину спи тала тихо й лагідно: — Як ви 'почуваєте себе тепер? — Дякую, добре, ‘зовсім добре, тільки трохи забагато важу, от і все! — О, то все так по дитин'і! За кілька місяців прийдете до доброї фігури. А деж властиво відбувся порід, коли можна знати? Мені брехати не було чого і я з чистим сумлі-ння, так як на спо віді, відповіла: — Перші болі (зовсім несподі вано) почались у домі п-ва ГТ-рів, а властивий порід відбувся у ,,лі- вінгрумі“ 'п-ва К-ких. Вправді пані Стефа пропонувала ‘свою простору пивницю, але знаєте, в 'пивниці хо лодно, непривітно, а в вітальні ви гідніше і більш гігі'єнічно... — О, Господи! —■ заломала ру ки пані Нуна, —■ а чому ж ви не поїхали до шпиталю? Там із ком фортом і вигодами куди краще від бувати такі історії. Тепер в хаті ні хто не родить... — Гроші, дорога пані Нуно, гроші! Денебудь рушитесь, треба за приміщення заплатити, а в при ватній хаті безкоштовно. А ми му симо числитися з кожним центом... — А закликали ви принайменше доктора Гарасима? — спитала ме не ‘знайома. — Та навіщо нам д-ра Гараси ма, дорога пані Нуно, коли -між на ми була бабця Чайковська, особа з досвідом, 'практикою, вже й пра внуків дочекалась. Та й жінок-су- сідок зійшлося чимало. Слово по слові, та щось порадила, та помог ла і обійшлась без великого захо ду. З тієї нагоди спекла пані К-ка коржик із яблуками і (погостила нас щедро, навіть по кводрові не казала собі платити... Так, так, — відізвалась пані' Нуна. Колись вдома породілля три дні і три ночі нічого не їла й не пила, а тут в Америці па най тяжчій операції й пологах дають ,,гат-доґа“ і ‘зимну маслянку... І не •пошкодило вам, дорога пані? Ми й не счулися, як переїхали станцію Норт-Филаделфія. На об личчі пан'і Нуни виступили червоні плями від хвилювання і 'правду ка жучи, їй стало жаль, ща мешкає так далеко від рухливого осередку півночі, де все щось цікавого ді ється і життя не таке одноманітне й сіре. Розмова наша лродовжалася да лі і щораз поверталась до теми христин. — А як 'назвете свою доню? — опитала по хвилині пані Нуна. — Оленкою, — відповіла я без вагання.— Ми вже маємо в родині одну Олену. Гарна, кажу вам і мудра жінка. Рухлива і любить по дорожувати. Коли й наша мала вдасться в неї, будемо мати прав диву потіху... О, з дітьми (кажу моїй сусідці) то нині клопіт. Ви- SUBWAY
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
