Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Calendar
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
ГАННА ЧЕРІНЬ РІЗДВЯНЕ У кожному вікні ялинку ВИДНО . . . Як пахне лісовий смолистий ладан! І стільки спогадів про тепле, рідне, Що мимохіть розплакатися ладен . . . Це ж Той родився, що і в нужді, і в горі, І на вигнанні — поміч нам єдина. Свічками зайнялись різдвяні зорі, І навіть вкрай зневірена людина Повірить, що не все навік пропаще, Поглянь, морозна радість сяє всюди! І кожний вірить — все піде на краще, І принесе Різдво з собою чудо: До того щастя прийде на хвилинку, Той з дому має хоч маленьку вість . . . До іншого приїде на ялинку Нежданний, дорогий та любий гість. Яку б то снігову зліпити бабу Маленькому Ісусові на втіху! Нема лиш снігу — й меншає приваба: Якби хоч жменька снігу — хоч для сміху! Під сяйво Різдвяної зірки У вузьких вулицях великих міст уж е не досягає нас мерехтіння зір. Та й хіба маємо час глянути вгору, коли спішимо до підземки чи ви ходимо з переповненого „баса“? Поспіх, поспіх! Він наче штовхає нас все вперед і не дає оглянутися взад. І вчить нас врешті, що ма буть ніколи не дійдемо до бажаної цілі. Тому й приходять струси. Ударі, що стрясають нашою істотою до глибини. І кажуть нам застанови тись, провірити, розглянути світ. Ш укаємо тоді ясного променя, що розяснив би нам сумніви, підніс би нашу віру. Таким ударом став тепер для вільного світу Спутнік. Ота неве лика куля, що прошибла простір стратосфери та стрясла сумлінним світу. Затривожились цим західні по туги, зацікавились учені, схвилю вався широкий загал. Астрономи слідкують за його летом а долею собачки, що вміщена в ньому, за цікавилась навіть мала дитина. А тепер газетний шум переки нувся на інше поле. „На Флориді вистрілять штучний місяць“, „Со бачка в далекосяглій ракеті повер нулась на землю“, „На Різдво ма тимемо американського Спутніка“ — ось які заголовки читаєте тепер. Знов працюють напружено учені, будую чи нового Спутніка, ідуть нові припущення і здогади. Люди на хоче опанувати стратосферу. А в цьому шумі й неспокою на ближається до нас Різдво Христо ве. Незалежно від світових подій і переворотів приходить, як щ оро ку — з радістю й миром. Щ об при гадати людині прихід Спасителя, що тисячі літ тому зійшов на світ Здається, що немає більш несу- часного в цій метушні, як давня Вифлеємська зірка. Ота ясна зоря, що засвітила пастухам і провадила трьох мудрців зі Сходу. І ще й досі дає нам знак — засісти до святої вечері. А вона світить! Вона промінює дальше крізь простори тієї страто сфери, що ї ї хоче тепер здобути людина. Шле лагідне своє світло у ті простори людської душ і, що їх ще не досягла щоденна, перед- святочна метушня. І викликує там тиху застанову. Великий день гряде — Різдво Хри стове. Він принесе нам усміх Б о ж ого дитятка, що освітить-озоло- тить наші будні. З цього сяйва за черпнемо віру. Бо вона меркне у ході наших щоденних тур бот. їй треба поштовху, щ об вона підне слась і окріпла. І р озбудж ує радість. Із тієї від вічної дії, в яку наш нарід оповив Різдво Христове. Оці стародавні звичаї й вірування, що ї х памята- ємо з дитинства. Вони особливо дорогі й цінні для нас на чужині. Оті колядки, що так загрівають, оті побажання, що так заохочують, оті звичаї, що мають для нас таке значення. І зродж ує надію. Маленьке Д и тятко, що народилось в убогом у вертепі, було сильнішим від вели ких потуг. Чи не переможе й т е перішнього неспокою? У Його ла гідному усміху лежить велика си ла. Вона зогріє й нас, коли стане мо до боротьби. І тому чекаємо ї ї , нашої Різдвя н ої зірки!
Page load link
Go to Top