Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
переломові хвилини — на світовій арені ми знаходимось і тепер. «Захочеш і будеш . В людині, затям, Лежить невідгадана сила.“ (О. Ольжич) Вже тепер мусимо думати, щоб на .кожному нашому відтинку були ми добре обсаджені. Є дуже важ ливе не лиш виховати добрі сили, але помогти .кожному зайняти те становище, на якому він зможе найкраще «сє.бе '.виявити. Еміграцій ні умови це утруднюють, але на віть і в цих обставинах не треба про це забувати. Старше .поко ління з ус їм його гірко набутим досвідом поволі відходить. І чим більше рідіють його ряди, .ТИ'.М більша вага відповідальности па дає на 'молодших. Чи ж є вони до цього готові? Українська .молодь мусить бути свідома того, що йде на зміну генерації, яка патріотич но вия'вила себе у '.визвольній вій ні. Вони вмерли чи вже зістарілись. Молодь мусить розуміти й над звичайно важку «ситуацію, яка те пер утворилась у світі. І тому від носитись до своїх теперішніх і майбутніх обовязків якнайбільш вдумливо. На поміч їй іде досвід цілої української історії, в якій вона мусить держатись заповіту Тараса Шевченка: „І чуж ому научайтесь, Свого не цурайтесь.*1 На 'поміч їй ідуть оповідання бать ків і старших знайомих, які були свідками порівнююче недавніх і- сторичних'подій, а часто їх безпо середніми учасниками. На поміч їй ідуть студії В' .закордонних шко лах, які дадуть їй знання не про- сїяні через тенденційно-брехливу со'зєтську агітку, ЯК це € в Совє- тах. Під тисненням цієї агітки ви ростає українська підсоветська молодь. А дадуть їій п р а в д и в і ві домості про життя й людей. І ко ли студіююча молодь натрапить і там на необєктивність, щодо о- свіїтлення проблем сходу Европи, вона має повну змогу, вільно ко- ристаючись (бібліотеками й різни ми науковими джерелами, шукати тіра'в'ду і знайти її. На поміч їй і- дуть приклади героїзму україн ських патріотів в усі часи нашої історії, світлі постаті, які- в народі мусять жити вічно, які в усі віки були б гордістю кожного народу. „Над могилою вашою тиша і спокій, Та по рідному краю — зловіщі вогні. І піти по слідах ваших скошених І кро ків Рвучко тягнуться сотні окрилених ніг.“ (Олена Теліга) C p J i є таким, яким людина його бачить. Коли „Старосвітські -помі щики “ Гоголя провадили осаміт- нене життя, де „ні одно бажання не перелітає за пліт, що оточує невелике подвіря, за- паркан саду, наповненого яблунями й сливками, за селянські хати, які його оточу- ють“ — -це ще зрозуміло для тієї доби і тих умовин. Але коли люди живуть роками в Лондоні, Парижі, Ню Йорку чи ‘якій інішй із вели чезних метр СІП о лій свїту і не по цікавляться оглянути ніодного .му зею, ні разу не відвідають Націо нальної Бібліотеки, опери, Бота нічного саду, Планетарному, Сим фонічного концерту, то що дасть їм перебування в такому велико му центрі? В кожній метрополії скупчу ється багато тем-них сторінок люд ського життя, але з другого боку зібрані1 там і великі культурні цін- нсщі, які треба вміти знайти й о- Д о р о г а сестр и ч к о ! Нарешті дістала я від Тебе об- ши-рного листа. Оті скупі вістки до тепер не давали повного обра зу Твого життя. А тепер уже знаю більш докладно як живеш, ЩО' ро биш. Хотіла б я від себе- 'віддя читись Тобі тим самим. Та. мені значно трудніше. Бо я мусіла б описати Тобі цілу нашу мандрів ку. що тривала стільки літ. Та що ж, спробую! Може лиш загально, може розкажу те, що найважніше. Ми ж ще були дітьми, коли нас із мамою вивезли. їхали ми цілий місяць у товарових ва- гонаїх, щільно 'закритих так, що навіть с-віта Божого не виділи. Ко ли приїхали на місце, почали нас розвозити вантажниками' в різні цінити їх. Це розвиває смак, зба гачує знання, поширює обрії. Чи вміє наша молодь звязати з за гально-людським розвитком куль турні досяги рідного краю? Чи розуміє, які культурні ціннощі ми стратили через нашу бездержав ність впродовж століть? Як сприй має молодь світові сучасні подїї? І чи досить :вона озброєна і грун товно підготовлена знанням своєї історії й інших духових багатств свого народу, щоб витривати се ред тиску ворожих нам сил, на віть більше1, щоб, де треба, вміло мудро дати їм відсіч? Чи орієн тується наїла молодь в міжнарод- ніх проблемах, в закордонній по літиці тих країн, де перебуває, особливо :в закордонній політиці Америки', яка, очевидно, буде о- станньою фортецею оборони віль ного світу? Може молодь переоб тяжена працею, бо вчитись при- ходиться в чужих школах, а деякі мусять в час вакацій ще заробля ти. Все це до деякої міри нашу молодь виправдує. Але чи тільки цей мотив — переобтяженість працею — є причиною байдужого ставлення частини молоді до укра їнських політичних, наукових, культурних і мистецьких справ? сторони. Перше, що ми побачи ли — це були: 'землянки, в яких люди жили. Мене із братом наля кали дуже люди зі скісними очи ма, такі, були страшні! Перші два- три тижні мешкали ми у клюбі це така велика; з а ля, там нас було дуже багато. Потім призначили ■нам стайню на> кілька роди-н, щоб ми; собі з того зладили мешкан ня. Отже бідна наша мамуся (миж були малі й не могли їй багато по могти) напрацювалась. Викинула гній, потім якось обліпила стіни і вбила підлогу. Потім 'побілила і якось змайструвала вікно. Вкінці купили ми дощок і зладили- лего- вище, де всі втрійку спали. А вже 'як мама вимурувала піч, то й сам<а не знаю. -Все це робила са Із далеких листів У листах, що напливають з-п оза залізної заслони, знаходимо ба гато картин, що кидають світло на страдальний шлях наших посестер. Вибираємо лист м олодої дівчини, що повернулась із родиною з заслан ня. Невибагливими словами змальовує вона переживання ц ієї родини, що були мабуть одними з багатьох. — Ред.
Page load link
Go to Top