Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
й директора львівської опери — Заремби. Коли ж його перенесли до Варшави на директора музич ної консерваторії, — йоіго най краща львівська учениця стала там безплатною студенткою. — О, то :вже двічі (пощастило Гені знайти меценатів! — здиву валася я щиро, бо ж таке не кож ному трапляється. — А так! Але ж бо й небуден ний був у неї голос: чистий, рів ний, високий, як дзвіночок, як джерельна вода — прозорий і яс ний, а при цьому високі драматич ні здібності й... краса! Справді, вона була чудова! І на диво, -— ще й сьогодні не ста ріється й не .поґаніє!... Але, про довжуйте, Маестро, 'бо ваша роз повідь починає мене е моціону- і! а ти. Далі все пішло як ,,но ма- слі“‘ Державний іспит з від'зна- чснн'ям ві'дкрив їй дорогу на всі тодішні польські1 сцени. Спершу вибрала вона Бидґощ, де співала перші ролі в оперетках Легара, КальМана, Штравса, Аб.рага'ма й ін. Це був знаменитий старт. Тоді пе реїхала до Вильна, де повних два сезони 'була улюбленицею литов ської й польської „кресової“ ари стократії, хоч своєї національно- сти вона ніколи не приховувала. У тому часі одним з її найгарячі- ших поклонників був 'брат Голов ного Отамана — Олек'сандер Пе- тлюра-Хорольський, тодішній ма йор польських військ. Директори театрів різних міст пропонували їй дуже корисні анґаж'ман, бо са ме її імя робило касу, але вона, побувавши деякий час у Варшаві, мріяла про виступи у львівській опері. — Чи не ;в тому це часі була во на у Львові, що й М'арія Сокіл та Антін Рудницький? -— Саме тоді! Це був вершок її мрій: виступати не тільки перед українською публи.кою (бо укра їнці знаходили її в усіх закутках Польщі та з почуттям великої гор- дости вітали її гостинні виступи), але й з українськими співаками та диригентами. Вона була щаслива, то співаючи вкупі в Марією Сокіл, то під батутою Антона Рудниць- кого, в операх: ,,'Богема“ (Мю зет), „Кармен“ (Мікаеля), „Ор- фей у пеклі“ (Еврідіка) та інших. Крім того в тому часі приймала ж'в'аву участь в українському му зичному житті. — А що ж діялося з нею під час війни? — 1939 року стала солісткою львівського радія — де ми позна йомилися, та скоро після того й одружилися, й уже вкупі виїхали до 'Відня. Ще у Відні виступала в радіо й у концертах, нерідко ра зом зо мною, поки, не вбивши со бі в голову, ЩО ДВОЄ МИСТЦІІВ не можуть бути добрим подружжям, — відійшла у повному розкві'ті краси, сил і- голосу, зовсім зі сце ни й естради. Відтоді стала моєю вірною супутницею всюди, куди жене 'мене моя емігрантська доля... — Но, не будьте такі скромні! Не кожному емігрантові судилося так „скитатися“ по „королівських оіперах1' як вам! А скажіть, будь ласка, чи ви дуже прикрий і хи мерний, як усі славні1 співаки? Але ж ні, яка нісенітниця! Та ж ви у Гені закохані без решти... Підо ждіть! — затримала його, бо він, розплатившись, хотів уже відійти. — А що вона вам скаже, довідав шись із преси про оту вашу ,,ранд- ку“? Мае'стро присів і задумався. А тоді з отою „сценічною*1 усміш кою: — Гена не була б повноцінною жінкою, коли б, удаючи загнівану, не раділа б у душі та ще й з двох причин... — Яких? — По-перше тому, що я пере сидівши три години(!) в оцій мод ній „е.к'зистенціяль'ній41 каварні з чарівною жінкою (я вже згадува ла про шармантність Старицько- го!) — весь час говорив виключ но про неї, а по-друге — немає людини, а тимбільше жі'нки, яка не любила б, щоб про неї „писали в газеті“! Прощавайте! А я, ошоломлена його знанням жіночої психіки, не ©спіла йому подякувати. Люба Вітошинська Вже вийшло з друку: Ірина Павликовська НА ГРОМАДСЬКИЙ ШЛЯХ Нарис історії жіночого руху Багато ілюстрована книжка. Ціна 1 дол. замовляти в Централі СУА. ПОСМЕРТНА ЗГАДКА Ню Йорк, Н. Й. Дня 1. листопада 1957 р. віді йшла від нас у вічність дорога на ша членка Антонія Латишевська по довгій і важкій недузі у 65 р. життя. Покійна народилась у ро- дині Бойчуків у м. Богородчани. Була активною членкою Укр. Дем. Клюбу, Жіночого Відділу і 4 Від ділу СУА впродовж ЗО літ. Дов ший час була містоголовою і дба ла пильно про всі організаційні справи. Працювала також у 1 Від ділі СУА, де якийсь час була го ловою. Втішалась довірям і любо- вю членок. В Окружній Раді була касієркою, працюючи згідливо й солідно. Членки СУП оцінили це й відвідували її під час важкої не дуги, що привязала її на цілий рік до ліжка. Кожна старалась розва жити її й осолодити останні хви лини. Членки СУА взяли громадно участь у похороні. При панахиді прощала покійну п-ні Емілія Кор- нат співчутливими словами. Пра цювала з покійною около ЗО літ, то ж згадала про всі її заслуги. На цвинтарі попрощала покійну Голова Відділу п-ні Анна Кізима, кидаючи квіти на домовину. Спи спокійно, дорога наша членко, не хай земля буде Тобі пером, а па- мять про Тебе залишиться в наших серцях і молитвах! Подала Марія Ленчук Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top
1 
2-3 
4-5 
6-7 
8-9 
10-11 
12-13 
14-15 
16-17 
18-19 
20-21 
22-23 
24-25 
26-27 
28-29 
30-31 
32-33 
34-35 
36 
