Skip to content
Call Us Today! 212-533-4646 | MON-FRI 12PM - 4PM (EST)
DONATE
SUBSCRIBE
Search for:
About Us
UNWLA 100
Publications
FAQ
Annual Report 2024
Annual Report 2023
Annual Report 2022
Annual Report 2021
Initiatives
Advocate
Educate
Cultivate
Care
News
Newsletters
Sign Up For Our Newsletter
Join UNWLA
Become a Member
Volunteer With Us
Donate to UNWLA
Members Portal
Shop to Support Ukraine
Search for:
Print
Print Page
Download
Download Page
Download Right Page
Open
1
2-3
4-5
6-7
8-9
10-11
12-13
14-15
16-17
18-19
20-21
22-23
24-25
26-27
28-29
30-31
32-33
34-35
36
Оберігаймо Науковці, поети, письменники, образотворчі мистці, музики — люди обдаровані талантами, і ста новлять вони осібну касту, так би мовити, в складі кожного народу. Ці люди творять культурні скарби народів. І здебільшого загал оці нює їх вже по смерти, а за життя, коли вони ті скарби творять —- вони терплять від не — признання загалу, а перш за все, терплять злидні і невигоди. Бо талант лю дини примушує її всю увагу при- ділювати отому внутрішньому по- тягненню, примушує її присвяти ти час і сили на творчу працю. І така людина, здебільшого, не вміє давати собі раду в практичному житті, не „встигає14 забезпечити собі особисто добробуту. Перегляньмо біографії відомих, світової слави, письменників, му- зиків, науковців і т. д., і впевнимо ся в тому, що так 'було і є з 95$ Vv Теж саме явище існує і серед нас — українців. Не хочу обговорювати те, що було досі. Кожен згадавши всіх наших творців культури (почина ючи хоч би Шевченком, Франком) признає рацію твердженню, тут мною висловленому. Тут хочу піддати іншу думку. На мою думку, українські куль турні сили в наших часах, є осо бливо в невідрадному становищі, а культурні надбання — оцих на ших часів — просто загрожені. На рідних землях — наші пи сьменники, поети, образотворчі мистці — змушені творити на сла ву ворога-загарбника, так само на уковці — працюють на збаг ачення скарбниці знання ворога. На еміграції — кожен мусить дбати про необхідні вигоди для життя, отже —• заробітчанська праця перш за все. Творча праця можлива тільки доривочно. Але і ця „доривочність“ відбирає час і сили, і людина наділена тим чи Іншим талантом тратить свої сили і здоровя подвійно, й окрім того терпить злидні. На еміграції, серед нас, є досить значна кількість людей таланови тих (бо ж всі оті таланти, які мали найменшу можливість, втікали у вільний світ перш за інших), і могли б вони вкласти значну вкладку до культурної скарбниці українського народу. Але ж вимо ги повсякденного життя не дають можливости до цього. Дехто з бідою, одначе вибива ється на ширші води, але ж то одиниці. Зрештою, якщо й є на года чи можливість віддатися творчій праці, то таке ,,щастя" мо же випасти на долю образотворчо го мистця або музики — бо його творчість знайде збут і серед чу жинців. Може й для вченого, що може добитись праці за своїм фа хом. А ось доля наших письмен ників і поетів — безнадійно гір ка... їхня творчість — вся для сво го рідного народу — виключно. А знаємо, як то ми підтримуємо наші видавництва... Треба би повести кампанію за оберіганням і плеканням наших лі тературних талантів. Підіймати це питання перед на шим громадським загалом, я не відважуюсь, тому що... Занадто наш загал зрізничкований і розпо- літикований. Зачне кожна партія творити власні фонди, або не тво ритиметься ніякий фонд, щоб, не дай Боже, не пішли гроші на під тримку якогось поета, що не на лежить до тієї чи іншої партії. Я даю цю думку на розсуд і ре алізацію жіноцтву. Жіноцтво ор ганізаційно більш згуртоване і більше серед нього дійсної єдно- сти. В який спосіб приступити до ді- ла? Над цим нехай призадума- ються жіночі організації! Чи ма ли б вони видавати твори авторів- жінок, чи просто подбати про ма те ріяльну допомогу для них --- чи врешті встановити літературну нагороду для жінок-авторок на зразок французької Феміни — не ЖІНКА — ВЯЗЕНЬ У СССР Саме перед замкненням числа на спіла вістка з Централі СОКАЖО в Парижі, що наша праця „Жінка — вязень в СССР“ прийнята на конгрес у Римі. Буде виголошена перед загалом делегаток дня ЗО. вересня 1957. скажу цього. Але жіноцтво наше повинно піднятись такого чину, а тоді може наша чоловіча полови на громадянства заохотиться до чогось подібного. Л. Гаєвська-Денес КОНГРЕС У РИМІ Від 29. вересня до 4. Жовтня відбувся у Римі конгрес під гаслоїм „Місія католицької жінки у тепе рішньому світі“. Однією з тем цього конгресу є боротьба з голо- дом у світі. Розгляд цієї теми пе ревела Хліборобсько-Харчева Ор ганізація, агенція ОН. Світову Федерацію Українських Жіночих Організацій (СФУЖО) заступала на конгресі п-ні Марія Томашівська з Мюнхену. Вона зложила в президії конгресу три праці. „Шлях жінки-католички в ОССР“ опрацювала сама делегат ка, „Життєвий стандард селянина в СССР“ п-ні Олена Т.рофимов- ська, а „Жінка-вязень в СССР:с п-ні Олександра Сулима. Точніше звідо:млення з конгре- су подамо в черговому числі. ІЗ ЖИТТЯ НАШИХ ЦЕНТРАЛЬ Український Жіночий Союз в Австрії Дня 29. червня відбулися в Від ні збори Укр. Жін. Союзу, що має там довголітню традицію, але пе рестав був існувати через воєнні дії. Збори згуртували все активне жіноцтво Відня. Наспіли привіти від нашого духовного проводу та різних установ. Вибрано управу в такому складі: д-р І. Зощук-Пріс- невська, голова, проф. Н. Лянґ- Пігуляк, містоголова, пп. д-р Д. Дзерович, І. Затей-Виґгам, Т. Тар- ко, О. Левицька, А. Жук, М. Ле- вицька, С. Тайль-Лютий, В. Буш — членки управи. До контр. ко місії увійшли пп. І. Бабич, К. Ко лотило, К. Романишин. Союз Українок Австралії Дня 14. і 15. вересня Гол. Упра ва Союзу Українок Австралії від була свій 4-ий Краєвий Зїзд у Мелборні. Головною темою нарад була будова сиротинця, яку Союз Українок Австралії задумує роз почати. Точний звіт із нарад пода мо пізніше. Видання C оюзу Українок A мерики - перевидано в електронному форматі в 2012 році . A рхів C У A - Ню Йорк , Н . Й . C Ш A.
Page load link
Go to Top